Рішення № 9278935, 29.04.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" квітня 2010 р.Справа № 18/483-10 За позовом: Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс" м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн-плюс" м. Хмельницький

про стягнення 1175,70 грн.

Суддя Саврій В.А.

Представники сторін:

Позивача : Якимчук В.В. представник за довіреністю №22 від 19.01.10р.

Відповідача : не з'явився

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1175,70 грн. заборгованості, з яких: 865,21 грн. основного боргу, 264,40 грн. інфляційних втрат, 46,09 грн. - 3% річних, посилаючись на положення ст.625 ЦК України, ст.ст. 193,198,231,232 Господарського кодексу України, умови договорів.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, витребувані ухвалами суду від 17.03.2010р., 19.04.10р. письмовий відзив на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів, докази про сплату заборгованості не надав, своїм процесуальним правом не скористався, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи .

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Між Хмельницьким комунальним підприємством "Спецкомунтранс" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сатурн-плюс" (споживач) 23.08.06р. було укладено договір №2073.

Відповідно до п.п.1.1,1.2 договору предметом договору є надання споживачу послуг з вивезення твердих побутових відходів, накопичених на об`єктах Споживача на умовах цього договору.           Виконавець надає послуги відповідно до чинного законодавства про відходи та затвердженого органом місцевого самоврядування рішення про тарифи на послуги з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів.

Відповідно до п.п. 2.1,2.2,2.3 договору загальний обсяг перевезень відходів (на місяць) згідно норм накопичення твердих побутових відходів на 2006р. складає 9,67 куб.м. Тариф на вивіз 1 куб.м. відходів затверджений органами місцевої влади на момент укладення договору складає 12,40 грн., в тому числі ПДВ 2,07 грн. Середньомісячна вартість послуг становить 119,91 грн., в тому числі ПДВ 19,98 грн.

Пунктами 3.1,3.2 договору передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Платежі вносяться на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 5 числа місяця, що настає за розрахунковим. Споживач може застосовувати авансові платежі у розмірі 50% або 100% від суми щомісячної оплати послуг.

24.10.2007р. між сторонами було укладено договір № 2230/2275 про надання послуг з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, відповідно до умов якого споживач доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати послуги по вивезенню твердих побутових відходів, накопичених на об'єктах споживча на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.п. 2.1,2.2,2.3 даного договору загальний обсяг перевезень відходів (на місяць) згідно норм накопичення для споживачів всіх форм власності та приватних підприємців (крім бюджетних установ) складає 4,5 куб. м., тариф на вивіз 1 куб.м. затверджений органами місцевого самоврядування на дату укладення договору складає 12,40 грн., в тому числі ПДВ 2,07 грн.. Середньомісячна вартість послуг становить 55,80 грн., в тому числі ПДВ 9,30 грн.

Пунктами 3.1, 3.2 договору передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плату за послуги по вивезенню твердих побутових відходів Споживач вносить на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 5 числа наступного за розрахунковим місяця. Споживач може застосовувати авансові платежі у розмірі 50% від суми щомісячної плати.

Умовами договорів на замовника покладено обов'язок своєчасно оплачувати у встановлений даним договором термін надані послуги (п. 4.2.1. договору).

В зв'язку із несвоєчасною сплатою відповідачем послуг по вивезенню твердих побутових відходів, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 865,21 грн. основного боргу за період з 01.04.2007р. по 31.08.2009р., 264,40 грн. індексу інфляції за період з травня 2007р. по січень 2010р. та 46,09 грн. три проценти річних за період з 06.05.07р. по 06.05.09р.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Положеннями ст. 173 Господарського кодексу передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до п.1,2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані по договорах №2073 від 23.08.06р. та №22/30/2275 від 24.10.07р. послуги по вивезенню твердих побутових відходів в сумі 865,21 грн. за період з 01.04.07р. по 31.03.09р. згідно поданого в матеріали справи розрахунку, зазначаючи середньомісячну вартість послуг (за період з травня 2007р. по жовтень 2007р. -119,90 грн., з листопада 2007р. по жовтень 2008р. - 55,80 грн. згідно договорів), а з листопада 2008р. по квітень 2009р. - 101,02 грн., з посиланням на нові тарифи.

Однак як вбачається з договору від 23.08.06р. №2073 сторони погодили, що середньомісячна вартість послуг становить відповідно 119,91 грн. та згідно договору №2230/2275 від 24.10.07р. - 55,80 грн.. При цьому п.5.2.3 договору №2230/2275 від 24.10.07р. передбачає, що у разі запровадження відповідно до чинного законодавства та рішення органів місцевого самоврядування механізму коригування тарифів на послуги Виконавця, доводити до Споживача їх нові величини та погоджувати з ним відповідні зміни до договору. Проте, позивачем, як того вимагає ст. 33 ГПК України, в матеріали справи не надано доказів, які б підтверджували, що сторони виконали вимоги п.5.2.3 договорів, узгодили середньомісячну вартість послуг, виходячи із нових тарифів. Тому, аналізуючи поданий позивачем розрахунок, суд вважає, що правомірним буде стягнення з Відповідача на користь Позивача 593,89 грн. боргу за послуги по вивезенню твердих побутових відходів, виходячи із середньомісячної вартості послуг за період з травня 2007р. по жовтень 2007р. -119,90 грн., з листопада 2007р. по квітень 2009р. - 55,80 грн. Тому, в частині позовних вимог про стягнення 271,32 грн. за послуги по вивезенню твердих побутових відходів необхідно відмовити.

Доказів про сплату заборгованості суду не подано.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 593,89 грн. боргу за послуги по вивезенню твердих побутових відходів. В решті позову необхідно відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача грн. 264,40 грн. втрат від індексу інфляції за період з травня 2007р. по січень 2010р. та 46,09 грн. 3% річних за період з 06.05.2007р. - по 01.03.2010р..

Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, при перерахунку 3% річних та інфляційних нарахувань, суд вважає, що правомірним буде стягнення з відповідача 233,66 грн. втрат від індексу інфляції за період з травня 2007р. по січень 2010р. та 37,23 грн. 3% річних за період з 06.05.2007р. - по 06.05.2009р..

Тому позовні вимоги в частині стягнення 233,66 грн. втрат від індексу інфляції та 37,23 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог про стягнення 30,74 грн. втрат від індексу інфляції та 8,86 грн. 3% річних необхідно відмовити.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 80, 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                                                                              В И Р І Ш И В:

Позов Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс" м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн-плюс" м. Хмельницький про стягнення 1175,70 грн. задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн-плюс" (м. Хмельницький, Привокзальна площа,2 код 31021895) на користь Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс" (м. Хмельницький, вул. Толстого,1 код 03356565) 593,89 грн. (п`ятсот дев`яносто три гривни 89 коп.) основного боргу, 233,66 грн. (двісті тридцять три гривни 66 коп.) інфляційних втрат, 37,23 грн. (тридцять сім гривень 23 коп.) 3% річних, 75,03 грн. (сімдесят п`ять гривень 03 коп.) державного мита, 173,59 грн. (сто сімдесят три гривни 59 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині позовних вимог про стягнення 271,32 грн. основного боргу,30,74 грн. індексу інфляції, 8,86 грн. 3% річних відмовити.

                    Суддя                                                                      

Віддруковано 3 примірники: 1 –в справі, 2 –позивачу, 3- відповідачу