Рішення № 92793400, 11.11.2020, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/3499/20

Провадження № 2/484/1448/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2020р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі : головуючого судді - Медведєвої Н.А.

секретар судового засідання –Бикова О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Заповіт» про визнання права власності на житловий будинок

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Заповіт» про визнання права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

В позовній заяві позивачка зазначила, що 02.10.1995р. між нею та спілкою незалежних селян-землевласників «Заповіт», правонаступником якої є відповідач, був укладений договір-купівлі продажу, за яким позивачка купила вказаний вище будинок. Договір був зареєстрований Первомайською філією Південної товарної біржі за №351. Після укладення договору сторони здійснили всі дії на його виконання. Однак, вказаний договір не був посвідчений нотаріально. На теперішній час посвідчити договір нотаріально неможливо, оскільки право власності на спірний будинок вона зареєструвала.

Ухвалою від 16.10.2020р. позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, перше судове засідання призначене на 16.10.2020р., визначені строки для подачі заяв по суті.

Представник позивачки надала суду заяву, в якій позов підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити та розглядати справу без її участі та участі позивачки.

Від представника відповідача до суду надійшла заява, згідно якої він позов визнала, проти його задоволення не заперечувала та просила розглянути справу без участі представника.

Частини 1, 4 статті 206 ЦПК України визначають, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи викладене, те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе прийняти таке визнання.

Оскільки учасники справи на судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

02.10.1995р. між позивачем та спілкою незалежних селян-землевласників «Заповіт» укладений договір купівлі-продажу житлового будинкуз господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Договір зареєстрований Первомайською філією Південної товарної біржі за №351.

Оцінка дійсності правочину проводиться за правилами того законодавства, яке було чинним на момент його укладання.

Згідно зі ст. 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст.. 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

За змістом ст. ст.128, 153 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.. 224 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) передбачалася обов`язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування.

Згідно ст.. 15 Закону України «Про товарні біржі» не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.

Відповідно до чинних на той момент Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, які передбачали в якості правовстановлюючого документу зареєстровані на біржі правочини, право власності на вищевказаний будинок зареєстровано в Первомайському МБТІ за позивачем.

Відповідно до п. 5 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 року за № 1952-1 право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. На підставі цього Закону реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

Оскільки покупець повністю виконала умови договору купівлі-продажу частини будівлі, право власності за позивачем згідно договору у відповідності з вимогами ч.2 ст. 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) зареєстрований в МБТІ, у передбаченому законом порядку угода купівлі-продажу з підстав недотримання нотаріальної форми судом недійсною не визнавалася. Отже, позивач набув право власності на спірне майно і правомірно володіє ним.

Розпорядженням Болеславчицької сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 17.02.2016р. №9-р вул.. Радгоспна в с.Станіславчик перейменована на вул.. Дениса Шелеста.

На підставі викладеного вище суд вважає, що позов обґрунтований та належить задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Місце проживання позивача: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Місцезнаходження відповідача: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 02135906.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Н.А.Медведєва