Рішення № 92789183, 02.11.2020, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/1141/20

Провадження №2/743/392/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого-судді СТАШКІВА В.Б.,

за участю секретаря судового засідання НЕРУС Н.І.,

учасник справи: представник позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ріпки в залі суду, справу

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_3

про зміну прізвища дитини,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:

Дніпровський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного

стану Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ),

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача, їх заяви (клопотання), інші процесуальні дії у справі.

ОСОБА_4 звернулася з позовом до ОСОБА_3 , в якому просила змінити прізвище малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з прізвища батька « ОСОБА_6 » на прізвище матері « ОСОБА_7 » та внести зміни до актового запису №1577 про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 14.06.2017 року Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, змінивши відомості у графі «прізвище» з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».

Свої вимоги мотивує тим, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, та в них народився син – ОСОБА_8 . Після розлучення, вона змінила прізвище на « ОСОБА_7 », батько дитини участі у житті та вихованні дитини не приймає, він не спілкується з сином, не допомагає матеріально. ОСОБА_9 мав прізвище до реєстрації шлюбу з попередньою дружиною ОСОБА_10 « ОСОБА_11 ». Та обставина, що у її дитини прізвище зовсім чужої для неї людини, має негативний характер та в майбутньому може призвести до непорозумінь та відповідних труднощів у спілкуванні дитини з оточуючими людьми.

Представник позивача – адвокат БАБЕНКО Ю.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Позивач у судове засідання не з`явилась.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Про місце час та дату слухання справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 02.11.2020 року, ухвалено справу розглядати в заочному порядку.

Представник Дніпровського районного у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явилася, надіслали клопотання в якому просили розглянути справу розглянути у відсутність їх представника.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що:

- сторони з 17 січня 2017 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 15 листопада 2019 року було розірвано, а позивач змінила прізвище на « ОСОБА_7 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається з свідоцтва про зміну імені (серія НОМЕР_1 ):

- сторони являються батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується копією свідоцтва про народження останнього (серія НОМЕР_2 );

- з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_12 стягуються аліменти на утримання дитини – сина ОСОБА_8 у розмірі ј частки від всіх видів заробітку доходу щомісячно, що вбачається з судового наказу, виданого суддею Дніпровського районного суду м. Києва 13.09.2019 року.

- ОСОБА_8 з 01.09.2019 відвідує дошкільний заклад №680. При цьому, вихованням дитини займається мати ОСОБА_4 . Відомості про батька дитини у ДНЗ немає. За період перебування дитини у ДНЗ, батько жодного разу не приходив у садочок не забирав ОСОБА_13 з садочка. За період перебування дитини у садочку батька не бачили та він не цікавився дитиною жодним способом, що вбачається з характеристики в.о. директора ДНЗ № 680 від 30.07.2020 р.;

- в ході бесіди психолога з ОСОБА_8 про батька, у дитини спостерігається емоційна напруженість, тілесні зажими, скованість та тривожність. Дитина вказала, що батько з ним часу не проводить. В ході бесіди про маму, дитина розслабляється, стає активнішою та жвавішою, розповідає про те, як проводить час з мамою із чого помітно, як йому комфортно поряд з нею, що вбачається з висновку психолога №32 за результатами проведеної бесіди із дитиною - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.07.2020 року.

- звернень в період із листопада 2019 року по серпень 2020 року батько ОСОБА_9 із заявами (скаргою) про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною - ОСОБА_8 до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві не надходило, що вбачається з відповіді на адвокатський запит від 05.08.2020 року №10482/125/20-2020

- ОСОБА_4 зверталася до ОСОБА_14 з проханням надати згоду на зміну прізвища дитини ОСОБА_8 , оскільки дитина носить прізвище його колишньої дружини ОСОБА_15 , що вбачається з листа №07/20.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрував шлюб з ОСОБА_15 та змінив прізвище на « ОСОБА_6 », шлюб розірвано 29.12.2016 року на підставі спільної заяви подружжя, яке не має дітей, що вбачається з Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00027638837.

Джерела права застосовані (не застосовані) судом.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 р. (ратифікована Україною 27 лютого 1991 р., дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 р.) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН та ратифікованою Україною 27 січня 1991 року, що є основним документом, який визначає правові стандарти у сфері захисту прав дітей, зазначено, що дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку у атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Спір між батьками щодо прізвища дитини можуть вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

За правилами ч. ч. 3, 5 ст. 148 СК України, у разі зміни прізвища одного із батьків, прізвище дитини може бути змінено за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років. У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними, щодо такої зміни може також вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов`язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміна прізвища інтересам дитини.

В п.п. 37-39 рішення Європейського суду з прав людини від 13 травня 2013 р. в справі «Гарнага проти України» (Заява № 20390/07) вказано, що зобов`язання щодо зміни імені особи може вважатися втручанням у приватне життя такої особи, відмову в наданні особі дозволу взяти нове ім`я не можна автоматично вважати таким втручанням. Суд ще раз нагадує, що хоча мета статті 8 Конвенції про захист прав людини та основовоположних свобод головним чином стосується захисту особи від свавільного втручання державних органів, вона не лише зобов`язує державу утриматися від такого втручання, але й покладає на неї позитивні зобов`язання, властиві дієвій повазі до приватного та сімейного життя. Якщо межі між позитивними та негативними зобов`язаннями держави за статтею 8 не можна визначити з достатньою точністю, то застосовні принципи, тим не менш, є подібними. В обох контекстах слід дотримуватись справедливого балансу, який потрібно встановити між конкуруючими інтересами особи та суспільства в цілому (див. вищезазначене рішення у справі «Ст`єрна проти Фінляндії» (Stjerna v. Finland), п. 38, та рішення від 6 вересня 2007 року у справі «Юханссон проти Фінляндії» (Johansson v. Finland), заява № 10163/02, п. 29) . Визнаючи, що в особи можуть існувати справжні причини, щоб бажати змінити своє ім`я, ЄСПЛ визнає, що законодавчі обмеження такої можливості можуть бути виправдані інтересами суспільства, наприклад, для забезпечення точного обліку населення або схоронності засобів ідентифікації особи та зв`язку носіїв певного імені з сім`єю (див. вищезазначене рішення у справі «Ст`єрна проти Фінляндії» (Stjerna v. Finland), п, 39). ЄСПЛ також нагадує, що Договірні держави мають широкі межі свободи розсуду у сфері регулювання зміни імен особами, а його завдання полягає не у тому, щоб замінити собою компетентні державні органи при визначенні найбільш відповідної політики у зазначеній сфері, а у перевірці згідно з Конвенцією рішень, ухвалених зазначеними органами при здійсненні своїх дискреційних повноважень (див. вищезазначене рішення у справі «Ст`єрна проти Фінляндії» (Stjerna v. Finland), п. 39).

Оцінка суду.

Враховуючи вище викладене, суд проходить до висновку, що ідентичність прізвищ матері та дитини, які живуть спільно, створюють відчуття цілісності родини, є найбільш правильною для комфортного життя дитини, а різні прізвища у матері та дитини, можуть негативно впливати на формування дитячого бачення сім`ї, при тому, що прізвище " ОСОБА_6 " відповідач набув після шлюбу з однією з попередніх дружин, а до того мав прізвище " ОСОБА_11 ". У зв`язку з чим, позов слід задовольнити, прізвище малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 слід змінити з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ». Вказане має наслідком внесення змін до актового запису №1577 про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 14.06.2017 року Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, змінивши відомості у графі «прізвище дитини» з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».

Розподіл судових витрат.

Згідно ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_3 слід стягнути судовий збір на користь ОСОБА_2 в розмірі 1 681 грн 60 коп.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про стягнення понесених ОСОБА_17 витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що наявні у матеріалах справи: договори: про надання адвокатської допомоги від 22.07.2020 р. з адвокатим ОСОБА_18 , про надання адвокатської допомоги від 22.07.2020 р. з адвокатим ТУТОЮ І.В., ордер на надання правової допомоги адвокатом БАБЕНКОМ Ю.С. від 26.10.2020 р., свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю вказаними адвокатами, меморіальний ордер від 24 липня 2020 р. на суму 5 000 грн, підтвердження про проведення оплати за послуги з надання правової допомоги згідно рахунку 2 від 22 липня 2020 р. від ОСОБА_19 на суму 5 000 грн, меморіальний ордер від 7 вересня 2020 р. на суму 5 000 грн, акт № 1 прийому-передачі наданих послуг згідно Угоди про надання адвокатської допомоги від 22.07.2020 р. від 7 жовтня 2020 р. є підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу.

В той же час, враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу), суд приходить до висновку про зменшення понесених ОСОБА_17 витрат на професійну правничу допомогу з 15 000 грн до 5 000 грн, які підлягають стягненню з ОСОБА_20 на користь ОСОБА_19 ..

Керуючись ст.ст. 258, 259, 268, 293-294, 299-300 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 – задовольнити.

Змінити прізвище малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».

Внести зміни до актового запису №1577 про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 14.06.2017 року Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, змінивши відомості у графі «прізвище дитини» з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь ОСОБА_2 в розмірі 1681 грн 60 коп. та 5000 грн. в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Ріпкинським районним судом за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ріпкинський районний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,

реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ,

місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

ТРЕТЯ ОСОБА: Дніпровський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану центрального Міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), м. Київ, вул. Верховної Ради, буд. 8/20,

код ЄДРПОУ 26088676.

Головуючий В.Б. Сташків

Повний текст рішення виготовлено та

підписано 11 листопада 2020 року.