Рішення № 92779908, 06.11.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/4794/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2020 року зал судових засідань №7

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Тронка О.В.,

за участю представників:

позивача Іванейко Я.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

Головне управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003, код ЄДРПОУ: 43143039) звернулося з позовною заявою до фізичної особи ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 50 000,00 грн.

Посилається на те, що станом на 30.04.2020 року заборгованість відповідача становить 50 000,00 грн. і такий, як зазначив позивач, виник у зв`язку із несплатою у встановлений законом строк по транспортному податку з фізичних осіб. Оскільки платником не вживаються заходи щодо погашення заборгованості, просить стягнути таку у судовому порядку.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов не визнає, вказує на те, що податкова вимога Галицької ОДПІ від 03.10.2016 №9650-17 вважається відкликаною у день набрання законної сили відповідним рішенням суду та не створює будь-яких правових наслідків для відповідача. Так, податкове повідомлення-рішення ДПІ в Галицькому районі №23371 від 12.07.2016, на підставі якого виставлена зазначена податкова вимога, визнано протиправним та скасовано постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 у справі 813/4047/16. Вказана постанова 10.03.2017 набрала законної сили. Відтак, вважає, що з цього моменту податкове повідомлення-рішення вважається скасованим, а податкова вимога від 03.10.2016 №9650-17 відкликаною.

Ухвалою судді від 13.07.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 25.08.2020 розгляд справи по суті відкладено та таку призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Як слідує з облікової картки платника податків та довідки Головного управління ДПС у Львівській області від 04.05.2020 №18624/10/52.09-07, станом на 30.04.2020 року, податковий борг відповідача становить 50 000,00 грн.

На підставі долучених до позову документів суд встановив, що податкова заборгованість на вказану вище суму виникла у зв`язку із несплатою у встановлений законом строк узгоджених грошових зобов`язань по транспортному податку з фізичних осіб відповідно до податкових повідомлень-рішень №54495-13 від 30.06.2017 на суму 25000,00 грн та №0830868-1311-1325 від 18.05.2018 на суму 25000,00 грн.

Позивач надіслав на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» №9650-17 від 03.10.2016 року, відповідно до якої загальна сума податкового боргу платника податків становить 25 000,00 грн.

Оскільки з моменту виставлення податкової вимоги, податковий борг відповідача не був погашений, позивач просить стягнути такий у судовому порядку.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 54.1 ст.54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у відповідності до вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вказаного положення Податкового кодексу України позивач надіслав на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» №9650-17 від 03.10.2016 року, відповідно до якої загальна сума податкового боргу платника податків становить 25 000,00 грн.

Як встановлено судом, вказану податкову вимогу форми «Ф» №9650-17 від 03.10.2016 сформовано на підставі податкового повідомлення-рішення №23371 від 12.07.2016, яке оскаржувалось відповідачем в судовому порядку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 у справі №813/4047/16 адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Галицької об`єднаної державної податкової інспекції (Пустомитівське відділення) Головного управління ДФС у Львівській області задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Галицької об`єднаної державної податкової інспекції (Пустомитівське відділення) Головного управління ДФС у Львівській області № 23371-13 від 12.07.2016 року.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2017 апеляційну скаргу Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повернуто скаржнику.

Отже, 10.03.2017 постанова у справі №813/4047/16 набрала законної сили.

Відповідно до пп. 60.1.4 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Виходячи з наведеного, податкова вимога форми «Ф» №9650-17 від 03.10.2016, в силу положень пп.60.1.4 п. 60.1 ст. 60 ПК України, вважаються відкликаною, а податковий борг перерваним.

При цьому, позивач вважає, що податковий борг не переривався, а відтак, відсутні підстави для направлення нової податкової вимоги.

Як вже встановлено судом, новий податковий борг у даній справі виник на підставі податкових повідомлень-рішень №54495-13 від 30.06.2017 на суму 25000,00 грн та №0830868-1311-1325 від 18.05.2018 на суму 25000,00 грн.

Однак, податкова вимога на нову суму боргу Головним управління ДПС у Львівській області відповідачу не надсилалась.

Отже, на підставі податкових повідомлень-рішень №54495-13 від 30.06.2017 та №0830868-1311-1325 від 18.05.2018 у відповідача виник новий податковий борг, а позивач, на підставі приписів ст.59 Податкового кодексу України, зобов`язаний був надіслати нову податкову вимогу, чого зроблено не було.

Таким чином, у позивача відсутні підстави для стягнення податкового боргу, що виник на підставі податкових повідомлень-рішень №54495-13 від 30.06.2017 та №0830868-1311-1325 від 18.05.2018.

Положеннями ч. 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, а також виходячи із заявлених вимог та підстав позову, суд приходить до висновку, що в порядку виконання обов`язку, визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено 11.11.2020

Суддя Братичак Уляна Володимирівна