Рішення № 9278114, 01.04.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "01" квітня 2010 р.Справа № 9/134

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Алексєєва М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Базанчук А.В. дор.№05/60 від 03.03.2010р., Черниш О.М. дов.№1 від 01.03.2010р.

від відповідача: Кулик Т.Б. дов. від 03.03.2010р. (була присутня в судовому засіданні 30.03.2010р.)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Коростенського заводу "Янтар" (м.Коростень)

до Товариства з обмеженою відповідальністю " АЗС-1" (м.Коростень)

про стягнення 28680,37 грн.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 30.03.2010р. оголошувалась перерва до 01.04.2010р.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 28680,37 грн. з яких: 4036,56 грн. заборгованості по орендній платі згідно договору оренди землі №4 від 31.03.2008р., 368,66 грн. пені, 248,24 грн. інфляційних нарахувань, 103,23 грн. 3% річних, 23923,68 грн. неустойки.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором оренди землі №4 від 31.03.2008р., в частині оплати позивачу орендної плати у встановлений договором строк та розмірі.

Представники позивача в судових засіданнях 30.03.2010р. та 01.04.2010р. позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Надано письмове пояснення, в якому зазначено, що грошові кошти сплачені відповідачем в сумі 1441,60 грн. згідно платіжних доручень №10030 від 28.01.2009р. на суму 800,00 грн. та 10114 від 30.03.2009р. на суму 641,40 грн. були зараховані позивачем в рахунок оплати боргу за орендну плату за землю за грудень 2008р. .

Представник відповідача в засіданні суду 30.03.2010р. проти позову заперечував. На адресу господарського суду 01.04.2010р. надіслав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що заборгованість перед позивачем відсутня, платіжними дорученнями від 28.01.2009р. та 30.03.2009р. орендна плата сплачена. Наголосив на тому, що з наданого позивачем акту обстеження земельної ділянки №007 від 22.09.2009р. не вбачається, що він стосується користування відповідачем земельною ділянкою. В данім акті вказано, що проводилась перевірка земельної ділянки, яка знаходиться по вул. Житомирська,2, тоді як відповідно до договору оренди, земельні ділянки, якими користується відповідач розташовані по вул. Грушевського,132-а та Житомирська,1. Зазначив, що припис прокурора від 29.12.2009р. відповідач не отримував. Винесення такого припису не свідчить про безспірність виявленого порушення. Результати розгляду припису прокурора в матеріалах справи відсутні. У своєму відзиві відповідач просив, якщо суд дійде висновку про стягнення неустойки згідно ст.785 ЦК України, врахувати, що її розмір перевищує зазначені позивачем збитки. Також вважає, що суд проігнорував заяву представника відповідача, щодо неможливості явки в судове засідання 01.04.2010р. з поважних причин - в зв'язку із зайнятістю в іншому суді.

Представники позивача вважають, що заперечення відповідача необґрунтовані та не стосуються предмету даного спору, оскільки розглядається спір про стягнення боргу за орендну плату, а не про усунення порушень та оформлення права користування земельними ділянками.

Щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд зазначає наступне.

Згідно ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Слід врахувати, що згідно вимог ч.2 ,3 ст.28 ГПК України крім керівників підприємств і організацій, представником юридичної особи можуть бути інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації. При цьому, довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Судовою практикою визначено ( постанова Вищого господарського суду України №2/31/8/345(7/415, 01.08.2006р.), що представництво юридичної особи пов’язано не з конкретною юридичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.

Виходячи з зазначеного, директор Товариства з обмеженою відповідальністю " АЗС-1" не був позбавлений права видати довіреність іншому представникові для участі у розгляді справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між сторонами договору оренди землі №4 від 31.03.03р. (а.с.14-15), акту прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 31.03.2008р. №4 (а.с.16) позивач надав в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення магазинів "Завітай" та "Вікторія", яка знаходиться за адресою м. Коростень, вул. Грушевського,132-а та вул. Житомирська,1.

Договір укладено на один рік і діє з моменту підписання його сторонами. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 3.1. договору).

Таким чином, згідно умов договору даний договір було укладено до 31.03.2009р.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що загальна вартість орендної плати складає 1320,00 грн. щомісячно.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.4.2 договору).

Відповідно до п.4.3 договору, орендна плата вноситься до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Як вбачається з акту прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 31.03.2008р. №4, від 01.04.2008р. відповідач прийняв земельну ділянку, зазначену у п. 1.1 договору (а.с. 14).

Статтею 1 Закону України “Про оренду землі” встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 21 Закону “Про оренду землі” орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України “Про плату за землю”).

Згідно з пунктом "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Внаслідок неналежного виконання умов договору, у відповідача перед позивачами утворилась заборгованість за оренду земельної ділянки, що відповідно до розрахунку позивача за період з 01.01.2009р. по 30.03.2009р. становить 4036,56грн. (а.с.4).

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно п. 4.5 договору оренди землі №4 від 31.03.2008р, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,05% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.4.5 договору просить стягнути з відповідача пеню, що згідно розрахунку позивача становить 368,66 грн.(а.с.4).

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу до сплати інфляційні нарахування у сумі 248,24грн. за період з 05.04.2009р. по 31.12.2009р., а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 103,23грн. за період з 06.02.2009р. по 11.01.2010р., про що свідчить розрахунок позивача (а.с.5).

Розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних обґрунтований. Оскільки індекс інфляції та проценти річних є самостійними способами захисту цивільних прав кредиторів у грошових зобов'язаннях, вказані вимоги підлягаю задоволенню.

Крім цього позивачем, відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України, за період з 01.04.2009 р. по 31.12.2009 р. нараховано відповідачу 23923,68 грн. неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона булла одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідач, обставин на які посилається позивач, належними доказами передбаченим процесуальним законом порядком не спростував.

Виходячи із вищевикладеного, позов є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню в повному обсязі на суму 28680,37 грн. з яких: 4036,56 грн. заборгованості по орендній платі згідно договору оренди землі №4 від 31.03.2008р., 368,66 грн. пені, 248,24 грн. інфляційних нарахувань, 103,23 грн. 3% річних, 23923,68 грн. неустойки.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на відповідача.

На підставі ст.ст.526,785 ЦК України, ст.ст.33,49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " АЗС-1", 11500, м.Коростень, вул. Кірова,6, ідентифікаційний код 30273443

на користь Закритого акціонерного товариства "Коростенського заводу "Янтар", 11503, м.Коростень, вул. Житомирська,2, ідентифікаційний код 02969797 - 4036,56 грн. заборгованості по орендній платі, 368,66 грн. пені, 248,24 грн. інфляційних нарахувань, 103,23 грн. 3% річних, 23923,68 грн. неустойки, 286,80 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяАлексєєв М.В.

Дата підписання 13.04.2010р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам