Ухвала суду № 92783710, 11.11.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/14643/20

Провадження № 1-кп/234/1491/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сухоручко Ю.О.,

при секретарі Хоменко А.С.,

з участю прокурора Колмикова С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Шилова В.В.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Краматорську Донецької області в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження №12020050390002465 від 22.09.2020 року за обвинувальним актом у відношенні ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Краматорського міського суду Донецької перебувають матеріали кримінального провадження №12020050390002465 від 22.09.2020 року за обвинувальним актом у відношенні ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого.

В обґрунтування клопотання зазначив, що 21.09.2020 приблизно о 18 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , перебував у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: м. Краматорськ, вул. Сіверська 58-А. Під час перебування у приміщенні магазину у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна. З цією метою ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні магазину підготував вікно для подальшого проникнення поставивши ручку вікна у положенні для відчинення, після чого з магазину вийшов.

Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , 21.09.2020 приблизно о 21 годині 40 хвилин повернувся до магазину, який у цей час вже було зачинено, де діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів через заздалегідь підготовлене для відкриття вікно проник до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що є іншим приміщенням. Знаходячись у приміщенні вказаного магазину, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_2 , а саме:

- грошові кошти у сумі 22 000 (двадцять дві тисячі) гривень, після чого ОСОБА_1 , з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_2 матеріальний збиток.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_1 вчинив таємне, повторне викрадання чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у інше приміщення, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

Крім того, Краматорським міським судом розглядається обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050390002328 від 01.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.

Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 187 ч. 1 та ст. 185 ч. 3 КК України, які відноситься до категорії тяжких злочинів та караються позбавленням волі на строк від 3 до 7 років, у зв`язку з чим, до останнього відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування вже встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Неможливість запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні викликана тим, що ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_3 по даному кримінальному провадженню знаходяться у дружніх стосунках, тому ОСОБА_1 усвідомлюючи суворість покарання, яке передбачене йому за дане правопорушення може незаконно впливати на свідка для того, щоб остання змінила свої показання, приховавши всі обставини скоєного кримінального правопорушення, які мають суттєве значення для кримінального провадження.

Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, підтверджується тим, що він був засуджений за вчинення майнового злочину, у якого судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена, однак останній не виправився та від 18.09.2020 перебуваючи під домашнім арештом відповідно до Ухвали Краматорського міського суду за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 1 КК України знову вчинив новий злочин.

Крім цього, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, тому є підстави вважати, що ОСОБА_1 , знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду.

24.09.2020 ухвалою Краматорського міського суду стосовно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, терміном до 20.11.2020 включно.

Враховуючи вищевикладене, у відношенні ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, пояснивши, що він хворіє, у нього погане самопочуття та не має доцільності його перебування під вартою.

Захисник Шилов В.В. в судовому засіданні просив розглянути клопотання на розсуд суду.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Дослідивши клопотання, вислухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, суд прийшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки на даний час існують підстави вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України мають місце, а саме обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. Перебуваючи на свободі, обвинувачений може здійснювати вплив на свідка, з метою зміни останньою показів в частині фактичних обставин, на що вказує те, що вона своїми свідченнями підтверджує причетність ОСОБА_1 до вчиненого кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він був вже засуджений за вчинення кримінального правопорушення, судимість за яке у встановленому законом порядку не знята та не погашена. Крім того, останній перебуваючи під домашнім арештом, відповідно до ухвали слідчого судді Краматорського міського суду від 18.09.2020 року вчинив новий злочин.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а тому, слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

Судом враховано, що існують підстави вважати, що передбачені ч. 1 ст.177 КПК України, заявлені ризики мають місце.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі – Браво проти Італії», затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Суд зауважує, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працює, раніше неодноразово судимий, не має стійких соціальних зв`язків, а також те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, а також тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у скоєнні якого він обвинувачується.

На підставі ч.3 ст.183 КПК України постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд вважає необхідним визначити ОСОБА_1 заставу у мінімальному розмірі в залежності від тяжкості інкримінованого злочину, а саме у виді 30-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаючи таку заставу достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обов`язків, передбачених цим Кодексом, та таким, що не є завідомо непомірним для нього.

При визначенні обов`язків, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, суд виходить з положень ст.194 КПК України, одночасно роз`яснивши наслідки їх невиконання.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що зазначене клопотання є обґрунтованим, та викладені у ньому обставини виправдовують подальше тримання під вартою ОСОБА_1 .

Керуючись ст.177,178,183,197, 315,316 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань №6», строком на 60 (шістдесят) днів тобто з 11 листопада 2020 року до 9 січня 2021 року, включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 63060,00 грн. (шістдесят три тисячі шістдесят гривень 00 коп.), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26288796, Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, Рахунок отримувача: UA828201720355259003000011792.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки: - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи; утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення грошових коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчий відділ Краматорського ВП ГУНП в Донецькі області, Краматорську місцеву прокуратуру та суддю Краматорського міського суду Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику, надіслати до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань №6», для організації її виконання.

Ухвалу може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя Краматорського міського

суду Донецької області Ю.О. Сухоручко