Ухвала суду № 92780413, 09.11.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 листопада 2020 року м. Рівне№460/8118/20

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Щербаков В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1

доРівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання дій неправомірними, скасування постанови,та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання неправомірними дій щодо винесення постанови від 25.12.2019 ВП №48390894 про стягнення виконавчого збору, а також скасування постанови від 25.12.2019 ВП №48390894 про стягнення виконавчого збору.

Перевіривши матеріали позовної заяви в порядку статті 171 КАС України, суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.

Так, відповідно до частини другої статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У пункті 8 частини першої статті 4 КАС України зазначено, що позивач – це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України особа, яка звертається до адміністративного суду з позовною заявою, додає до неї документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позовна заява та долучені до неї матеріали свідчать, що позивач у цій справі є фізичною особою та заявив дві позовні вимоги, які фактично є однією вимогою майнового характеру на суму 88400,84 грн.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлена ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року 294-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року установлено в розмірі 2102 гривні.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією позовною заявою, складає 884 грн.

Однак, до вказаної позовної заяви позивачем не додано ні документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, ні документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Одночасно, у позовній заяві позивач зазначив, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" в зв`язку з порушенням його прав як учасника бойових дій.

З цього приводу суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України – у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також вони звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг, що надаються учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Серед цього переліку немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, керівників та посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності при розгляді ними звернень громадян.

Разом з тим, із змісту позовної заяви слідує, що позивач звернувся до суду з позовом з приводу визнання неправомірними дій щодо винесення постанови від 25.12.2019 ВП №48390894 про стягнення виконавчого збору, а також скасування постанови від 25.12.2019 ВП №48390894 про стягнення виконавчого збору.

Таким чином, позивач звернувся до суду з позовом з приводу оскарження дій та рішення відповідача, які не стосуються порядку та обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосуються соціального і правового захисту ветеранів війни, в тому числі учасників бойових дій.

З огляду на наведене, суд вважає, що положення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" застосовується лише у справах, пов`язаних з порушенням прав осіб, що стосуються їхнього статусу саме як учасників бойових дій та Героїв України, а отже, позивач не звільнений від сплати судового збору на підставі вказаної норми та за подання даного позову до суду йому належало сплатити судовий збір в порядку та розмірі, встановлені Законом України "Про судовий збір", а саме в розмірі 884 грн.

Аналогічна правова позиція неоднорозово висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в постанові від 09.10.2019 по справі №9901/311/19, в ухвалі від 06.05.2020 по справі №9901/70/20 та в ухвалі від 22.01.2020 по справі №9901/393/19.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене, позовну заяву слід залишити без руху.

Запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 884 грн. (оригінал платіжного документа) (перерахування коштів здійснюється за реквізитами зазначеними на сайті суду: https://adm.rv.court.gov.ua/sud1770/gromadyanam/tax/), або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору (докази важкого фінансового становища).

Враховуючи наведене та керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ( вул.Замкова, 22а,м.Рівне,33028 ) про визнання дій неправомірними, скасування постанови – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної зави протягом десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Копію даної ухвали надіслати позивачу.

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суддя В.В. Щербаков