Постанова № 92793289, 02.11.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/2306/20

Номер провадження 2-а/489/223/20

Рішення

Іменем України

02 листопада 2020 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участі секретаря судового засідання Глубоченко О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Ленінського районного суду м. Миколаєва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі-відповідач), третя особа Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

встановив

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови від 12.05.2020 № 93-ДК/0086По/08/01-20.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у приписі не вказані конкретні земельні ділянки, їх кадастрові номери, площу, власників земельних ділянок. Також припис не містить вказівку конкретних дій, обов`язкових до виконання. У старшого державного інспектора відсутні повноваження з розгляду справи про адміністративне правопорушення про притягнення до відповідальності та накладання адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ст. 53-1 КУпАП. На момент будівництва повітряної лінії електропередачі в 1977 році нормативно-правовими актами та ДБН не передбачалось необхідність оформлення прав на земельні ділянки під опорами електропередачі 10 кВ. Законодавство, на яке посилається відповідач у приписі, було прийнято після 1977 року, тому відповідно до ст. 58 Конституції України закони не мають зворотної сили у часі.

Відповідач надав відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства відповідач наділений повноваженнями здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель та за наслідками перевірки давати обов`язкові для виконання приписи. Позивачем на момент перевірки не було надано жодного документу, який би посвідчував його право на земельні ділянки, на яких розташовані енергооб`єкти. Крім того, зазначив, що позивач звернувся до суду з пропуском, встановленого ст. 286 КАСУ строку, тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі ч.4 ст. 123 КАСУ.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

Актом обстеження земельної ділянки № 93-ДК/49/Ао/10/01-20 від 03.03.2020, у зв`язку з необхідністю дотримання вимог земельного законодавства, проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться під повітряною лінією передач ЛЕП 10 кВ, вздовж траси Т15-15 через с. Лугове.

За результатами здійснення заходів державного контролю за дотриманням земельного законодавства при використанні земельних ділянок під об`єктами енергетики в межах території Березанського району встановлено, що електрична мережа, в кількості, яку складають відповідні об`єкти енергетики у вигляді сукупності електроустановок для передачі електричної енергії, є власністю та перебувають на балансі АТ «Миколаївобленерго» або споживачів, та розташовані на землях приватної, комунальної та державної власності. АТ «Миколаївобленерго» використовує земельні ділянки державної та комунальної власності під об`єктами електроенергетики в межах Березанського району без наявності правовстановлюючих документів. Встановлено самовільне зайняття земельної ділянки державної власності шляхом будівництва та розміщення опор повітряних ліній електропередач від трансформаторної підстанції 379 до баз відпочинку «Лугове» вздовж траси Т15-15 через село Лугове в кількості 30 повітряних електроопор.

Розрахована шкода внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки згідно Постанови КМУ від 25.07.2007 № 963 "Про затвердження методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу" складає 11 грн. 13 коп.

За результатами перевірки старшим державним інспектором складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 03.03.2020 № 93-ДК/101/АП/09/01/-20. Актом встановлено самовільне зайняття земельної ділянки державної власності шляхом будівництва та розміщення опор повітряних ліній електропередач від трансформаторної підстанції № 379 до баз відпочинку «Лугове» вздовж траси Т15-15 через село Лугове в кількості 30 повітряних електроопор.

Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" № 963-IV від 19.06.2003 визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України (ст. 4 Закону України № 963).

Відповідно до ст. 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" № 963 від 19.06.2003 державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про землі енергетики та правові режими спеціальних зон енергетичних об`єктів" земельні ділянки державної та комунальної власності надаються у власність і користування (у тому числі в оренду) для потреб енергетики за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень та в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Землями енергетичної системи визнаються землі, надані під електрогенеруючі об`єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з використанням енергії вітру і сонця та інших джерел), під об`єкти транспортування електроенергії до користувача, крім визначених законом випадків розміщення таких об`єктів на землях іншого цільового призначення (ст. 76 ЗК України).

Згідно зі ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: б) самовільне зайняття земельних ділянок (ст. 211 ЗК України).

Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 передбачено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань: передбачених п. 25-1) організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за веденням державного обліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель.

Згідно 244 КУпАП, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель і порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, правил технічної експлуатації самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації (статті 52 - 53-4, 54-56, 104-1, 108 та 188-5).

Від імені зазначеного органу розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право, зокрема, старші державні інспектори сільського господарства, державні інспектори сільського господарства.

Відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 93-ДК від 17.02.2020, визначено у термін з 18.02.2020 до 02.03.2020 здійснити державний нагляд за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом здійснення заходів державного контролю щодо земельних ділянок, загальною площею 0,009 га, які використовуються під розміщення ЛЕП в межах території села Лугове Березанського району Миколаївської області.

Тобто, відповідач на час складання акту перевірки від 03.03.2020 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 13.03.2020, а також оскаржуваної постанови від 12.05.2020 про накладення адміністративного стягнення не мав відповідних повноважень, наданих йому наказом від 17.02.2020.

Доводи позивача про те, що у вказаній справі підлягає застосуванню правова позиція, викладена Верховним Судом у Постанові від 11.04.2018 року у справі №591/2475/17, є безпідставними, оскільки вона висловлена в конкретній справі за інших правовідносин, де оскільки сфера контролю, предмет перевірок і межі повноважень інспектора, не є тотожними із тими, що досліджуються у даній справі.

Як вбачається з Акту обстеження земельної ділянки № 93-ДК/49/Ао/10/01-20, обстеження проведено 03.03.2020, тобто поза строком, визначеним Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 93-ДК від 17.02.2020 (а.с.69).

За такого, на час винесення відповідачем оскаржуваної постанови в нього були відсутні повноваження на такі дії.

Вказана правова позиція відповідає висновку Верховного Суду у постанові від 22 березня 2018 року по справі №552/3951/17.

Доводи відповідача про наявність підстав для залишення позову без розгляду спростовуються матеріалами справи, оскільки оскаржувана постанова винесена 12.05.2020, позов подано до суду поштовим відправленням 21.05.2020 року, а не 26.05.2020 як вважає відповідач (а.с.14, 26).

Дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про те, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 53-1 КУпАП, тому позов підлягає задоволенню частково, а саме в частині скасування постанови. В частині закриття провадження необхідно відмовити, оскільки це відповідно до КУпАП є повноваженням органу, що здійснює розгляд справи про адміністративне правопрушення, про що виносить відповідну постанову.

Керуючись ст.ст. 241 – 246, 286 КАС України суд

вирішив

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.

Скасувати постанову № 93-ДК/0086По/08/01-20 від 12.05.2020 винесену старшим державним інспектором - начальником відділу контролю за виконанням та охороною земель у Березанському, Веселинівському, Миколаївському, Очаківському районах, містах Миколаєві та Очакові управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

В задоволенні вимог про закриття провадження відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 судовий збір 420,4 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Суддя В. В. Кокорєв