Рішення № 92784997, 21.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 року м. Київ № 640/16723/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Барміна Г.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників:

позивача - адвокат Рухадзе Р.П.;

відповідача - Логовська Г.О.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.06.2019 №281369-1305-2615 (форма "Ф") про визначення ОСОБА_1 податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2017 рік в сумі 266.940,86 грн.;

- зобов`язання відповідача повернути ОСОБА_1 сплачену суму податкового зобов`язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб за податковий період 2017 року в розмірі 266.940,86 грн.

Ухвалами суду: від 30.09.2019 - відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено строки для подання заяв по суті; від 08.11.2019 - задоволено клопотання позивача, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання; від 10.02.2020 - закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Розгляд справи відкладався у зв`язку з запровадженням Урядом України карантинних заходів, витребуванням доказів та задоволення судом клопотання про надання додаткових пояснень з окремо процесуального питання. Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що на час оскарження податкового повідомлення-рішення, запис, сформований у Державному земельному кадастрі у порядку визначеному законом щодо зазначеної земельної ділянки - відсутній, а тому у відповідача відсутні підстави для визначення податкового зобов`язання.

Під час судового розгляду справи представник позивача позов підтримала, пояснивши, що податковим органом протиправно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 13.06.2019 №281369-1305-2615, оскільки відповідачем вже було приймалось податкове повідомлення-рішення з однорідного зобов`язання та за один і той самий період від 28.04.2017 №2117956-1305 з податку за землю за 2017 рік, яке було сплачено ОСОБА_1 до прийняття оскаржуваного рішення.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені відзиві. Представник пояснила, що з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 №826/4734/18, яка набрала законної сили та відповідно до пункту 60.4 статті 60 ПК України Головне управління ДФС у м. Києві було прийнято нове податкове повідомлення-рішення 13.06.2019 №2681369-1305-2615, яким визначено суму податкового зобов`язання з земельного податку за 2017 рік на суму 266.940,86 грн., водночас податкове повідомлення-рішення від 28.04.2017 №2117956-1305 вважається відкликаним. Представник відповідача наголосила, що ОСОБА_1 з заявою про повернення коштів у розмірі 266.940,86 грн. до податкового органу не зверталась.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом установлено.

На підставі договорів купівлі-продажу від 20.07.2010 №10571, від 20.07.2010 №10568, від 22.12.2010 №1783 на праві приватної власності позивачу належать нежитлові будинки, склади загальною площею 4943,60 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.04.2017 №2117956-1305, яким позивачу відповідно до пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов`язання за платежем "Земельний податок з фізичних осіб" в сумі 800.822,57 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі №826/4734/18 частково скасовано податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 28.04.2017 №2117956-1305 у частині надмірно нарахованого податкового зобов`язання з податку на землю за 2017 рік, визначеного платнику на суму 553.881,70 грн. У частині податкового зобов`язання з податку на землю за 2017 рік на суму 266.940,86 грн. податкове повідомлення-рішення від 28.04.2017 №2117956-1305 залишено без змін.

Головним управлінням ДФС у м. Києві з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі №826/4734/18 прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.06.2019 №281369-1305-2615, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2017 рік в сумі 266.940,86 грн.

13.06.2019 ОСОБА_1 подано заяву до Головного управління ДФС у м. Києві про повернення надлишково сплачених коштів у розмірі 553.881,70 грн.

Головним управлінням ДФС у м. Києва сформовано реєстр висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами від 02.07.2019 №2830, відповідно до якого ОСОБА_1 повернуто надміру сплачені суми грошових зобов`язань в сумі 553.881,70 грн.

За результатами розгляду скарги позивача від 21.06.2019 №2/06 на податкове повідомлення-рішення від 13.06.2019 №281369-1305-2615 Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 16.08.2019 №39323/6/99-99-11-05-01-25, яким скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення від 13.06.2019 №281369-1305-2615, позивач звернулась до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу ХІІ цього Кодексу).

Пунктом 287.6 статті 287 ПК України визначено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Як встановлено судом, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.04.2017 №2117956-1305, яким позивачу відповідно до пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов`язання за платежем "Земельний податок з фізичних осіб" в сумі 800.822,57 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі №826/4734/18 частково скасовано податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 28.04.2017 №2117956-1305 в частині надмірно нарахованого податкового зобов`язання з податку на землю за 2017 рік, визначеного платнику на суму 553.881,70 грн. в частині податкового зобов`язання з податку на землю за 2017 рік на суму 266.940,86 грн. податкове повідомлення-рішення від 28.04.2017 №2117956-1305 залишено без змін.

Відповідно до підпункту 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Пунктом 60.4 статті 60 ПК України встановлено, що у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

Головним управлінням ДФС у м. Києві з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі №826/4734/18 прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.06.2019 №281369-1305-2615, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем "Земельний податок з фізичних осіб" за 2017 рік в сумі 266.940,86 грн.

Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі №826/4734/18 встановлено, що в ОСОБА_1 виник обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку з 01.01.2015.

Доводи позивача щодо відсутності підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 13.06.2019 №281369-1305-2615 у зв`язку з відсутністю запису у Державному земельному кадастрі суд відхиляє, оскільки рішення прийнято на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі №826/4734/18, яким встановлено обов`язок позивача сплати земельний податок з фізичних осіб у розмірі 266.940,86 грн. за 2017 рік.

З огляду на встановлені обставини, позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.06.2019 №281369-1305-2615 (форма "Ф") про визначення ОСОБА_1 податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2017 рік в сумі 266.940,86 грн. задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача повернути ОСОБА_1 , сплачену суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за податковий період 2017 року в розмірі 266.940,86 грн., то суд також вважає цю вимогу необґрунтованою.

Відповідно до статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (пункт 43.1). У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2). Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3).

Матеріли справи не містять доказів звернення позивача до Головного управління ДФС у м. Києві з заявою про повернення надміру сплачених коштів у розмірі 266.940,86 грн., представником позивача зазначених доказів не надано.

Під час розгляду справи представник відповідача наголосила, що позивач зверталась з заявою щодо повернення коштів у розмірі 553.881,70 грн., заяву щодо повернення суми 266.940,86 грн. позивачем подано не було.

З огляду на те, що позивачем не надано доказів звернення до контролюючого органу відповідно до статті 43 ПК України з метою повернення 266.940,86 грн., відсутні підстави для зобов`язання відповідача повернути ОСОБА_1 сплачену суму податкового зобов`язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб за податковий період 2017 року в розмірі 266.940,86 грн..

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3437,81 грн. (квитанція від 19.09.2019 №12). Оскільки в задоволенні позову відмовлено, відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний 43141267, місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. З дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Пунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147- VIIІ передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено 09 листопада 2020 року.

Суддя В.А. Донець