Ухвала суду № 92780963, 03.11.2020, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12198/20

Провадження № 2/758/7437/20

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження по справі

03 листопада 2020 року місто Київ

Суддя Подільського районного суду м. Києва Ларіонова Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ-НАФТА», Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» до Громадської організації «ТОМ 14», ОСОБА_1 про захист ділової репутації юридичної особи, -

В С ТА Н О В И В :

Співпозивачі ТОВ «БРСМ-НАФТА» та ТОВ «Євро Смарт Пауер» звернулися до Подільського районного суду м. Києва з позовом, в якому просять: 1) визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права на ділову репутацію ТОВ «БРСМ-НАФТА» та ТОВ «ЄВРО СМАРТ ГІАУЕР» інформацію щодо фінансування БРСМ-НАФТОІО політичної партії «Партія ІІІарія» через ОСОБА_2 , розповсюджену та оприлюднену Громадською організацією «ТОМ 14» та ОСОБА_1 у відеосюжеті програми журналіста Бігуса Станіславовича « Наші гроші » під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1) ( ІНФОРМАЦІЯ_2 )» на веб-сайті http://bihus.info у розділі «Новини», за певним посиланням; 2) зобов`язати Громадську організацію «ТОМ 14», як виробника телепередачі проекту програми « Наші гроші », та ОСОБА_1 , як журналіста та головного ведучого програми «Наші гроші», спростувати недостовірну інформацію про фінансування БРСМ-НАФТОЮ політичної партії «Партія Шарія » через ОСОБА_2 , аналогічним способом, шляхом оголошений ОСОБА_1 у відеосюжеті програми « Наші гроші », на веб-сайті http://bihus.info у розділі «Новини», інформаційного матеріалу, без власних зауважень та коментарів, певного змісту; 3) зобов`язати Громадську організацію «ТОМ 14», як виробника телепередачі проекту програми «Наші гроші», та ОСОБА_1 , як журналіста та головного ведучого програми «Наші гроші», спростувати недостовірну інформацію, про фінансування БРСМ-НАФТОЮ політичної партії «Партія Шарія » через ОСОБА_2 , аналогічним способом, шляхом опублікування на веб-сайті https://bihus.info інформаційного матеріалу, без власних зауважень та коментарів, певного змісту; 4) зобов`язати Громадську організацію «ТОМ 14», та ОСОБА_1 видалити відеозапис телепрограми «Наші гроші» з ОСОБА_1 , під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 /// ( ІНФОРМАЦІЯ_2 )» з недостовірною інформацією, що розміщений на сайті на веб-сайті http://bihus.info у розділі «Новини»; 5) стягнути солідарно з відповідачів Громадська організація «ТОМ 14», та ОСОБА_1 на користь позивача 2 ТОВ «ЄВРО СМАРТ ЕІАУЕР» моральну шкоду в розмірі 200 000 грн.; 6) стягнути солідарно з відповідачів Громадська організація «ТОМ 14» та ОСОБА_1 на користь позивача 2 ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» упущену вигоду в розмірі 305 000 гри.

Розглядаючи питання про відкриття провадження у справі, суддя вважає, що у відкритті провадження слід відмовити за таких підстав.

Статтею 19 ЦПК України визначено справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів.

Відповідно до даної правової норми суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» вказано на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності (п.2).

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» в пункті 3 роз`яснив, що суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є: - по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), - по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа). В правових позиціях Верховного Суду також додано і по-третє: пряма вказівка закону про вирішення спору в порядку певного судочинства.

При цьому Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди повинні враховувати принцип правової визначеності і не допускати наявності проваджень, а отже, і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами з того ж предмета, але судами різних юрисдикцій.

Як вбачається з позовної заяви, позивачами у справі є 2 юридичні особи (ТОВ БРСМ-НАФТА» та ТОВ «Євро Смарт Пауер»), інформація була розповсюджена та оприлюднена відповідачем-1 - ГО «ТОМ 14», що також є юридичною особою, а відповідач -2 - ОСОБА_1 (фізична особа) є журналістом та головним ведучим програми.

Тим самим, спір за вищевказаним позовом має місце між позивачами, що є юридичними особами, та відповідачем-1, що також є юридичною особою, та відповідачем-2, що є фізичною особою, але, як автор відеосюжету, в якому, за твердженнями позивачів поширена недостовірна інформація щодо них, виконувала свої службові обов`язки.

Відповідно до ст.277 ч.4 ЦК України поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні свої посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій працює така особа.

А відтак, спір щодо захисту ділової репутації має місце між юридичними особами, а відповідача-2 позивачі зазначили для штучного визначення розгляду позову суду загальної юрисдикції.

Відповідно до ст.19 ч.1 ЦПК України (яка є аналогічною ст.15 ЦПК України (2004 р.), що діяла на час звернення позивача до суду) суди загальної юрисдикції розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам дано роз`яснення, що справи про захист ділової репутації між юридичними особами розглядаються в порядку господарського судочинства.

У постанові від 03 квітня 2019 року справі № 750/2052/16-ц (провадження № 14-641цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що «з урахуванням положень статті 15 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій та статей 1, 12 ГПК, з огляду на те, що характер спірних правовідносин є цивільно-правовим (незалежно від суб`єктного складу), то всі справи зазначеної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, за винятком справ про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб`єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності, що розглядаються в порядку господарського судочинства.

Відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, зокрема під час прес-конференції щодо діяльності окремої виробничої установи (її результатів) в якій вона працює, є саме ця юридична особа. Ураховуючи, що розгляд справи може вплинути на права та обов`язки цієї фізичної особи, остання може бути залучена до участі у справі як третя особа. У разі поширення такої інформації посадовою чи службовою особою, для визначення належного відповідача судам необхідно з`ясовувати, від імені кого ця особа виступає. Якщо посадова чи службова особа виступає не від імені юридичної особи і не при виконанні посадових (службових) обов`язків, то належним відповідачем є саме вона. Згідно з частинами другою та третьою статті 21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, а відповідачами - юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред`явлено позовну вимогу».

Частиною 2 ст.34 ГК України визначено, що дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

Судова практика, про яку свідчать копії судових рішень, що містяться в ЄДРСР, відносить такі спори до предметної юрисдикції господарських судів.

А відтак, вищевказаний позов є підсудним господарському суду, а тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.8 ч.1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справ в суді, але за умови, що ця справа відноситься до підсудності саме цього суду.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Оскільки вказаний спір підвідомчій господарському суду, то на вищевказаний позов не поширюється юрисдикція місцевого суду загальної юрисдикції, а тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.186 ч.1 п.1 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В зв`язку з чим у відкритті провадження за вищевказаним позовом слід відмовити.

При цьому позивачам роз`яснюється його право на звернення з вищевказаними вимогами, оформленими у встановленій законом формі - позовній заяві, в порядку господарського судочинства до відповідного господарського суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 186 ч.1 п.1, 258-260, 261, 353, 354 ЦПК України, п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ-НАФТА», Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» до Громадської організації «ТОМ 14», ОСОБА_1 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена позивачами в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом 15 днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала складена 03.11.2020 р.

Суддя Н.М. Ларіонова