Рішення № 92778644, 09.11.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2020 року ЛуцькСправа № 140/12880/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання протиправною відмову щодо призначення пенсії за віком з 20.08.2019 та зобов`язання призначити та виплачувати пенсію за віком з 20.08.2019 з проведенням відповідного перерахунку недоотриманих пенсійних виплат за період з 20.08.2019 по 06.07.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 19.08.2019 року досягла пенсійного віку, що дає право на призначення пенсії за віком.

14.11.2019 позивач звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії з усіма необхідними документами, зокрема, трудовою книжкою. Згідно розписки-повідомлення від 14.11.2019, виданої відповідачем за наслідками звернення про призначення пенсії, вбачається, що Пенсійним фондом було повідомлено про необхідність подання документів на підтвердження стажу, не дивлячись на ту обставину, що позивач надала трудову книжку, та надано термін до 14.02.2020 для подання відповідних документів.

Так, вказує, що у записах під № 3 та № 5 її трудової книжки внесено відомості щодо звільнення 04.12.1992 з посади портної по пошиву легкого жіночого плаття Ратнівського побутового комбінату населення та звільнення 17.08.1993 з посади швеї радянського соціалістичного підприємства «Артекс» відповідно. Згідно запису № 6 у трудовій книжці, вбачається, що 21.08.1993 позивач була прийнята на роботу на фірму «Олеся», де пропрацювала до 31.01.2003 (включаючи реорганізацію внаслідок зміни організаційно-правовою форми юридичної особи).

При призначенні та обрахунку належної позивачу пенсії, роки трудової діяльності на вище вказаних підприємствах не були враховані до стажу трудової діяльності, оскільки у відповідних записах трудової книжки наявні виправлення чи підчищення.

Вказані факти зумовили обставини згідно яких без врахування записів у її трудовій книжці під № 3, 5 та 6, наявного у позивача трудового (страхового) стажу було недостатньо для призначення їй пенсії по віку та відповідно у призначенні пенсії за її зверненням від 14.11.2019 було відмовлено.

Натомість пенсію позивачу було призначено лише з 07.07.2020.

Вважає такі дії органів Пенсійного фонду України протиправними, оскільки відповідач не вживав жодних заходів та не виконував обов`язків, які покладені на нього як суб`єкта владних повноважень, для захисту гарантованих соціальних прав позивача.

Разом з тим, зазначає, що для захисту гарантованого Конституцією України права на соціальне, в т.ч. пенсійне, забезпечення, після відмови у призначенні пенсії за її заявою від 14.11.2019, позивач вживала всіх можливих від неї дій для справедливого вирішення ситуації, щодо підтвердження записів у її трудовій книжці. Зокрема, самостійно зверталася до ПАТ «Олеся» щодо уточнення записів у її трудовій книжці, проте останнє виявилось відсутнім за місцем своєї реєстрації та місцем здійснення господарської діяльності. Також позивачем було направленона адресу ПАТ «Олеся» листа з вимогою привести записи у її трудовій книжці відповідно до вимог, які встановив відповідач або ж надання підтверджуючих документів (наказів про зарахування та звільнення з посад), проте дані заходи також були без результативні, оскільки поштове відправлення повернулось мені з відміткою про не вручення по причині відсутності адресата. Для отримання документів на підтвердження трудової діяльності в ПАТ «Олеся» позивач також зверталась і до архівних установ, однак не змогла отримати будь - яких підтверджуючих документів щодо спірних дат прийняття або ж звільнення з відповідних посад, оскільки такі документи не передавались уповноваженими особами підприємств до архівів. Зазначає, що також звернулась до суду про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема встановлення факту прийняття на роботу на посаду вишивальниці фірми «Олеся» 21.08.1993 та звільнення її 31.01.2003, що підтверджує стаж роботи на підприємстві за період з 21.08.1993 по 31.01.2003. Постановою Волинського апеляційного суду від 12.12.2019 провадження по справі закрито, оскільки питання про визначення трудового стажу не може бути встановлено у порядку, передбаченому ЦПК України для розгляду справ в порядку окремого провадження, так як існує інший, позасудовий порядок їх встановлення, та це питання віднесено до компетенції органів Пенсійного фонду України. Проте і після отримання вказаного рішення суду, органами Пенсійного фонду не було вжито жодних заходів для відновлення її порушених прав.

У липні 2020 року позивачу надали документи на підтвердження дійсності записів у її трудовій книжці щодо періодів роботи у ВАТ «Олеся» (фірма «Олеся»), які негайно були надані до органів Пенсійного фонду, після чого з 07.07.2020 позивачу було призначено пенсію.

Вказує на те, що оскільки матеріалами пенсійної підтверджується право позивача на отримання пенсії за віком та наявності достатнього стажу для призначення пенсії станом на момент подання нею 14.11.2019 відповідної заяви до органів Пенсійного фонду та нею вживались всі можливі заходи протягом трьохмісячного терміну для підтвердження свого заявленого права на пенсійне забезпечення, але з об`єктивно незалежних від неї причин не могла надати відповідні документи до органів Пенсійного фонду в термін до 14.02.2020, а відповідач жодним чином не проявляв розумної зацікавленості та виконання своїх наданих законом прав, спрямованих на захист громадян, тому вважає вимогу про призначення їй пенсії за віком з 20.08.2019 року (день наступний за досягненням пенсійного віку) цілком законною.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 року прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, мотивуючи тим, що при визначенні права позивача на пенсію за її завою від 14.11.2019 до страхового стажу не було враховано період роботи з 25.07.1978 року по 04.12.1992 року, з 11.12.1992 по 17.08.1993 року та з 21.08.1993 по 31.03.2003, про що у поданій позивачем заяві за призначенням пенсії зроблена відмітка та встановлений тримісячний термін подання необхідних документів, а саме: до 14.02.2020 року. Оскільки тривалість страхового стажу позивача складала 18 років 2 місяці 14 днів, що є недостатнім для призначення пенсії, то у зв`язку з цим, головним управлінням 11.01.2020 прийнято рішення про відмову в призначенні їй пенсії. Повторно позивач звернулася до відповідача із заявою за призначенням пенсії за віком 07.07.2020, до якої долучила усі необхідні документи для призначення пенсії. Оскільки, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви з усіма необхідними документами, то позивачу призначено пенсію за віком з 07.07.2020 року.

Від учасників справи інших заяв по суті справи та клопотань про розгляд справи в судовому засіданні не надходило.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 14.11.2019 звернулася до органу ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до якої додала, зокрема, трудову книжку серії НОМЕР_1 .

Як слідує з пояснень відповідача, наданих у відзиві на позовну заяву, при проведенні правової оцінки наданих позивачем для призначення пенсії документів, зокрема трудової книжки, було встановлено, що записи за періоди роботи з 25.07.1978 по 04.12.1992 на посаді швачки легкого жіночого плаття Ратнівського комбінату побутового обслуговування населення; з 11.12.1992 по 17.08.1993 на посаді вишивальниці СП «Артекс» та з 21.08.1993 по 31.01.2003 на посаді вишивальниці державного підприємства фірма «Олеся» внесені з порушеннями Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 в редакції наказу Мінпраці та Мінсоцполітики № 259/34/5 від 08.06.2001, а саме: містять виправлення та підчищення, дати прийому та звільнення не співпадають з підставами внесення відповідних записів до трудової книжки.

Як вбачається з розписки-повідомлення від 14.11.2019, органом Пенсійного фонду для прийняття рішення про призначення позивачу пенсії за заявою від 14.11.2019 було рекомендовано надати до 14.02.2020 документи на підтвердження вказаних вище періодів роботи.

Оскільки тривалість підтвердженого страхового стажу позивача станом на момент первинного звернення складала 18 років 2 місяці 14 днів, що підтверджується розрахунком стажу форми РС-право, що було недостатнім для призначення їй пенсії, при цьому, позивачем не було надано витребуваних документів, тому відповідачем 11.01.2020 року прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу. Вказана обставина сторонами не заперечується.

07.07.2020 ОСОБА_1 повторно звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до якої додала усі необхідні документи для призначення пенсії, в тому числі, архівні витяги з наказів про прийняття та звільнення позивача з роботи за 1978, 1992, 1993, 2003, видані Об`єднаним трудовим архівом сільських, селищних рад Ратнівського району від 03.07.2020 № Б-137/01-25/2-20 про підтвердження періоду роботи з 25.07.1978 по 04.01.1992 року в Ратнівському районному комбінаті побутового обслуговування населення та з 01.08.1993 по 31.01.2003 на державному підприємстві фірма «Олеся» та архівний витяг про перейменування (реорганізацію) вказаного підприємства.

З 07.07.2020 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується довідкою від 21.07.2020 №1221.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду регулюють Закони України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII), від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

За приписами частини першої статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року.

Згідно із частиною другою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Як передбачено частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно із частиною першою статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За приписами пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис (пункт 2.6 Інструкції №58).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 вперше звернулася до органу ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 14.11.2019.

При цьому, позивачу було рекомендовано надати до 14.02.2020 документи на підтвердження періодів роботи з 25.07.1978 по 04.12.1992, з 11.12.1992 по 17.08.1993 та з 21.08.1993 по 31.01.2003, оскільки записи в її трудовій книжці за вказані періоди містять виправлення та підчищення, дати прийому та звільнення не співпадають з підставами внесення відповідних записів до трудової книжки.

Водночас, позивач у розписці-повідомленні від 14.11.2019 письмово зазначила про призначення їй пенсії за віком згідно поданих документів, оскільки за юридичною адресою фірма «Олеся» не знаходиться, місце знаходження її невідоме.

11.01.2020 року відповідачем прийнято рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії. Вказана обставина сторонами не заперечується.

07.07.2020 позивач повторно звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, до якої додала усі необхідні документи для призначення пенсії. За вказаною заявою ОСОБА_1 з 07.07.2020 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У позовній заяві позивач вказує, що вона має право на призначення пенсії за віком саме з 20.08.2019 року (день наступний за досягненням пенсійного віку), оскільки первинне її звернення за призначенням пенсії відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, при цьому нею вживались всі можливі заходи для підтвердження свого заявленого права на пенсійне забезпечення, а відповідач жодним чином не проявляв розумної зацікавленості та виконання своїх наданих законом прав, спрямованих на захист громадян.

Однак суд не погоджується з такими доводами позивача з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до пункту 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1) днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Таким чином, враховуючи те, що позивач звернулась до відповідача з усіма необхідними документами для призначення пенсії (в тому числі, які були витребувані відповідачем за первинною її заявою) 07.07.2020, тобто пізніше трьох місяців з дня досягнення нею пенсійного віку (19.08.2020 року) та пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів (14.11.2019), відтак днем звернення за призначенням пенсії є 07.07.2020.

При цьому, суд наголошує на тому, що предметом розгляду даної справи не є рішення ГУ ПФУ від 11.01.2020 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за її первинною заявою від 14.11.2019. Станом на день розгляду даної справи вказане рішення є чинним.

У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправною відмову відповідача щодо призначення позивачу пенсії за віком з 20.08.2019 та зобов`язання відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком з 20.08.2019 з проведенням відповідного перерахунку недоотриманих пенсійних виплат за період з 20.08.2019 по 06.07.2020.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач не довела тих обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (44161, Волинська область, Ратнівський район, село Лучичі, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код 13358826).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич