Рішення № 92784044, 06.10.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2020 року Справа № 480/2907/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненко О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представників відповідача - Бітюкова Д.В., Давиденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі та на посаді, стягнення заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що проходив службу в органах поліції, наказом від 28.04.2020 був звільнений з посади начальника Великописарівського відділення поліції Охтирського відділу поліції ГУНП в Сумській області та зі служби у поліції .

За змістом оскаржуваного наказу підставою для дисциплінарної відповідальності є вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

07.04.2020 з`явилось повідомлення про перебування позивача на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння, що не відповідало дійсності. Його було відсторонено від виконання посадових обов`язків та розпочато службове розслідування. Одночасно була розповсюджена інформація у засобах масової інформації, у соціальних мережах. У зв`язку з погіршенням стану здоров`я позивач з 07.04.2020 по 17.04.2020 перебував на стаціонарному лікуванні. У цей час відповідачем проводилось службове розслідування. У позитивному для себе висновку ОСОБА_1 був впевнений, оскільки не перебував у стані сп`яніння. Крім того, 07.04.2020 перебував на стаціонарному лікуванні. Під час звернення до лікарні зроблено аналіз, який спростовував вживання ним алкогольних напоїв. Обізнаний з вимогами щодо проведення службового розслідування, а тому був упевнений, що його право на проведення повного, неупередженого розслідування забезпечені, але відповідачем права позивача порушено, що призвело до прийняття неправомірних рішень щодо нього.

З наказу про звільнення позивач з`ясував, що розслідування проводилось не за фактом його перебування на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння, тобто не за тим фактом, за яким розслідування було призначено.

Позивачу не було надано можливості надати пояснення, не надано можливості скористатися правом на відводи членам комісії. До строку розслідування не зараховується час тимчасової непрацездатності поліцейського, що не було враховано відповідачем. Відповідачем також порушено права позивача, гарантовані ст. 18 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України, а саме право на захист у ході розслідування, право скористатися правничою допомогою ті інші права.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень врегульовано ст. 19 Дисциплінарного статуту. З матеріалами розслідування та висновком за його результатами позивач ознайомлений не був. Вважає, що відповідачем взагалі не доведено факту вчинення дисциплінарного проступку, не встановлено у чому саме такий проступок полягав. Крім того, комісією не виконано обов`язку врахувати, у випадку встановлення факту вчинення проступку, його характер, обставини вчинення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність, передню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Ніяким чином не обґрунтовано необхідність застосування до позивача найсуворішого стягнення.

Просить визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Сумській області № 537 від 23.04.2020, поновити його на службі на посаді начальника Великописарівського відділення поліції Охтирського відділу поліції ГУНП в Сумській області. Стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Відповідач у письмовому відзиві позов не визнав. Пояснив, що 07.04.2020 начальником УКЗ ГУНП в Сумській області виявлено факт перебування ОСОБА_1 . На робочому місці з ознаками алкогольного сп`яніння. За цим фактом наказом від 07.04.2020 призначено службове розслідування. У ході розслідування вивчено стан соціально-психологічного клімату у Великописарівському ВП, про що складено довідку. Дисциплінарною комісією на підставі довідки встановлено, що соціально-психологічний клімат є негативним, позивач перекладає вирішення службових питань на підлеглих, байдужий до потреб особового складу, мають місце випадки грубої нетактовної поведінки позивача по відношенню до підпорядкованого особового складу. Вивчення соціально-психологічного клімату у структурних підрозділах здійснюється у відповідності до наказу МВС України № 88 від 06.02.2019. Відповідно до п. 5 розділу II наказу відомості, отримані в ході проведення психологічних заходів підлягають передачі підрозділу, на який покладено функції кадрового забезпечення відповідного органу, підрозділу Національної поліції. Факти, викладені у довідці також підтверджені письмовими поясненнями поліцейських, які вказали, що ОСОБА_1 , під час спілкування з підлеглими проявляє грубість, постійно використовує нецензурну лайку, часто роздратований, своїми висловлюваннями принижує честь і гідність поліцейських. Позивач у своїх поясненнях заперечив факт використання ненормативної лексики у спілкуванні з підлеглими.

Використання позивачем у службовому спілкуванні ненормативної лекусики є порушенням вимог п. 11, ч. 3 ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз. 10 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, Наказу МВС України № 1179, Наказу ГУНП в Сумській області від 20.02.2020 № 149. Під час службового розслідування встановлені факти порушення позивачем вимог цих нормативних актів, що відповідно до ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України утворює склад дисциплінарного проступку.

Під час розслідування встановлено обставини, що обтяжують відповідальність позивача, а саме вчинення проступку повторно, до зняття попереднього стягнення у вигляді "звільнення з посади". Відповідно до вимог ст. 19 ч. 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у такому випадку нове стягнення має бути більш суворим, ніж попереднє. Вважає, що факти порушення службової дисципліни були встановлені, а тому наявні підстави для застосування до позивача стягнення у вигляді звільнення з посади, про що видано наказ № 537 від 23.04.2020.

Вважає безпідставним твердження позивача про те, що йому не було надано можливості надати пояснення, оскільки такі пояснення ним надавались 07.04.2020, 10.04.2020 та 21.04.2020. Також є безпідставним твердження про невиконання комісією обов`язку викликати ОСОБА_1 для участі у засіданні комісії та ознайомити його з висновком службового розслідування. За загальним правилом розгляд справи дисциплінарною комісією здійснюється у письмовому провадженні, без повідомлення та виклику інших учасників провадження. Відповідно до вимог ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягується до відповідальності, дійсно запрошується на засідання комісії. Справа щодо позивача розглядалась у письмовому провадженні. Відповідно до ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України особа, щодо якої проводиться службове розслідування, має право на ознайомлення з матеріалами, але не встановлено обов`язку дисциплінарної комісії таку особу ознайомлювати з матеріалами дисциплінарного провадження. Позивач такого бажання не виявив, таке небажання не може свідчити про невідповідність дій дисциплінарної комісії вимогам нормативних актів.

Просить у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали із зазначених підстав. Пояснили, що службове розслідування розпочате відповідачем за фактом перебування позивача на робочому місці у стані сп`яніння. Будучи впевненим у своїй правоті позивач не вбачав потреби знайомитися з матеріалами провадження чи користуватися правничою допомогою. Про те, що у ході розслідування досліджується інші питання дізнався лише 21.04.2020. Вже 22.04.2020 було складено висновок службового розслідування. Про складання висновку та його затвердження відповідач також не повідомив позивача. Ознайомитися з висновком службового розслідування позивач зміг лише після отримання наказу про своє звільнення. У ході розслідування була опитана лише частина особового складу відділу поліції. Комісією не взято до уваги, що більшість осіб з числа тих чиї пояснення покладені в основу висновку були за поданням позивача притягнуті до дисциплінарної відповідальності або позбавлялись премії. Вважає, що надання ними таких пояснень може бути обумовлене такими підставами, а також його вимогливістю до підлеглих у частині належного виконання ними своїх посадових обов`язків та покращення результатів роботи. ОСОБА_1 не було надано можливості подати докази для спростування пояснень цих осіб та докази того, що ним дисциплінарний проступок не вчинявся.

21.04.2020 позивачу запропоновано надати пояснення з питань, що не були підставою для призначення службового розслідування і про дослідження яких дисциплінарною комісією йому не було відомо. Наказано 23.04.2020 прибути до ГУНП в Сумській області для продовження розгляду справи. У цей день про закінчення службового розслідування ще 22.04.2020 не повідомлено. Наказ про звільнення було вручено ввечері, після його повернення до місця служби.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечення проти позову підтримали із зазначених підстав. Пояснили, що у ході розслідування були встановлені факти нетактовної поведінки позивача у спілкуванні з підлеглими, використання ненормативної лексики, що є порушенням вимог ряду нормативних актів, якими регулюється поведінка поліцейського. Такими діями ОСОБА_1 вчини порушення службової дисципліни. Враховуючи, що до позивача раніше було застосовано дисциплінарне стягнення і воно не було знято, наступне стягнення мало бути більш суворим за попереднє, тому до позивача було застосовано стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Дослідивши у судовому засіданні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач проходив службу в органах Національної поліції. Остання посада перед звільненням - начальник Великописарівського відділення поліції Охтирського ВП ГУНП в Сумській області. Мав спеціальне звання майора поліції.

Наказом начальника ГУНП в Сумській області № 300 від 07.04.2020 призначено службове розслідування за фактом перебування ОСОБА_1 07.04.2020 на службі з ознаками алкогольного сп`яніння ( а.с. 25-26).

Наказом начальника ГУНП в Сумській області від 23.04.2020 № 537 до позивача за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у вчиненні дій, які не відповідають високому званню поліцейського, підривають авторитет Національної поліції України, у використанні ненормативної лексики при спілкуванні з підлеглими, що принижує їх честь та гідність, не забезпечення сприятливого стану морально-психологічного клімату в колективі, що призвело до порушення Присяги працівника поліції, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", ч. 1, п.п. 1,2, 11 ч. 3 ст. 1, п.п. 2,6 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України , абз. 10 п. 1 р. II, абз. 1 п. 3 , абз. 3 п. 4 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с. 8).

Відповідно до ст. 1 ч.ч. 1,2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі Статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Відповідно до ст. 11 ч. 1 Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Відповідно до ст. 12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. З наведених норм вбачається, що підставою дисциплінарної відповідальності поліцейського є вчинення ним дисциплінарного проступку. В наказі, який оскаржується, відповідачем наведено посилання на ряд норм права, більшість з яких мають загальний характер. Так, п.п. 1,2, 6, 11 ч. 3 ст. 1, п. п. 2, 6, ч. 1 ст. 3 Статуту містять перелік окремих обов`язків поліцейського та обов`язків керівника. Пункти 1,2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про національну поліцію" також містить окремі з основних обов`язків поліцейського. Статті 11, 12, 13, 19 Статуту містять загальні засади дисциплінарної відповідальності поліцейських, тлумачення дисциплінарного проступку, визначають перелік видів дисциплінарних стягнень та порядок застосування дисциплінарних стягнень. Відповідачем не зазначено у чому саме полягало незабезпечення позивачем сприятливого стану морально-психологічного клімату колективі, які саме обов`язки начальника відділення поліції чи поліцейського при цьому були порушені чи неналежним чином виконані, а також до якого саме порушення Присяги працівника поліції це призвело.

Відповідно до ст. 14 Статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року N 893 затверджено "Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України" (далі Порядок).

Відповідно до ст. 19 ч. 1 Статуту у висновку за результатами службового розслідування, серед іншого, зазначаються: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Як було зазначено вище, службове розслідування призначено відповідачем у зв`язку з виявленням факту перебування ОСОБА_1 на службі з ознаками алкогольного сп`яніння. З наказу ж від 23.04.2020 № 537 вбачається, що стягнення до позивача було застосовано за інший проступок. Відповідачем не подано ніяких доказів призначення службового розслідування обставин, що зазначені у наказі як підстава для звільнення позивача.

Висновок за результатами службового розслідування затверджено начальником ГУНП в Сумській області 23.04.2020. З копії висновку вбачається, що у ході проведення розслідування було вивчено стан соціально-психологічного клімату в підрозділі, який знаходиться у нестійкому діапазоні. Рейтинг ОСОБА_1 як керівника є негативним, він перекладає вирішення службових питань на підлеглих, байдужий до потреб особового складу, здійснює негативний вплив на атмосферу у колективі. З пояснень працівників Великописарівського відділення поліції судом встановлено, що опитування проводилось у анонімній формі. Як було зазначено вище, підставою для дисциплінарної відповідальності поліцейського є вчинення дисциплінарного проступку. Опис висновків психологічного дослідження, наведений у висновку службового розслідування, не містить відомостей про факти, що відповідають ознакам дисциплінарного проступку у ст. 12 "Дисциплінарний статут Національної поліції України". Опис викладено загальними фразами, без зазначення у чому саме полягали порушення позивача, коли та за яких обставин їх вчинено. Відповідачем довідку, складену за результатами психологічного дослідження суду не надано з мотивів обмеження доступу до неї з грифом "Для службового користування". За таких обставин суд вважає, що відповідачем не доведено виявлення під час психологічного дослідження фактів вчинення ОСОБА_1 дисциплінарних проступків.

Відповідно до висновку службового розслідування нетактовна поведінка ОСОБА_1 у спілкуванні з підлеглими, використання ним ненормативної лексики, розмови на підвищених тонах, використання висловлювань, що принижують честь та гідність підтвердили поліцейські Великописарівського ВП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

З доданих до матеріалів службового розслідування пояснень ОСОБА_2 від 07.04.2020, складених ним власноручно, вбачається, що ним не було повідомлено про використання ОСОБА_1 ненормативної лексики при спілкуванні з ним та ОСОБА_16 на посту в ніч на 07.04.2020 та у службовому кабінеті (а.с. 36-37). При цьому ОСОБА_16 у поясненнях від 10.04.2020 повідомив, що ОСОБА_1 при спілкуванні з ними у ніч на 07.04.2020 застосовував нецензурну лайку в присутності медичного працівника, працівника ДСНС та свого знайомого на прізвище ОСОБА_17 (а.с. 72-73). Суперечності у поясненнях цих осіб дисциплінарною комісією не усунуто, перевірка їх, зокрема шляхом отримання пояснень осіб, на яких вказав ОСОБА_16 , не проводилась.

ОСОБА_4 у власноручно складених поясненнях зазначив, що 07.04.2020 позивач телефонував на внутрішній службовий телефон, у розмові застосовував нецензурну лайку (а.с. 42). У ході службового розслідування не було встановлено чи спілкувався у цей час позивач телефоном з підлеглими та з ким саме.

Пояснення інших з зазначених осіб складені 10.04.2020, не були виготовлені ними власноручно, є майже ідентичними за змістом. Містять лише згадування про нетактовну, грубу поведінку, використання у спілкуванні ненормативної лексики ОСОБА_1 . При цьому не містять будь-яких відомостей про час, місце, обставини вчинення позивачем таких дій (а.с. 43-53, 56-71). Висновок службового розслідування не містить інформації, що такі пояснення комісією були перевірені та встановлені конкретні факти порушення позивачем службової дисципліни.

Допитані у судовому засіданні в якості свідка інспектор кадрового забезпечення Охтирського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_18 пояснив, що йому не відомо про факти використання ОСОБА_1 ненормативної лексики у спілкуванні з підлеглими. Від працівників у зв`язку з цим скарги не надходили.

Допитаний у судовому засідання у якості свідка ОСОБА_2 пояснив, що у ніч на 07.04.2020 при перевірці несення служби ним та ОСОБА_16 ОСОБА_1 ненормативної лексики не застосовував. У спілкуванні з ним позивач взагалі ніколи таких дій не вчиняв та грубощів не допускав. У відділі були балачки про таку поведінку, але ніяких конкретних фактів вказати не може.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_19 також пояснив, що у ніч на 07.04.2020 дійсно був присутнім під час перевірки ОСОБА_1 посту на в`їзді до населеного пункту. Позивач робив зауваження поліцейським за неналежне несення служби, але при цьому нецензурної лайки не використовував.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_16 підтвердив надані ним під час службового розслідування пояснення про використання ОСОБА_1 нецензурної лайки на посту в ніч на 07.04.2020. При цьому у судовому засіданні надав пояснення, що суперечать поясненням інших осіб та поясненням самого свідка. Так, повідомив, що 07.04.2020 змінився з чергування, а ОСОБА_1 викликав його разом з ОСОБА_2 через добу, тобто 09.04.2020, а не 07.04.2020, як зазначено у письмових поясненнях. Пояснення ОСОБА_16 , в частині нецензурної лайки позивача спростовуються поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_19 . Останній, на відміну від ОСОБА_2 та ОСОБА_16 , не є підлеглим позивача та не перебуває у будь-якій залежності від нього.

Допитані у якості свідків працівники Великописарівського ВП ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , пояснили, що у їх присутності ОСОБА_1 ненормативну лексику при спілкуванні з підлеглими не використовував та їм про такі факти не відомо.

Допитані у якості свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 пояснили, що при спілкуванні з ними, а також у їх присутності ОСОБА_1 ненормативної лексики не використовував. Були чутки, що таке трапляється з іншими працівниками, але коли саме, з ким та за яких обставин пояснити не змогли.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що іноді чув ненормативну лексику від ОСОБА_1 . Вважає, що це пов`язано з характером служби у поліції, яка відрізняється сильним емоційним, нервовим навантаженням та відповідальністю. Як образу чи приниження не сприймав. У його присутності позивач подібним чином ні з ким не спілкувався і про такі факти свідку не відомо.

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що при спілкуванні з ним позивач допускав грубощі нецензурну лайку, але коли саме та за яких обставин це відбувалось, якими доказами може бути підтверджено не повідомив. Свідків цьому ніколи не було. Чув що з іншими особами також поводиться грубо, але не пам`ятає про кого саме таке чув, за яких обставин та коли такі події відбувались. Ні сам, ні інші особи зі скаргами на таку поведінку не зверталися.

Аналогічні пояснення надані свідком ОСОБА_15 , який також повідомив, що підтвердити ці обставини ніяким чином не може, свідків нетактовної поведінки ОСОБА_1 не було.

Допитана у якості свідка ОСОБА_5 пояснила, що під час нарад заперечувала позивачу та намагалась захищати дільничних офіцерів. ОСОБА_1 підвищував тон та допускав вживання ненормативної лексики. Також про нетактовну поведінку ОСОБА_1 на нарадах та при особистому спілкуванні надали пояснення свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_9 . Пояснили, що так позивач поводився на спільних нарадах. У більшості по відношенню до працівників блоку превенції. При цьому будь-яких більш докладних пояснень щодо часу та місця вчинення таких дій не надали. При цьому ОСОБА_9 , як керівник блоку превенції, у своїх поясненнях підтвердив, що ОСОБА_1 вимагав покращення роботи дільничних офіцерів, підвищення якості та показників їх роботи. Сам ОСОБА_9 неодноразово повідомляв позивачу, що окремі дільничні офіцери, зокрема ОСОБА_16 та ОСОБА_12 не мають бажання виконувати свою роботу. Також повідомив, що практично кожного місяця когось з працівників блоку позбавляли премії, у тому числі і самого свідка. Пояснення цих осіб про використання позивачем ненормативної лексики на нарадах спростовуються поясненнями інших свідків, зокрема ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_20 .

Зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що відповідачем при його складанні були використані лише пояснення тих осіб, що надали пояснення про грубу та нетактовну поведінку позивача. При цьому частина з них були спростовані цими особами при допиті їх у судовому засіданні в якості свідків. Пояснення інших осіб, які не підтвердили такі факти до уваги дисциплінарною комісією взагалі не брались. У висновку відсутні відомості про вжиття заходів для усунення суперечностей у поясненнях підлеглих позивача.

Дисциплінарною комісією при проведення службового розслідування не взято до уваги, що усі опитані під час його проведення особи є підлеглими позивача по службі. Частина з них за поданням позивача притягувались до дисциплінарної відповідальності або позбавлялись доплат. За таких обставин ці особи могли мати особисту зацікавленість у наданні пояснень про порушення позивача. Цим обставинам відповідачем не надано ніякої оцінки та не вжито заходів для більш докладної перевірки пояснень таких осіб, більш детального з`ясування обставин вчинення позивачем дій, що стали підставою для його звільнення.

Крім того, відповідно до ст. 21 ч. 1 Статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

З наведеної норми вбачається, що законом встановлено часовий проміжок для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень. Після закінчення зазначених термінів стягнення не може бути застосоване навіть у випадку встановлення факту вчинення поліцейським діяння, яке має ознаки дисциплінарного проступку. Суд вважає, що встановлення часу вчинення проступку при проведенні службового розслідування є обов`язковим. Відповідач же обов`язок з`ясування цих обставин не виконав. Наказ, який оскаржується позивачем, а також висновок за результатами службового розслідування не містить відомостей про час вчинення діянь, які відповідачем визнано дисциплінарним проступком. За таких обставини неможливо вирішити питання про дотримання строків притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Висновок службового розслідування взагалі не містить детального опису вчинених позивачем дій, визнаних порушенням службової дисципліни, обставин їх вчинення, причин та умов. Такі дії відповідача не відповідають встановленим ст. 14 Статуту завданням службового розслідування: своєчасне, повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди, підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. На підставі викладеного, суд вважає, що проведене службове розслідування не є повним та об`єктивним, висновки за його результатами відповідачем зроблено без докладного з`ясування обставин, що є порушенням прав позивача як особи, щодо якої таке службове розслідування проводиться.

Відповідно до вимог ст. 18 ч.ч. 1,2 , 6, 7, 11, 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних, "Про держану таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою. У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії. Представником поліцейського може бути адвокат, повноваження якого підтверджені копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером та копією договору із представником. Представник користується правами поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, крім прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо поліцейським і не може бути доручена представнику, а також користується правами з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних, "Про держану таємницю" та іншими законами, з моменту надання дисциплінарній комісії підтвердних документів. Аналогічні права особі, щодо якої проводиться розслідування, надані "Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України".

Враховуючи обсяг та зміст прав такого поліцейського, суд вважає, що їх реалізація можлива лише за умови не лише повідомлення про сам факт призначення розслідування, а й розкриття змісту питань, що досліджуються, з моменту призначення розслідування. За інших обставин реалізація наданих законом прав не є можливою. Як було зазначено, відповідачем призначено службове розслідування у зв`язку з виявленням факту перебування ОСОБА_1 07.04.2020 на службі з ознаками алкогольного сп`яніння. Службове розслідування фактів нетактовної поведінки позивача, використанні ним у спілкуванні з підлеглими ненормативної лексики не призначалось. ОСОБА_1 07.04.2020 та 10.04.2020 було запропоновано надати пояснення лише щодо перебування на службі в нетверезому стані, хоча вже 10.04.2020 підлеглими позивача надані пояснення про його нетактовну та грубу поведінку. Пояснення щодо цих обставин позивачу запропоновано надати лише 21.04.2020. Висновок службового розслідування складено 22.04.2020, а вже 23.04.2020 відповідачем видано наказ № 537 про звільнення ОСОБА_1 (а.с. 8, 34-35, 38-39, 76-77).

Суд вважає необґрунтованими заперечення відповідача щодо того, що нормативними актами не регламентовано моменту отримання пояснень, не встановлено обов`язку ознайомлювати з матеріалами службового розслідування та висновком за його результатами, а сам позивач не виявив бажання цього зробити. Пояснення ж були відібрані лише 21.02.2020 у зв`язку з хворобою позивача. Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 07.04.2020 до 17.04.2020, це підтверджується копією листка непрацездатності (а.с.9). Відповідач таку обставину не вважав перешкодою для отримання від позивача пояснень 10.04.2020. За поясненням ОСОБА_1 , які не спростовані відповідачем ніякими доказами, незважаючи на перебування на стаціонарному лікуванні йому було наказано 10.04.2020 прибути для надання пояснень у м. Суми, що він і зробив. 21.04.2020 знову, як було наказано, прибув до ГУНП в Сумській області, де надав пояснення щодо використання у спілкуванні нецензурної лайки. Після цього за наказом прибув 23.04.2020 до кадрового підрозділу ГУНП в Сумській області для подальшого з`ясування обставин. Про завершення службового розслідування повідомлено не було. У цей же день після його повернення до місця служби, близько 18 години до відділення прибула група осіб з ГУНП в Сумській області та вручила наказ про звільнення. Відповідачем не надано суду ніяких доказів того, що позивач до 21.04.2020 був обізнаний про проведення розслідування обставин, які стали підставою для його звільнення. За таких обставин, суд вважає обґрунтованими твердження ОСОБА_1 про те, що відповідачем при проведенні службового розслідування не забезпечено можливості реалізації наданих законом прав. Зокрема на правничу допомогу. Відповідачем не враховано перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні з 07.04.2020 до 17.04.2020 та обмеження у зв`язку з цим можливостей скористатися наданими законом правами під час службового розслідування. Такі порушення прав позивача суд вважає суттєвими.

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності наказу № 537 від 23.04.2020 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Вважає необхідним наказ визнати протиправним та скасувати.

Судом встановлено, що 23.04.2020 відповідачем на виконання наказу № 537 від 23.04.2020 видано наказ № 255 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби у поліції на підставі п. 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення) ч. 1 ст. 77 закону України "Про Національну поліцію" (а.с. 92). Цей наказ позивачем не оскаржується. Службові відносини позивача припинено саме у зв`язку з виданням наказу № 255о/с, що безпосередньо пов`язаний та виданий на підставі наказу № 537 від 23.04.2020, який суд вважає протиправним. За таких обставин, на підставі ст. 9 ч. 2 КАС України для повного та ефективного захисту прав позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати наказ № 255 о/с від 23.04.2020 в частині звільнення зі служби ОСОБА_1 .

Суд вважає необхідним поновити позивача на посаді начальника Великописарівського ВП Охтирського відділу поліції ГУНП в Сумській області.

Позивач просить також стягнути на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Відповідно до п. 6 розділу III "Порядку та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260, поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Відповідно до довідки ГУНП в Сумській області середньоденний розмір грошового забезпечення позивача за два місяці перед звільненням складав 609 грн. 30 коп. Суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.04.2020 по день розгляду справи судом в сумі 101143,80 грн. (609,30 грн.* 166 днів).

На підставі ст. 371 ч. 1 п.п. 2,3 КАС України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення в частині поновлення позивача на посаді та стягнення грошового забезпечення за один місяць у сумі 18279 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі та на посаді, стягнення заробітної плати задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ № 537 від 23 квітня 2020 року "Про застосування дисциплінарного стягнення до начальника Великописарівського ВП" яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції та наказ № 255 о/с від 23 квітня 2020 року про реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Поновити ОСОБА_1 посаді начальника Великописарівського відділення поліції Охтирського відділу поліції ГУНП в Сумській області з моменту звільнення 23 квітня 2020 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області (40030, м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 23, ЄДРПОУ 40108777) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 101143 (сто одна тисяча сто сорок три ) грн. 80 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць у розмірі 18279 (вісімнадцять тисяч двісті сімдесят дев`ять) грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.11.2020.

Суддя О.В. Соп`яненко