Ухвала суду № 92783662, 10.11.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 225/2757/19

У Х В А Л А

10 листопада 2020 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Леміщенко О.О., при секретарі Арбузовій Ю.В., за участю прокурора Снігур А.Л., захисників Ващенко І.В., Бідашко І.Л., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про застосування відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту по об`єднаному кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №62019050000000072 від 23 січня 2019 року та за №42018050000000471 від 06.08.2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 368 ч. 3, 366 ч. 1, 191 ч. 2, 191 ч. 3 КК України,

ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 366 ч. 1, 191 ч. 2, 191 ч. 3, 368 ч. 3 КК України, ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України.

В судовому засіданні прокурор Снігур А.Л. заявила клопотання про застосування до обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Свої клопотання прокурор мотивувала тим, що відносно обвинувачених вже були раніше застосовані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, а після внесення застави – у вигляді застави з покладенням певних обов`язків. Зазначила, що необхідність застосування такого запобіжного заходу до обвинувачених обумовлено тим, що кожний з них обвинувачується у вчиненні тяжкого корисливого злочину у сфері службової діяльності, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років; вони працюють в установі виконання покарань і обізнані про форми і методи роботи правоохоронних органів; можуть переховуватись від суду; негативно впливати на хід судового розгляду шляхом незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, які до теперішнього часу не допитані; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а ОСОБА_2 , крім того, ще й може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник Бідашко І.Л. заперечував проти задоволення клопотань оскільки як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_1 ніколи не переховувалися від органів досудового розслідування та суду, протягом всього часу розгляду справи різними судами не пропускали судові засідання без поважної причини, навіть після припинення застави нікуди не зникали; будь-яких підстав вважати, що вони чинять або можуть чинити тиск на свідків прокурором не надано. Вважає, що клопотання прокурора не містять жодного доказу переліченим ризикам та має формальний характер.

Захисник Ващенко І.В. заперечувала проти задоволення клопотань прокурора, оскільки, на її думку, прокурором не надано будь-якого підтвердження зазначеним у клопотанні ризикам. Так, її підзахисний ОСОБА_1 ніколи не ухилявся від суду, не перешкоджав правосуддю будь-яким чином.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтримали думку своїх захисників, просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання та долучені до них докази, судом встановлено наступне.

До обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в теперішній час не застосовано будь-якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому глвою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 184 КПК України встановлено вимоги до змісту клопотання прокурору про застосування запобіжного заходу. Так, відповідно до п. 5 ч. 1 цієї статті клопотання повинно містити, в тому числі, виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.

Суд вважає, що прокурором не доведено в судовому засіданні жодної підстави для застосування до обвинувачених будь-якого запобіжного заходу, оскільки зазначені у клопотанні ризики належним чином не обґрунтовані, до клопотань не додано жодного доказу існування таких ризиків.

Так, в судовому засіданні встановлено, що обвинувачені регулярно своєчасно прибувають в судові засідання, призначені у Костянтинівському міськрайонному суді Донецької області; не встановлено фактів впливу з боку обвинувачених на свідків або підстав вважати, що такий вплив може ними бути вчинений; не з`ясовано, яким саме іншим чином обвинувачені можуть перешкоджати інтересам правосуддя, а також, які існують підстави вважати, що ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення та яке саме.

Суд повторно зауважує, що тяжкість покарання за кримінальні правопорушення, у скоєнні яких обвинувачуються ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також суспільний резонанс, викликаний цією справою, не можуть слугувати підставою для застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про застосування до обвинувачених запобіжного заходу є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 177, 184, 331 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотань прокурора про застосування відносно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Леміщенко