Рішення № 92784055, 10.11.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2020 року Справа № 480/5839/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5839/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в Сумський окружний адміністративний суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - ГУ ПФУ в Сумській області), у якій просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення відповідача про відмову позивачу в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з його заявою від 03.03.2020;

- зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та, починаючи з 19.02.2020, виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці згідно з довідкою Сумського апеляційного суду від 03.03.2020 № 49 без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням раніше здійснених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами ПФУ та на підставі рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 Сумським апеляційним судом позивачу було видано оновлену довідку № 49 від 03.03.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зазначений документ разом із заявою про перерахунок грошового утримання позивач подав відповідачеві 03.03.2020. Однак листом ГУ ПФУ в Сумській області від 10.03.2020 позивачу було повідомлено про відмову у здійсненні перерахунку з підстав не встановлення порядку виконання рішення Конституційного Суду України і не внесення змін до законодавства.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, ухвала була отримана представником відповідача 18.09.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 18). Проте вимоги суду відповідачем не виконано, відзиву на позовну заяву суду не надано.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності відподно до вимог ст. 90 КАС України, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

03.03.2020 позивач звернувся до ГУ ПФК в Сумській області із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, до якої додав довідку від 03.03.2020 № 49, видану Сумським апеляційним судом, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с. 7), яка видана позивачу відповідно до Додатку 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (пункт 1 розділу ІІ), про те, що станом на 18.02.2020 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці складає 173415,00 грн, у тому числі: посадовий оклад - 115610,00 грн; доплата за вислугу років (50%) - 57805,00 грн (а.с. 8).

Листом ГУ ПФУ в Сумській області від 10.03.2020 № 1800-0303-8/8853 позивачу було повідомлено про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного грошового утримання суддів у відставці відповідно до довідки від 03.03.2020 року № 49 з посиланням на те, що після прийняття рішення Конституційним Судом України № 2-р/2020 від 18.02.2020, порядок виконання рішення не встановлений. Оскільки на теперішній час зміни до законодавства не внесені, підстав для проведення перерахунку щомісячного грошового утримання немає (а.с. 13).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно з ч. 1 ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VІІІ (далі по тексту - Закон № 1402-VІІІ) визначені організаційні засади діяльності судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Відповідно до п. 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

За приписами ч. 1 ст. 142 Закону № 1402-VІІІ судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (ч. 2 ст. 142 Закону № 1402-VІІІ).

Відповідно до частин 3-5 ст. 142 Закону № 1402-VІІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Базовий розмір окладу судді визначений частиною третьою ст. 135 Закону № 1402-VІІІ, а саме:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII).

Проте, Законом України від 16.10.2019 №193-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування", який набрав чинності 07.11.2019, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII.

Відповідно до пункту 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року:

а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

В той же час, згідно з пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону № 1402-VIII зі змінами.

Конституційний Суд України у мотивувальній частині свого рішення зазначив, що довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України та ч. 1 ст. 91 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Тому саме з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону № 1402-VIII.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.06.2020 у зразковій справі № 620/1116/20 (Пз/9901/5/20).

Посилання відповідача в листі від 10.03.2020 № 1800-0303-8/8853 на те, що Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 рекомендовано Верховній Раді України невідкладно привести положення законодавства України у відповідність до цього Рішення у контексті даного спору суд визнає безпідставними, адже підстави та порядок проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці визначені статтею 142 Закону № 1402-VIII та розділом ІІ Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1.

Матеріалами справи підтверджено, що разом із заявою від 03.03.2020 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачем було надано відповідачу довідку № 49 від 03.03.2020, видану Сумським апеляційним судом, що оформлена у відповідності до вказаного Порядку, яка є підставою для здійснення такого перерахунку судді у відставці - ОСОБА_1 з 19 лютого 2020 року.

Враховуючи викладене, суд визнає, що ГУ ПФУ в Сумській області протиправно було не здійснено ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі довідки від 03.03.2020 року № 49, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягнення судові витрати, що складаються із сплаченого ним судового збору в сумі 840,80 грн (а.с. 5).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за його заявою від 03.03.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Сумського апеляційного суду № 49 від 03.03.2020, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) як повернення судового збору 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал