Рішення № 92780086, 10.11.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5172/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (вул. Черняховського, 6, м. Одеса, код ЄДРПОУ 40199728) про визнання протиправними та скасування припису та постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, за результатом якої позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Припис Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за № 105/20 від 03.03.2020 року;

визнати протиправною та скасувати Постанову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення року № 164/20 від 31.03.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв`язку із поданням повідомленням про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (було проведено позапланову перевірку достовірності наведених даних в зареєстрованому повідомлені про початок виконання будівельних робіт. За результатами даної перевірки відносно позивача було складено:

Акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за № 000262 від 03.03.2020 року на 24 арк.;

Протокол про адміністративне правопорушення від 03.03.2020 року на 9 арк.;

Припис Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за № 105/20 від 03.03.2020 року на 8 арк.;

Постанова Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення за №164/20 від 31.03.2020 року на 9 арк.

Постановою Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення за №164/20 від 31.03.2020 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 96-1 КУпАП України на накладено штраф 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок.

На думку позивача матеріали, складені за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності - Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за № 105/20 від 03.03.2020 року та Постанова Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської по справі про адміністративне правопорушення за №164/20 від 31.03.2020 року прийняті з порушенням чинного законодавства України, а тому мають бути визнані протиправними та скасованими, з огляду на наступне.

Як зазначив позивач відповідачем порушено процедуру перевірку, а тому це є достатньою підставою для скасування її результатів.

У позові позивач посилається на те, що оскаржувані матеріали за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності містять інформацію хибного визначення класу наслідків (відповідальності) об`єкта містобудування.

Управлінням ДАБК ОМР, самостійно без залучення експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат визначено клас наслідків (відповідальності) СС2, що свідчить, на думку позивача, про перевищення службових повноваження. Відповідні кваліфікаційні спеціалісти до перевірки не залучались.

Оскільки, проектна документація розроблялась для об`єкту «Будівництво будівлі громадського призначення з офісними приміщеннями та апартаментами, та благоустроєм прилеглої території за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Катерининська, 49», що передбачає здійснення реконструкції, таким чином твердження ДАБК ОМР про прийняття положення із забезпечення розміру охоронної зони не менш за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам`ятки охорони культурної спадщини при здійсненні нового будівництва в охоронній зоні пам`яток культури, а й відтак віднесення об`єкту до значного класу наслідків (відповідальності) СС2 - не відповідає дійсності.

Також позивач зазначає, що ділянка за адресою: вул. Катерининська, 49, на місці якої планується розміщення будівлі, розташована на території Центрального історичного ареалу м. Одеси, в межах комплексної охоронної зони історичного ареалу. Будівлі та споруди за адресою: вул. Катерининська не є об`єктами культурної спадщини, не включені до переліку пам`яток м. Одеси, не занесені до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Поруч з ділянкою розміщення нового об`єкту будь-які пам`ятки відсутні.

Ескізний проект щодо розміщення будівлі громадського призначення з офісними приміщеннями та апартаментами за адресою: м. Одеса. Приморський район, вул. Катерининська, 49, не суперечить вимогам історико-архітектурно опорного плану, проекту зон охорони та визначення меж історичних ареалів м. Одеси.

Позивача вважає, що поняття будівництво включає в себе вид будівництва реконструкція, яка і передбачена в намірах ОК «Екодом-2», клас наслідків визначено як для об`єкта реконструкції, який не є об`єктом культурної спадщини. Таким чином об`єкт може бути віднесено до класу наслідків (відповідальності) нижче ніж СС2 - тобто як за розрахунком, наведеним в проекті - CC1.

Також позивач зазначив, що клас вогнестійкості будівлі проектом визначено як II. Клас вогнестійкості оточуючої забудови довкола об`єкта (житлових будинків за адресою: вул. Катерининська, 47; вул. Троїцька, 34; вул. Рішельєвська, 32 за висновками звіту технічного обстеження визначено як III. За таблицею 15.2 (чисельник) ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування та забудова територій» показник для сусідніх будівель II та III класу вогнестійкості складає 8 (вісім) метрів.

За проектом реконструкції існуючи відстані між будинками не змінюються, навпаки збільшені та дорівнюють від 8,4 до 8,9 метрів.

Позивач вважає, що за сукупності таких обставин, необґрунтованим є твердження відповідача про протиправність визначення головним інженером проекту ОСОБА_1 класу наслідків (відповідальності) об`єкту «Будівництво будівлі громадського призначення з офісними приміщеннями та апартаментами, та благоустроєм прилеглої території за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Катерининська, 49». оскільки:

- порушено процедуру проведення перевірки, що є достатньою підставою для скасування її результатів;

- Управлінням ДАБК ОМР, самостійно без залучення експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат визначено клас наслідків (відповідальності) об`єкту, що свідчить про перевищення службових повноваження;

- проектна документація об`єкту «Будівництво будівлі громадського призначення з офісними приміщеннями та апартаментами, та благоустроєм прилеглої території за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Катерининська, 49» передбачає здійснення реконструкції (відповідає цільовому призначенню використання земельної ділянки, відповідає намірам щодо забудови земельної ділянки згідно МБУО та не є пам`яткою охорони культурної спадщини), таким чином твердження ДАБК ОМР про прийняття положення із забезпечення розміру охоронної зони не менш за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам`ятки охорони культурної спадщини при здійсненні нового будівництва в охоронній зоні пам`яток культури, а й відтак віднесення об`єкту до значного класу наслідків (відповідальності) СС2 - не відповідає дійсності;

- висновки про порушення положень ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування та забудова територій» щодо протипожежних відстаней, в умовах реконструкції, є необґрунтованими, оскільки за проектом реконструкції існуючи відстані між будинками не змінюються, навпаки збільшені та дорівнюють від 8,4 до 8,9метрів;

- Замовнику будівництва було передано належним чином розроблену проектну документацію для подальшого виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, із урахуванням усіх будівельним норм, стандартів та правил України.

З наведених підстав позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 23.06.2020 року відкрито провадження по справі та повідомлено сторін, що суд розгляне справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

23.07.2020 року від представника Відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, зазначивши, що посадовою особою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - Управління) на підставі наказу за № 01-13/80ДАБК від 20.02.2020 року та необхідності перевірки достовірності наведених даних в зареєстрованому повідомленні про початок виконання будівельних робіт за № ОД 061200501564 від 19.02.2020 року (доповідна записка № 01-18/83-и/в від 19.02.2020 року) та направлення для проведення позапланового заходу № 000262 від 20.20.2020 року здійснено виїзд з метою проведення позапланової перевірки на об`єкті: «Будівництво будівлі громадського призначення з офісними приміщеннями та апартаментами, та благоустроєм прилеглої території за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Катерининська, 49».

Як зазначив відповідач, уповноваженому представнику позивача було надано копію направлення, що містить підпис Позивача із зазначенням дати вручення, а саме 24.02.2020 року, що згідно з направленням є днем у межах його дії.

В свою чергу до Управління пред`явлено копію проектної документації, експертизу проектної документації, завдання на проектування, договір на проведення авторського та технічного наглядів, договір генерального підряду, висновок по проектній документації за № 01-27/49-Евих від 26.07.2019 року, виданий Управлінням з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради, розрахунок класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва.

Таким чином, на думку відповідача, доводи Позивача стосовно порушення Управлінням процедури здійснення державного архітектурно-будівельного контролю в частині не забезпечення присутності уповноваженого представника Позивача спростовуються вищенаведеними доказами.

Також відповідач зазначив, що в ході перевірки встановлено, що за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 25 розташований будинок, який є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення, охоронний номер 251-Од (будівля синагоги).

Замірами встановлено, що довжина будівлі синагоги становить 53 м. Тобто охоронна зона навколо даної будівлі становить 106 м.

Враховуючи викладене, земельна ділянка (кадастровий номер 5110137500:27:013:0007), яка відведена для будівництво будівлі громадського призначення з офісними приміщеннями та апартаментами, та благоустроєм прилеглої території за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Катерининська, 49, входить в охоронну зону будівлі, яка є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 25.

Також, в ході перевірки встановлено, що за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 30 розташований житловий будинок, який є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення, охоронний номер 747-Од.

Замірами встановлено, що довжина будівлі синагоги становить 33 м. Тобто охоронна зона навколо даної будівлі становить 66 м.

Враховуючи викладене, земельна ділянка (кадастровий номер 5110137500:27:013:0007), яка відведена для будівництва будівлі громадського призначення з офісними приміщеннями та апартаментами, та благоустроєм прилеглої території за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Катерининська, 49, входить в охоронну зону будівлі, яка є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 30.

Однак, відповідно до наданого розрахунку класу наслідків (відповідальності), головним інженером проекту ОСОБА_1 вказано, що об`єкт будівництва не розташований в охоронній зоні об`єктів культурної спадщини і не являється об`єктом культурної спадщини.

Таким чином, головним інженером проекту ОСОБА_1 невірно розраховано та занижено клас наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва за вищевказаною адресою з середнього класу - СС2 на незначний клас - CC1.

Крім того, відповідач зазначає, що уважно розглянувши проектну документацію, встановлено, що головним Інженером проекту Топаловою Ольгою Костянтинівною не забезпечено дотримання мінімальних протипожежних відстаней від об`єкта будівництва до оточуючих будівель та споруд. Оскільки позивач посилається на те, що за проектом існуючі відстані дорівнюють 8,4 до 8,9 м.

На думку відповідача вказане не відповідає дійсності та спростовується, зокрема, наданою позивачем копією генерального плану, оскільки позивач обчислив відстань тільки до одного житлового будинку, ігноруючи наявність ще чотирьох житлових будинки, які оточують будівельний майданчик. Отже, з генерального плану вбачаються наступні відстані: 1,5 м, 2,5м, 3,0 м, 5,5 м.

Відповідач вважає, що головним інженером проекту Топаловою Ольгою Костянтинівною, порушено:

вимоги ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування та забудова територій» при розроблені проектної документації на будівництво будівлі громадського призначення з офісними приміщеннями та апартаментами, та благоустроєм прилеглої території за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 49;

абз. 1 п. 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 року за № 45, ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ДСТУ-Н.Б.В. 1.2-16:2013 визначення класу наслідків (відповідальності), оскільки занижено клас наслідків (відповідальності) об`єкту будівництва,а також передано замовнику проектну документацію для подальшого виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва.

Також відповідачем зазначено , що управління здійснило оформлення та надсилання матеріалів перевірки в порядку та строках передбачених п. 21 Порядку 553 яким передбачено, що якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акту.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль від отримання акту та припису, вищеперераховані документи надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Додатково, листом № 01-18/83-и/в від 17.03.2020 року Управлінням повідомлено, що у зв`язку з відсутністю доказів вручення матеріалів перевірки, зокрема, протоколу в який вміщено зміст повістки про дату та час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, справу повторно призначено на 31.03.2020 року об II15 годині (копія листа додається). Надалі, листом № 01-18/83-и/в від 01.04.2020 року повторно перенесено розгляд справи на іншу дату та час з метою забезпечення присутності представника Позивача під час розгляду справи про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

31.03.2020 року постановою № 164/20 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Позивача визнано винним у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП та накладено штраф.

Відповідач вважає, що Управління діяло у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та без порушень прав Позивача в процесі їх вчинення.

Ухвалою від 26.08.2020 року справу було призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.10.2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.10.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному у період з 19.10.2020 по 09.11.2020 включно, судове засідання було перенесено на 10.11.2020 року - перший робочий день після виходу судді з лікарняного, який є останнім днем строку, визначеного для розгляду справи, з урахуванням приписів ч.1 та ч.6 ст.120 КАС України.

Відповідно до наказу Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року "Про встановлення обмежень, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в Одеському окружному адміністративному суді на період запровадження в Україні карантинних заходів", з 21 жовтня 2020 року припинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях, за участю учасників судового процесу та рекомендовано розглядати справи у порядку письмового провадження. Зміст цього наказу оголошений на сайті Судова влада.

Від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження по справі у зв`язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні через обмеження доступу до Одеського окружного адміністративного суду з метою запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19).

Ухвалою суду від 10.11.2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження по справі, з огляду на той факт, що строк розгляду справи спливає, з боку відповідача відсутня згода щодо зупинення провадження по справі, а участь представників сторін у судовому засіданні не визнана судом обов`язковою.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що у цій справі відсутні потреба у заслуховуванні свідків чи експерта, участь представників сторін у судовому засіданні не визнана судом обов`язковою, керуючись приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, ухвалою суду, що занесена до протоколу судового засідання від 10.11.2020 року, продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.

При цьому, фіксування судового засідання 10.11.2020 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, не здійснювалося.

З метою всебічного та об`єктивного розгляду справи, судом досліджено матеріали адміністративної справи, обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та докази, якими він обґрунтовується, і встановлено наступне.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до приписів частини третьої статті 3 вищевказаного Закону органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 (далі - Положення №294), визначено, що Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно пунктом 3 Положення №294 одним із основних завдань Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Пунктом 4 Положення №294 визначено, що відповідно до покладених на неї завдань Держархбудінспекція, окрім іншого, здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів від 23.05.2011 №553 затверджено Порядок про здійснення архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553).

Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Пунктом 2 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку №553).

Згідно з пунктом 12 Порядку №553 посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

За правилами пунктів 16-17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;

найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;

номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід;

перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові;

дата початку та дата закінчення заходу;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);

підстави для здійснення заходу;

предмет здійснення заходу;

інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Згідно матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу за № 01-13/80ДАБК від 20.02.2020 року та необхідності перевірки достовірності наведених даних в зареєстрованому повідомленні про початок виконання будівельних робіт за № ОД 061200501564 від 19.02.2020 року (доповідна записка № 01-18/83-и/в від 19.02.2020 року) та направлення для проведення позапланового заходу № 000262 від 20.20.2020 року здійснено виїзд з метою проведення позапланової перевірки на об`єкті: «Будівництво будівлі громадського призначення з офісними приміщеннями та апартаментами, та благоустроєм прилеглої території за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Катерининська, 49».

В подальшому посадові особи за результатами перевірки винесли Акт за № 000262 від 03.03.2020 року; протокол про адміністративне правопорушення від 03.03.2020 року; припис за № 105/20 від 03.03.2020 року; постанову по справі про адміністративне правопорушення за №164/20 від 31.03.2020 року

Судом встановлено, що 24.02.2020 року позивачем від відповідача отримано направлення на проведення перевірки, про що свідчить її підпис у направленні.

Додатково, листом № 01-18/83-и/в від 17.03.2020 року Управлінням повідомлено, що у зв`язку з відсутністю доказів вручення матеріалів перевірки, зокрема, протоколу в який вміщено зміст повістки про дату та час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, справу повторно призначено на 31.03.2020 року об 11.15 годині.

Щодо встановлених під час перевірки порушень, а саме - ОСОБА_1 невірно розраховано та занижено клас наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва за адресою: м.Одеса, Приморський район, вул. Катериненська, 49 з середнього класу - СС2 на незначний клас - СС1, суд вважає з необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта.

Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством.

Клас наслідків визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови) (ч. 2,3 ст. 32 Закону України № 3038-VI).

Частиною 5 ст.32 зазначеного Закону встановлено, що усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.

До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об`єкти: характеристики можливих наслідків від відмови (стану об`єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують:

- рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об`єкті, - 50 осіб;

- рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об`єкті, - 100 осіб;

- рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат;

- пам`ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини»;

- нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам`яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам`ятки);

- об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки»;

- житлові будинки понад чотири поверхи.

Згідно ч.ч.6, 7 ст32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва. Об`єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п`ятою цієї статті. Правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов`язковим відповідно до закону.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що за адресою: м.Одеса, Приморський район, вул. Катериненська, 49 здійснюється реконструкція, відповідно до проектної документації.

Однак, як встановлено судом, відповідно до експертного звіту від 03.09.2019 року №7-155-19-ЕП/КО вид будівництва за адресою: м.Одеса, Приморський район, вул. Катериненська, 49, зазначено - нове будівництво.

Також, суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до висновку по проектній документації на виконання робіт на об`єкті, розташованому в історичному ареаіл від 26.07.2019 року №01-21/49-Евих, ділянка за адресою: вул. Катериненська, 49, на місці якої планується розміщення будівлі, розташована на території Центрального історичного ареалу м.Одеси, в межах комплексної охоронної зони історичного центру. Будівлі та споруди за вказаною адресою не є об`єктами культурної спадщину не включені до переліку пам`яток м. Одеси, не занесені до Державного Реєстру нерухомих пам`яток України. Поруч з ділянкою розміщення нового об`єкту будь-які пам`ятки відсутні.

Однак, суд вважає необхідним зазначити, що за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 25, розташована будівля синагоги, яка згідно Рішення Одеського облвиконкому № 580 від 27.12.1991р. Наказ МКТ №728/0/16-08 Від 20.06.08 р. є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення, охоронний номер 251-Од.

Також, за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 30 розташований Будинок прибутковий Єврейського товариства, який згідно Рішення Одеського облвиконкому № 580 від 27.12.1991р., Наказу МКТ №728/0/16-08 Від 20.06.08 р. є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення, охоронний номер 747-Од.

Враховуючи викладене, земельна ділянка (кадастровий номер 5110137500:27:013:0007), яка відведена для будівництво будівлі громадського призначення з офісними приміщеннями та апартаментами, та благоустроєм прилеглої території за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Катерининська, 49, входить в охоронну зону будівель, які є пам`ятками архітектури та містобудування місцевого значення, а отже позивачем помилково визначенно клас наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва за адресою: м.Одеса, Приморський район, вул. Катериненська, 49 як СС1.

Відносно забезпечення головним Інженером проекту ОСОБА_1 дотримання мінімальних протипожежних відстаней від об`єкта будівництва до оточуючих будівель та споруд, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність», проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

Відповідно до п. 15.2.1 ДБН 5.2.2-12:2018 «Планування та забудова територій», відстані між будинками і спорудами приймаються у світлі між зовнішніми стінами або іншими конструкціями. За наявності конструкцій будинків і споруд, виготовлених із горючих матеріалів, що виступають більше ніж на 1 м за площину фасаду, слід приймати відстань між цими конструкціями та іншим будинком.

Відповідно до п. 15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування та забудова територій», протипожежні відстані між житловими, громадськими, адміністративно-побутовими будинками промислових підприємств, гаражами слід приймати за таблицею 15.2 (чисельник).

З огляду на матеріали справи, судом встановлено, що мінімальна відстань від об`єкта будівництва до оточуючих будівель та споруд повинна становити 8 м, зазначене визнано учасниками справи.

Однак, відповідно проектної документації, а саме копії генерального плану, крім зазначених позивачем 8,4 м. та 8.9 м., вбачаються наступні відстані: 1,5 м, 2,5м, 3,0 м, 5,5 м, що свідчить про те, що головним інженером проекту ОСОБА_1 не забезпечено дотримання мінімальних протипожежних відстаней від об`єкта будівництва до оточуючих будівель та споруд.

Надаючи оцінку зазначеним обставинам у сукупності суд дійшов висновку, щодо правомірності припису Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за № 105/20 від 03.03.2020 року;

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КУпАП, передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта тягнуть за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта, інших відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене, оскільки оскаржуваний припис суб`єкта владних повноважень прийнятий на підставі доказів, які є допустимими, враховуючи наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку, суд дійшов висновку про правомірність накладення штрафу згідно постанови №164/20 від 31.03.2020 року.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд доходить до висновку, що постанова №164/20 від 31.03.2020 року та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 03.03.2020 року є правомірними та такими що не належать до скасування.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що дії відповідач відповідають вимогам встановленим ч.2 ст.2 КАС України, а тому вимоги позивача не підлягають задоволенню.

При ухваленні рішення суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (вул. Черняховського, 6, м. Одеса, код ЄДРПОУ 40199728) про визнання протиправними та скасування припису та постанови - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук

.