Рішення № 9277934, 13.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.04.10 р.                     Справа № 30/63                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при помічнику судді Тума О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Державного відкритого акціонерного товариства „Луганський інститут по проектуванню підприємств вугільної промисловості „Луганськдіпрошахт”, м. Луганськ(ідентифікаційний код 05400856)

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Східвугілля”, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 32598800)

про: стягнення заборгованості за договором №6595 від 24.01.2008 року на виконання проектно – вишукувальних та інших робіт у розмірі 615720,00 грн., інфляційних витрат у сумі 123144,00 грн., 3% річних у розмірі 25961,45 грн.

за участю:

представника Позивача – Артамонов О.О. (за довіреністю №1077 від 21.08.2009 року)

представника Відповідача – не з’явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Державне відкрите акціонерне товариство „Луганський інститут по проектуванню підприємств вугільної промисловості „Луганськдіпрошахт”, м. Луганськ (далі-Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Східвугілля”, м. Донецьк (далі- Відповідач) про стягнення заборгованості за договором №6595 від 24.01.2008 року на виконання проектно – вишукувальних робіт у розмірі 615720,00 грн., інфляційних витрат у сумі 123144,00 грн., 3% річних у розмірі 25961,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором №6595 від 24.01.2008 року на виконання проектно – вишукувальних робіт, щодо оплати виконаної позивачем роботи.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договір №6595 на виконання проектно – вишукувальних та інших робіт від 24.01.2008 року (а.с.10-25), календарний план робіт (а.с.16-17), накладну (а.с.18), акт здачі – приймання (а.с.19), претензію (а.с.20-21), лист (а.с.22), план графік погашення заборгованості (а.с.23), статут Державного відкритого акціонерного товариства „Луганський інститут по проектуванню підприємств вугільної промисловості „Лугнськдіпрошахт” (а.с.25-39), свідоцтво про державну реєстрацію та довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України стосовно статусу та місцезнаходження Державного відкритого акціонерного товариства „Луганський інститут по проектуванню підприємств вугільної промисловості „Лугнськдіпрошахт” (а.с.40-41).

Нормативно правові вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 173, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 258, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 12, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач на виконання ухвали суду через канцелярію суду 29 березня 2010 року надав наступні документи: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача (а.с.48), акт звіряння взаємних розрахунків відповідно до якого заборгованість станом на 19.03.2010 рік складає 615720,00 грн. (а.с.49), акт здачі – приймання виконаних робіт (а.с.50), довідку яка свідчить, що станом на 25 березня 2010 рік існують несплачені грошові зобов’язання по заборгованості ТОВ „Сідвугілля” перед ДВАТ „Луганськдіпрошахт” за виконані проектно – вишукувальні роботи за Договором №6595 від 24.01.2008 року від 24.01.2008 року у розмірі 615720,00 гривень. (а.с.52), довідка яка свідчить, що між підприємством Позивача та Відповідача існують правові відносини тільки за Договором №6595 від 24.01.2008 року на виконання проектно – вишукувальних робіт (а.с.53), виписку з банківського рахунку відносно здійсненої Відповідачем часткової оплати (а.с.54-57), лист з вимогою погасити заборгованість від 15.10.2009 року №1378 (а.с.58).

29 березня 2010 року від Позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про забезпечення позову (а.с.60)

Позивач у судове засідання 13 квітня 2010 року з’явився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи (а.с.48)

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Позивач до початку судового засідання надав до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2008 року між Позивачем (Підрядник) та Відповідачем (Замовник) було укладено договір №6595 на виконання проектно – вишукувальних та інших робіт (надалі-Договір).

Відповідно п.1.1 Договору у порядку та на умовах, встановлених даним договором, Підрядник зобов’язується за оплату виконати за замовленням Замовника та передати йому наступну проектно – кошторисну документацію: будівництво шахти „Орловська” на ділянці „Міусській 1-2”, а Замовник зобов’язується прийняти та оплатити розроблену Підрядником документацію.

Види та зміст розробленої документації Підрядником та строки виконання основних етапів даних робіт або роботи в цілому визначається календарним планом (додаток №2 до Договору). Завершення основних етапів виконання розробленої документації або роботи у цілому оформлюються накладною (п.1.2 Договору).

У розділі 2 Договору сторони дійшли згоди щодо вартості та порядку розрахунків:

- загальна вартість виконуючих робіт по даному договору встановлена протоколом узгодження кошторисної вартості пректно – вишукувальних робіт та інших робіт (додаток №1 до Договору) у сумі:

1800000,00 грн. один мільйон вісімсот тисяч гривень в т.ч. вартість ПВР – 1500000,00 грн., 20% ПДВ відповідно ст. 6 п. 1.1 „Закону про ПДВ” введеного з 01.10.1997 року – 300000,00 грн. (п.2.1 Договору).

- протягом трьох днів після підписання договору Замовник перераховує Підряднику аванс у сумі 540000,00 грн. шляхом банківського переведення на розрахунковий рахунок Підрядника, вказаний у даному договорі. (п.2.2 Договору)

- повна оплата виконаних Підрядником робіт здійснюється Замовником протягом 10 банківських днів після завершення робіт та підписання сторонами акту здачі – приймання робіт (п.2.3 Договору).

Відповідно п.4.1. Договору через 5 календарних днів після закінчення робіт Підрядник передає Замовнику виконану документацію в чотирьох екземплярах і акт здачі-прийняття виконаних робіт в 4-х екземплярах.

Згідно п.4.3. Договору Замовник має право протягом 10 днів надати мотивовану відмову від прийняття документації разом з проектом двохстороннього акту і переліком доопрацювань, що необхідно виконати, та термін їх виконання.

За порушення фінансових зобов’язань (несвоєчасне здійснення розрахунків) Замовник несе відповідальність згідно із Законом України „Про відповідальність за порушення фінансових зобов’язань” у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання фінансових зобов’язань (нездійсненого розрахунку). (п.5.2 Договору).

Позивач виконав роботи з розробки проектно – кошторисної документації, яка була прийнята Відповідачем за накладною №570 від 15.09.2008р. (а.с.18), що підтверджується актом виконаних робіт на суму 615720,00 грн. (а.с.19)

Акт приймання передачі виконаних робіт підписаний та завірений печаткою з боку обох сторін, без зауважень.

Будь-якої відмови від приймання документації у строк визначений п.4.3. Договору Відповідачем не надано.

Відповідачем в порушення умов договору не була здійснена оплата за виконану роботу, згідно вказаного Акта, внаслідок чого утворилась заборгованість 615720,00 грн.

Позивачем на адресу Відповідача була направлена претензія від 16.02.2009 року №0194 про стягнення заборгованості (а.с.20).

Відповідач у відповіді на вказану претензію гарантує погасити заборгованість, за графіком який доданий до листа. (а.с.22-23).

Позивач вдруге звернувся до Відповідача з листом від 15.102009 року №1378 з вимогою погасити заборгованість (а.с. 58).

Відповідачем не заважаючи на звернення Позивача, настання строку оплати не була здійснена оплата за виконані роботи, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 615720,00 грн.

Стан розрахунків між сторонами за весь період взаємовідносин за договором на 19.03.2010р., що відповідає наявним в матеріалах справи первинним документам, відображений у складеному Позивачем і надісланому Відповідачу на вимогу суду акті звіряння розрахунків. (а.с. 49).

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, який підпадає під правове регулювання ст.887- ст.891 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Відповідач уклавши договір №6595 від 24.01.2008 року на виконання проектно – вишукувальних та інших робіт, прийняв на себе зобов’язання, відповідно п.2.3 Договору здійснювати оплату протягом 10 банківських днів після завершення робіт та підписання сторонами акту здачі – приймання робіт.

Судом встановлено, що Позивач виконав роботи з розробки проектно – кошторисної документації, яка була прийнята Відповідачем за накладною №570 від 15.09.2008р. (а.с.18), що підтверджується актом виконаних робіт на суму 615720,00 грн. (а.с.19). Беручи до уваги дату підписання накладної сторонами, за якою була передана проектна –кошторисна документація – 20.09.2008р., Відповідач повинен був виконати зобов’язання щодо оплати виконаних робі Позивачем до 03.10.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідач за виконану роботу грошові зобов’язання не виконав.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 615720,00 грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами підрядника, передбаченими ст.854 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за виконані роботи підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсягу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, встановив:

-          що визначена Позивачем інфляційна за період з жовтня 2008 року по 28.02.2010 року не перевищує розмір індексації, який може бути нарахований за вказаний період, та підлягає стягнення у повному розмірі - 123144,00 грн.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних задовольняє цю вимогу (за 513 день прострочення - з 04.10.2008р. по 28.02.2010) частково у розмірі у розмірі 25949,15 грн.

29 березня 2010 року від Позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про забезпечення позову.

Розглянувши доводи заяви про вжиття забезпечувальних заходів, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою учасника судового процесу (сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов), має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь–якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом ст. 66 Господарського процесуального кодексу України обов’язковою умовою вжиття забезпечувальних заходів є існування ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення суду. Отже, вимога щодо забезпечення та його вид має кореспондуватися із відповідною позовною вимогою.

Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суду України, зазначаючи в п. 10 Роз’яснення „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 23.08.94 р. N 02-5/611, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Позивача про вжиття заходів до забезпечення позовних вимог через його (клопотання) юридичну неспроможність та доказову недоведеність.

Судові витрати підлягають стягненню відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного відкритого акціонерного товариства „Луганський інститут по проектуванню підприємств вугільної промисловості „Луганськдіпрошахт”, м. Луганськ (ідентифікаційний код 05400856) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Східвугілля”, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 32598800) стягнення заборгованості за договором №6595 від 24.01.2008 року на виконання проектно – вишукувальних та інших робіт у розмірі 615720,00 грн., інфляційних витрат у сумі 123144,00 грн., 3% річних у розмірі 25961,45 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Східвугілля”, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 32598800) на користь Державного відкритого акціонерного товариства „Луганський інститут по проектуванню підприємств вугільної промисловості „Луганськдіпрошахт”, м. Луганськ(ідентифікаційний код 05400856) заборгованість у розмірі 615720,00 грн., 3% річних у розмірі 25949,15 грн., інфляції у розмірі 123144,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Праекс», м.Донецьк, (ідентифікаційний код 31372327) на користь Товариства з обмеженою відповіадльністю «Н.П.Гарантія», м.Макіївка, Донецька область, (ідентифікаційний код 35833626) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 7648,13 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Вімовити у стягненні 3% річних у розмірі 12,30 грн.

За згодою Позивача у судовому засіданні 13.04.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписано 13.04.2010р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя