
Справа № 313/253/20
Провадження № 2/313/215/2020
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2020 р. смт. Веселе
Веселівський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді - Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Кравцовій О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», треті особи: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ВCТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом, у якому просить виконавчий напис приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича, зареєстрований в реєстрі за № 4389 та виданий 24.12.2019 р. щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» заборгованості в розмірі 12 048,26 грн. - визнати таким, що не підлягає виконанню.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, клопотань про перенесення розгляду справи чи розгляд справи за їхньої відсутності не надходило.
Представник позивача звернувся в суд з заявою розглянути справу без участі позивача та його представника на підставі обставин викладених у позовній заяві та наявними в матеріалах цивільної справи письмових доказів. Позов задовольнити. При ухваленні рішення у справі врахувати висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду викладених у постанові від 12.03.2020 р. У цивільній справі № 757/24703/18-ц та постанові від 15.04.2020 р. У цивільній справі № 158/2157/17.
Відповідач та треті особи у судове засідання не з`явилися, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ст. 128 ЦПК України, що з врахуванням, вимог ст. ст. 2, 223 ЦПК України не перешкоджає проведення судового засідання.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, підлягають задоволенні з наступних підстав.
Правовідносини щодо видачі виконавчого напису нотаріуса регулюються Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 .
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається шляхом надіслання банком письмової вимоги боржнику про усунення порушень.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.
Суд встановив, що 24.12.2019 р. приватним нотаріусом Ірпінського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 4389 щодо стягнення з позивача на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», до якого перейшло право вимоги від ПАТ «Платинум банк» за кредитним договором № 135/7372АСLAPT6 від 16.05.2013 р. у сумі 11 748, 26 грн., що складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 9 307, 46 грн.; простроченою заборгованістю за процентами – 2 440, 80 грн.
Стягнення заборгованості проводиться за період з 30.05.2018 р. по 29.11.2019 р.
За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», в розмірі 300,00 грн., які підлягають стягненню з Боржника на користь стягувача.
Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» складає 12 048, 26 грн.
Вчиняючи вказаний виконавчий напис нотаріус не пересвідчився у безспірності заборгованості позивача перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», до якого перейшло право вимоги від ПАТ «Платинум банк» за кредитним договором № 135/7372АСLAPT6 від 16.05.2013 р. за відповідним кредитним договором та не врахував пропуск відповідачем строку позовної давності.
Як вбачається з кредитного договору №135/7372АСLAPT6 від 16.05.2013 р. укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Платинум банк» позивачеві було надано кредитну лінію у розмірі 11 800, 00 грн.
Відповідно до п. б) 1.2 вищевказаного кредитного договору строк дії кредитної лінії складає 36 платіжних дні, тобто три роки.
Строк з якого обчислюється строк позовної давності складає з моменту кінцевого строку повного погашення кредиту, тобто з 16.04.2014 р.
Кінцева дата погашення, згідно п.12.ж) кредитного договору - 02.06.2016 р.
Строк позовної давності щодо повернення кредиту в повному обсязі відповідачу закінчився у червні 2019 року.
Виконавчий напис було вчинено 24.12.2019 р., тобто поза межами строків позовної давності.
Доказів на підтвердження того, що строк позовної давності переривався суду не надано.
З виконавчого напису період за який проводиться стягнення 30.05.2018 р. по 29.11.2019 р. Виконавчим написом крім тіла кредиту, з позивача стягнено ще й проценти за користування кредитом.
З виконавчого напису не вбачається за який період було нараховано вищевказані відсотки за користування кредитом. Оскільки строк кредитного договору минув 16.04.2014 р. виконавчий напис було видано 24.12.2019 р.
Нарахування відповідачем відсотків після закінчення строку дії кредитного договору суперечить правовій позиції викладеній в Постанові Верховного Суду від 28.03.2018 р. справа № 14-10цс18.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
При вивченні матеріалів справи по вчиненому нотаріусом виконавчого напису від 24.12.2019 р. за реєстровим № 4389, наданим нотаріусом суду на виконання ухвали суду під час розгляду справи, встановлена невідповідність даного виконавчого листа вимогам постанови Верховного Суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-V111 від 02.06.2016 р. висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Питання із судовими витратами вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Згідно Посвідчення Серії НОМЕР_2 від 30.05.2011 р., позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2).
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» N 3674-VI, від 08.07.2011р., 1. Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
При зверненні до суду позивач сплатив 7 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується договором про надання правової допомоги від 07.02.2020 р., актом приймання передачі правової допомоги від 24.07.2020 р. та квитанцією до прибуткового касового ордера № 3 від 24.07.2020 р.
На підставі ст. ст. 3, 15, 16 ЦК України, ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5, а також ст. ст. 1-13, 81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Виконавчий напис приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича, що зареєстрований в реєстрі за № 4389 та виданий 24.12.2019 р. щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» заборгованості в розмірі 12 048,26 грн. - визнати таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» на користь держави судовий збір на суму 2 100, 00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» на користь ОСОБА_1 витрати на надання професійної правничої допомоги на суму 7 000, 00 грн.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://court.gov.ua/fair/sud0804.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Веселівський районний суд Запорізької області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Повний текст рішення складено 11.11.2020 р.
Суддя
Веселівського районного суду
Запорізької області А.О.Нагорний
11.11.2020
Судове рішення № 92791216, Веселівський районний суд Запорізької області було прийнято 11.11.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 313/253/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: