Ухвала суду № 92778842, 11.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 листопада 2020 року Справа № 160/12500/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

06.10.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій позивач просить:

- стягнути суму податкового боргу в розмірі 44783,79 грн. з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2020 року зазначена вище справа розподілена судді Туровій О.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишена без руху та позивачу надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 2102,00 грн.; належним чином завіреної копії наказу Державної податкової служби України від 02 червня 2020 року №461-0 на підтвердження повноважень начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області – Чуб Г. підписувати позовну заяву від імені позивача.

06 листопада 2020 року до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній зазначив, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 року у справі №160/9662/20 (суддя Конєва С.О.) позовну заяву ГУ ДПС у Дніпропетровській області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та додані до неї документи повернуто позивачу у зв`язку із не усуненням недоліків позовної заяви, після чого ГУ ДПС у Дніпропетровській області 06.10.2020р. повторно звернулось до суду з тим же позовом до того ж відповідача та з тих самих підстав. Крім того, відповідач зауважує, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом не було відкрито провадження у справі №160/9675/20, а отже розгляд справи №160/9675/20 за адміністративним позовом ГУ ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 про стягнення заборгованості в сумі 44783,79 грн. не здійснювався. Таким чином, судовий збір, сплачений платіжним дорученням №1765 від 20.07.2020 року, в сумі 2102,00грн. за подання позовної заяви ГУ ДПС у Дніпропетровській області не повертався на реквізити платника, а залишився на рахунку банку отримувача - Казначейства України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок ТТА238999980313131206084004008, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету – 22030101, а отже позивач сплатив судовий збір за подання вказаної заяви у повному обсязі та останнім було надало документ, що підтверджує сплату.

Відповідно до п.8 ст.171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Дослідивши надані позивачем документи на усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 12 жовтня 2020 року, суд встановив, що позивачем не усунуто недоліки, а саме: до суду не надано оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 2102,00грн.; належним чином завіреної копії наказу Державної податкової служби України від 02 червня 2020 року №461-0 на підтвердження повноважень начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області – Чуб Г. підписувати позовну заяву від імені позивача.

При цьому, суд повторно наголошує, що частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем, як до позовної заяви, так і до клопотання, наданого навиконання вимоги ухвали суду від 12 жовтня 2020 року, було надано на підтвердження сплати судового збору за подання адміністративного позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до Дніпропетровського окружного адміністративного суду платіжне доручення від 22.07.2020 року № 1765 на суму 2102,00грн.

При цьому відповідно до довідки начальника відділу аналітики та судової статистики Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2020р. №379 станом на 07.10.2020р. зазначене вище платіжне доручення прикріплено та обліковується у КП “ДСС” за адміністративною справою №160/9662/20, яка перебувала в провадженні судді ОСОБА_2 .

Крім того, відповідно до довідки начальника відділу аналітики та судової статистики Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2020р. №495 станом на 11.11.2020р. також зазначене платіжне доручення прикріплено та обліковується у КП “ДСС” за адміністративною справою №160/9662/20, яка перебувала в провадженні судді Конєвої С.О.

Судом встановлено та представником позивача не заперечується, що первинно він звертався з цим позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 17.08.2020р., проте, ухвалою суду від 14.09.2020р. у справі №160/9662/20 позовна заява була повернута позивачу.

Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Отже, у зв`язку із поверненням позову у справі №160/9662/20 позивач може скористатися правом на повернення сплаченого у цій справі судового збору в порядку приписів п.2 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір”.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідно до платіжного від 22.07.2020 року №1765 сплачено судовий збір на загальну суму 2102,00 грн. саме у справі №160/9662/20 і саме за цією справою воно прикріплене та обліковується у КП “ДСС”, і може бути в подальшому використане позивачем для повернення сплаченого відповідно до нього судового збору в порядку приписів п.2 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір”, вважати таке платіжне доручення належним підтвердженням сплати судового збору у справі, що розглядається, неможливо.

Отже, в порушення вимог ч.3 ст.161 КАС України позивачем не додано до позовної заяви належного документа про сплату судового збору.

Водночас, сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом.

Суд зазначає, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.

Так, з поданої позовної заяви слідує, що позивачем заявлено позовні вимогм майнового характеру, які полягають у стягненні з відповідача суми податкового боргу в розмірі 44783,79 грн.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” встановлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2102,00 грн.

За змістом приписів пп.1 п.3 ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір становить – 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102,00грн.) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (21020,00грн.)

Таким чином, судовий збір мав бути сплачений у розмірі 2102,00 грн. (44783,79*1,5%=671,76 грн., що є меншим за законодавчо встановлений мінімум).

Як зазначалося вище, позивачем не виконано вимог ухвали суду від 12 жовтня 2020 року в цій частині та не надано до суду оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 2102,00 грн.

Крім того, відповідно до частин 1, 2 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

За правилами ч.2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звернення до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч.3 ст. 55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

В ухвалах Верховного Суду в адміністративних справах №820/4389/17 від 02.05.2018р., №822/2974/17 викладена правова позиція, згідно з якою звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.

Аналіз наведених положень КАС України дає підстави вважати, що повноваження особи, як керівника юридичної особи, діяти від її імені, у тому числі підписувати позовні заяви, брати участь у справі, мають бути передбачені безпосередньо у законі або ж підтверджуватись статутом, положенням тощо.

Судом встановлено, що при поданні позовної заяви до суду її підписано начальником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області – Чуб Г., на підтвердження повноважень цієї особи діяти від імені позивача до суду надано копію наказу Державної податкової служби України від 02 червня 2020 року №461-0, проте, даний документ, який складається з двох сторінок на одному аркуші, засвідчено лише з одного боку.

Як зазначалося вище, позивачем не виконано вимог ухвали суду від 12 жовтня 2020 року також в цій частині та не надано до суду належним чином завіреної копії наказу Державної податкової служби України від 02 червня 2020 року №461-0 на підтвердження повноважень начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області – Чуб Г. підписувати позовну заяву від імені позивача.

Враховуючи вищевикладене, станом на 11 листопада 2020 року позивач не виконав вимоги ухвали суду від 12 жовтня 2020 року та не усунув недоліки позовної заяви у повному обсязі у визначений судом строк.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, враховуючи невиконання позивачем вимог ухвали суду від 12 жовтня 2020 року та не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області і додані до неї документи слід повернути позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення позовної заяви направити особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Турова