Ухвала суду № 92779130, 10.11.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 листопада 2020 року м. Житомир справа № 240/8774/20

категорія 112030300

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в якому просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі постанов Олевського районного суду у справах №2-а-1364/2011 та 2-а-1783/10 протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійсниш розрахунок, нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплата пенсії, нарахованої на підставі постанов Олевського районного суду у справах №2-а-1364/2011 та 2-а-1783/10 за період з 01.04.2010 по дату факттичної виплати пенсії.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

В ухвалі про відкриття провадження у справі суд вирішив клопотання позивача та поновив строк звернення до суду.

Від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, у зв"язку з пропуском позивачем шестимісячного строку звернення до суду.

Суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами; для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що на виконання постанови Олевського районного суду у справах № 2-а-1783/10 відповідач зробив виплату пенсії 20.03.2017, на виконання постанови № 2-а-1364/2011 остаточно проведений розрахунок 27.09.2019, а до суду з позовом позивач звернувся 10.06.2020.

Згідно ст. 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Тобто, пенсійний орган, з вини якого пенсіонером не було вчасно нарахована та виплачена пенсія, повинен здійснити виплату такої пенсії з одночасною виплатою суми компенсації. Невиплата пенсіонеру суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснена виплата заборгованості по пенсії, є порушенням прав пенсіонера на отримання такої компенсації.

Той факт, що із заявою про виплату компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Олевського районного суду Житомирської області, позивач звернувся до відповідача у квітні 2020 не змінює часу, з якого він повинен був дізнатись про порушення прав.

Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду, а є лише штучно створеною передумовою звернення до суду.

Отже, про порушене право позивачу стало відомо саме 20.03.2017 та 27.09.2019, а до суду з позовом звернувся 10.06.2020, тобто з пропуском строку звернення до суду.

Суд зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи може поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач обґрунтовує тим, що строк звернення до суду був пропущений з поважних причин, оскільки він не має юридичної освіти та не знає особливостей законодавства.

З даного приводу суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Щодо посилання на постанову Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17.

Суд відмічає, що Верховний Суд у постанові від 24.04.2018 у справі №646/6250/17 вказує: "З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях №8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 99 КАС України в системному зв`язку з положенням частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" колегія суддів дійшла до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом."

Однак, у вказаних рішеннях не досліджувалось питання застосування строків звернення до суду з позовною заявою про виплату сум компенсації за втрату частини доходів у зв"язку із порушенням термінів виплати пенсії, а лише вказує на незастосування строків подачі позовної заяви з вимогами, що пов`язані з виплатою сум пенсії за минулий час.

Зазначені висновки у згоджуються з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 07.07.2020 у справі №440/3408/18.

За приписами ч.1,2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Відповідно до ч. 6 ст.161 КАСУ у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.4 ст.123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху для надання обґрунтованої заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Капинос