Рішення № 92795271, 28.10.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/90/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2020 Справа № 908/1397/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 (юридична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 17; адреса для листування: 69098, м. Запоріжжя, вул. Кругова, буд. 152) в інтересах держави, в особі:

позивача-1: Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206; код ЄДРПОУ 37573068)

позивача-2: Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційну житлове об`єднання № 7" (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 11; код ЄДРПОУ 05478717)

До відповідача: Фізичної особи-підприємця Павлюка Сергія Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про розірвання договору № 2034/3 оренди нежитлового приміщення від 15.10.2019 та зобов`язання повернути комунальне майно - нежитлове приміщення № 99 цокольного поверху (літ. А-12, А1) загальною площею 127,6 кв.м. в будинку № 94 по вул. Магістральній у м. Запоріжжя,

За участю представників сторін:

Від прокуратури: Гладенко Я.Ю., посвідчення № 054216 від 06.11.2019;

Від прокуратури: Якушева Я.А., наказ № 2124к від 27.10.2020, посвідчення № 055187 від 03.02.2020;

від позивача-1: Мякота С.В., довіреність № 09/01/01-10 від 04.08.2020;

від позивача-2: Бондарєв І.В., довіреність № 26 від 01.06.2020;

Від відповідача: Матсалаєва В.В., ордер ЗП№012376 від 05.08.2020 р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 412 від 06.08.2003, адвокат;

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/1397/20 за позовом заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави, в особі Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційну житлове об`єднання № 7" до фізичної особи-підприємця Павлюка Сергія Вікторовича про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 66 663,32 грн., розірвання договору № 2034/3 оренди нежитлового приміщення від 15.10.2019 та зобов`язання повернути комунальне майно - нежитлове приміщення № 99 цокольного поверху (літ. А-12, А1) загальною площею 127,6 кв.м. в будинку № 94 по вул. Магістральній у м. Запоріжжя.

Ухвалою суду від 05.10.2020 клопотання прокурора від 02.10.2020 за вих. №33-104-1749-20 про закриття провадження у справі №908/1397/20 в частині задоволено частково. Закрито провадження у справі №908/1397/20 щодо стягнення з ФОП Павлюк С.В. заборгованості з орендної плати в сумі 66 663,32 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмет спору. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 07.10.2020 з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою суду від 07.10.2020 оголошено перерву з розгляду справи по суті до 28.10.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 28.10.2020 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу на комплексі "Акорд".

У судовому засіданні 28.10.2020 прокурор підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд позов задовольнити. Суду надано наступні пояснення: 15.10.2009 між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради та Фізичною особою-підприємцем Павлюком Сергієм Вікторовичем укладено договір №2034/3 оренди нежитлового приміщення. В подальшому до договору неодноразово вносились зміни. Станом на 28.10.2020 договір оренди припинив свою дію, у зв`язку з чим прокурор просить суд закрити провадження в частині позовних вимог про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №2034/3 від 15.10.2009. Враховуючи припинення дії договору, просить зобов`язати Фізичну особу-підприємця Павлюка Сергія Вікторовича повернути комунальне майно - нежитлове приміщення №99 цокольного поверху ( літ. А-12, А1) загальною площею 127,6 кв.м. в будинку №94 по вул. Магістральній у м. Запоріжжя на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, шляхом підписання акту прийому-передачі.

Представники позивачів 1, 2 підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві. Надав пояснення, що строк договору сплинув, тому договір є припиненим та вимоги щодо розірвання договору не підлягають задоволенню.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

В судовому засіданні 28.10.2020 прийнято рішення, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.2009 між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради (далі - орендодавець за договором) та Фізичною особою-підприємцем Павлюком Сергієм Вікторовичем (далі - орендар за договором) укладено договір №2034/3 оренди нежитлового приміщення (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 90,4 кв.м. за адресою: 69098, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 94, значиться на балансі КП «ВРЕЖО №3».

Вказане приміщення, що є предметом договору, передано орендодавцем орендарю за актом прийому-передачі від 15.10.2009.

У подальшому, до договору оренди нежитлового приміщення №2034/3 від 15.10.2009 неодноразово вносились зміни.

Так, додатковою угодою від 01.06.2011, змінено орендодавця з Управління житлового господарства Запорізької міської ради на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

Відповідно до п.1 додаткової угоди від 30.07.2012, змінено Балансоутримувача з КП «ВРЕЖО №3» на міське комунальне підприємство «Основаніє».

Додатковою угодою від 10.10.2018, змінено договір оренди від 15.10.2009 №2034/3, викладено договір у новій редакції, зокрема:

Пункт 1.1. Орендодавець, Балансоутримувач, на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 24.09.2009 № 389/14 та угоди про виконання умов конкурсу на право оренди об`єкту комунальної власності - приміщення цокольного поверху, що розташоване в будівлі № 94 по вул. Магістральній у м. Запоріжжі від 11.09.2009 передає а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно-нежитлове приміщення №99 цокольного поверху (літ. А-12, А1) загальною площею 127,6 кв.м. в будинку №94 по вул. Магістральній, яке перебуває на балансі комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7», вартість якого визначена у звіті про незалежну оцінку і становить за висновком про його вартість 353 115,00 грн. (триста п`ятдесят три тисячі сто п`ятнадцять гривень 00 коп.) станом на 30.06.2018.

Пункт 2.4. У разі закінчення строку дії цього договору або його дострокового розірвання орендар передає комунальне майно балансоутримувачу (орендодавцю), одночасно із підписанням акту приймання-передачі вказаного майна в 10-ти добовий термін у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Пункт 2.5. Обов`язок по складанню Акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні за договором.

Розділ обов`язки орендаря: Пункт 5.12. У разі припинення дії договору оренди або дострокового розірвання договору повернути орендодавцю, балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час його передачі в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцю, балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Пункт 5.15. У разі, якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка орендованого майна була зроблена більш ніж три роки тому, для продовження договору оренди провадиться нова оцінка орендованого майна у встановленому нормативно-правовими актами порядку.

Пункт 11.1. Цей договір діє до 15.07.2019.

Пункт 11.7. в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії він вважається продовженим на той самий термін на тих самих умовах, які були передбачені договором, при умові виконання п. 5.15. договору.

Пункт 11.9. дія договору оренди припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 1 додаткової угоди від 25.09.2019 термін дії договору оренди від 15.10.2009 №2034/3 нежитлового приміщення по вул. Магістральній, 94 продовжено на 1 рік, а саме до 15.07.2020.

Укладаючи вказаний договір, сторони визначили усі його істотні умови, передбачені ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Прокурор просить суд розірвати договір №2034/3 оренди нежитлового приміщення від 15.10.2019, укладений між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та фізичною особою-підприємцем Павлюк С.В., зобов`язати Фізичну особу-підприємця Павлюка Сергія Вікторовича повернути комунальне майно - нежитлове приміщення №99 цокольного поверху ( літ. А-12, А1) загальною площею 127,6 кв.м. в будинку №94 по вул. Магістральній у м. Запоріжжя на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради шляхом підписання акту прийому-передачі.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1397/20 та додаткові письмові пояснення, суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір.

В даному випадку, предметом спору є розірвання договору та зобов`язання повернути майно.

Щодо клопотання прокурора про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №2034/3 від 15.10.2009 у зв`язку з відсутністю предмета спору суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 11.7., 11.9. в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії він вважається продовженим на той самий термін на тих самих умовах, які були передбачені договором, при умові виконання п. 5.15. договору.

Дія договору оренди припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

З матеріалів справи вбачається, що термін дії договору оренди №2034/3 від 15.10.2009 нежитлового приміщення по вул. Магістральній, 94 продовжено на 1 рік, а саме до 15.07.2020.

Під час розгляду справи з пояснень учасників справи судом встановлено фактичне припинення на день розгляду справи договірних відносин між сторонами, оскільки в матеріалах справи наявний лист позивача № 3863/01/01-07 від 01.09.2020, де зазначено, що договір оренди припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено (до 15.07.2020) та запропоновано повернути приміщення за актом приймання-передачі.

Суд також враховує, що відповідно до п. 11.10 договору №2034/3 оренди нежитлового приміщення від 15.10.2019, в разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміни умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше:

- набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.

Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Таким чином, спірний договір оренди діяв до закінчення строку, на який він був укладений в силу прямої вказівки Закону.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, на час винесення рішення у справі, між сторонами відсутній предмет спору в частині позовних вимог про розірвання договору №2034/3 оренди нежитлового приміщення від 15.10.2019, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Доводи відповідача щодо продовження строку дії договору №2034/3 оренди нежитлового приміщення від 15.10.2019 судом не приймаються до уваги в силу викладеного.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ФОП Павлюка С.В. повернути комунальне майно - нежитлове приміщення №99 цокольного поверху ( літ. А-12, А1) загальною площею 127,6 кв.м. в будинку №94 по вул. Магістральній у м. Запоріжжя на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, шляхом підписання акту прийому-передачі, суд зазначає наступне.

Відповідно до листа Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради № 4287/01/01-07/7382 від 30.09.2020, орендоване приміщення не повернуто. Вказане не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно положень ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване приміщення в порядку, визначеному договором оренди.

Відповідно до п.п. 2.4., 2.5. в редакції додаткової угоди від 10.10.2018 У разі закінчення строку дії цього договору або його дострокового розірвання орендар передає комунальне майно балансоутримувачу (орендодавцю), одночасно із підписанням акту приймання-передачі вказаного майна в 10-ти добовий термін у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Обов`язок по складанню Акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні за договором.

Згідно із п. 5.12. договору в редакції додаткової угоди від 10.10.2018, у разі припинення дії договору оренди або дострокового розірвання договору повернути орендодавцю, балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час його передачі в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцю, балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Враховуючи припинення дії договору, позовні вимоги в частині зобов`язання Фізичну особу-підприємця Павлюка Сергія Вікторовича повернути комунальне майно - нежитлове приміщення №99 цокольного поверху ( літ. А-12, А1) загальною площею 127,6 кв.м. в будинку №94 по вул. Магістральній у м. Запоріжжя на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, шляхом підписання акту прийому-передачі, підлягають задоволенню.

Щодо підстав здійснення представництва прокурором суд зазначає наступне.

Наявність самого факту не звернення до суду органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження свідчить про те, що такий орган неналежно виконував свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виниклі обґрунтовані підстави для звернення до суду.

Так, незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження про неможливість самостійно звернутися до суду з відповідним позовом через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт незвернеиня до суду відповідним органом з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що вказаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Вказана правова позиція відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 по справі №903/129/18.

Відповідно до інформації Департаменту комунальної власності Запорізької міської ради від 27.04.2020 встановлено, що за заявою КП «ВРЕЖО №7» Господарським судом Запорізької області 19.02.2020 видано судовий наказ по справі №908/411/20 про стягнення з ФОП Павлюка С.В. 29 266,55 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди №2034/3 від 15.10.2009. Але, за заявою боржника ухвалою Господарського суду по справі № 908/411/20 від 10.03.2020 скасовано судовий наказ про стягнення заборгованості з ФОП Павлюка С.В.

Таким чином, КП «ВРЕЖО №7» вживало заходи, спрямовані на захист інтересів держави, шляхом подання до суду заяви про видачу судового наказу. Однак вжиті заходи виявились безрезультатними та не призвели до поновлення інтересів держави. Адже подальше невжиття заходів до стягнення заборгованості за орендну плату шляхом подання позову, свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави Департаментом комунальної власності Запорізької міської ради та КП «ВРЕЖО №7», незважаючи на те, що заборгованість продовжувала зростати.

Обґрунтовуючи наявність підстав для представництва та необхідність захисту інтересів держави в особі Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та КП "ВРЕЖО № 7", Запорізька місцева прокуратура № 1 посилається на систематичну несплату відповідачем орендної плати за користування нежитловим приміщенням, що порушує економічні інтереси територіальної громади в особі Департаменту комунальної власності ат приватизації Запорізької міської ради та Комунального підприємства «ВРЕЖО №7», оскільки призводить до недоотримання місцевим бюджетом кошів, які можуть бути використані для задоволення нагальних потреб, визначених у ст.69 Бюджетного кодексу України.

Функцію по здійсненню представництва інтересів держави в суді, у тому числі, закріплено ст. 131-1 Конституції України.

При цьому необхідно зазначити, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі №15-рп/2002 встановлено, що право особи (у т.ч. юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Вказаним рішенням Конституційний Суд України визначив, що дотримання досудового порядку врегулювання спору не є обов`язковим та не перешкоджає зверненню до суду одразу після встановлення факту невиконання стороною зобов`язань за договором.

Відповідно до ч.З ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.4 ст.53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Так, відповідно до ст. 9 Бюджетного кодексу України неподаткові надходження, а в нашому випадку доходи від власності, складають доходи бюджету.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно зі ст. п. 14 ч.І 69 Бюджетного кодексу України надходження від орендної плати за користування майном, що перебуває в комунальній власності, є одним з основних джерел доходів загального фонду місцевого бюджету.

Відповідно до ст. 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з бюджетів міст обласного значення, належать, передусім, видатки на освіту, охорону здоров`я, соціальний захист та соціальне забезпечення, державні програми соціального захисту тощо.

Враховуючи вищевказані порушення інтересів держави та неналежний їх захист, уповноваженим на це органом, суд зазначає про наявність підстав, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» для звернення прокурора із вказаним позовом до суду.За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Крім цього, в матеріалах справи міститься лист Запорізької обласної прокуратури № 1 від 01.06.2020 № 112/2-576-вих20 на ім`я Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та КП "ВРЕЖО № 7", яким прокуратура повідомляла про направлення до Господарського суду Запорізької області позову в інтересах держави, в особі Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, КП "ВРЕЖО № 7" до ФОП Павлюка С.В. про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди приміщення та зобов`язання його повернути.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, суд роз`яснює, що згідно з п. 5 ч. 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Прокурор має право звернутися до суду з відповідним клопотанням щодо винесення ухвали про повернення сплаченого судового збору у розмірі 4 204,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Павлюка Сергія Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) повернути комунальне майно - нежитлове приміщення №99 цокольного поверху ( літ. А-12, А1) загальною площею 127,6 кв.м. в будинку №94 по вул. Магістральній у м. Запоріжжя на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206; код ЄДРПОУ 37573068), шляхом підписання акту прийому-передачі.

3. Закрити провадження в частині позовних вимог про розірвання договору №2034/3 оренди нежитлового приміщення від 15.10.2019, укладений між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206; код ЄДРПОУ 37573068) та фізичною особою-підприємцем Павлюком Сергієм Вікторовичем, ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у зв`язку з відсутністю предмету спору.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Павлюка Сергія Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь прокуратури Запорізької області в особі Запорізької місцевої прокуратури №1 (код ЄДРПОУ 02909973, юридична адреса: вул. Залізнична, 17, м. Запоріжжя, розрахунковий рахунок № UA 438201720343180001000000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. Видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано: 09.11.2020.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.