Рішення № 92778641, 02.11.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 року ЛуцькСправа № 140/11445/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Литвиненко І.П.,

представника позивача - Кучера А.А.,

представника Головного управління ДПС у Волинській області - Березної Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення фактичної перевірки,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач, суб`єкт господарювання) звернулась із позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач, податковий орган, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС у Волинській області від 17 липня 2020 року № 1346 «Про проведення фактичної перевірки».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що про наявність оскаржуваного наказу та про проведення фактичної перевірки ОСОБА_1 останній стало відомо лише 30 липня 2020 року, при ознайомленні її представника - адвоката Кучера А.А., із матеріалами судової справи №140/11150/20 за заявою ГУ ДПС у Волинській області до ФОП ОСОБА_1 про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платників податків.

Представник позивача зазначає, що у вказаному наказі відсутні будь-які посилання на лист начальника Ковельського управління ГУ ДПС у Волинській області О.Левчук від 07 липня 2020 року №458/03-20-52-33 як на доказ отриманої інформації про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Сам лист носить довідково-інформаційний характер й не містить конкретних фактів, які б вказували на порушення суб`єктом господарювання будь-яких норм законодавства, до нього не приєднано жодних, підтверджуючих його зміст, документів, зокрема актів комісійного обстеження земельних ділянок із наявними паливними колонками, пояснень платника податків з цього приводу тощо.

З огляду на вказане, зі змісту оскаржуваного наказу неможливо ідентифікувати передбачену Податковим кодексом України (далі - ПК України) підставу для призначення фактичної перевірки позивача та чи дійсно була така інформація у розпорядженні контролюючого органу на час прийняття наказу.

Звертає увагу, що спірний наказ не містить періоду діяльності позивача, який буде перевірятися, зазначення якого є обов`язковим за змістом абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України та адреси об`єкта, перевірка якого проводиться.

Наведене, на думку представника позивача, дає підстави для висновку про недобросовісність дій відповідача як контролюючого органу та недотримання встановлених ПК України процедур під час реалізації функцій, визначених податковим законодавством, у зв`язку із чим останній просить позов задовольнити.

У відзиві на позов від 20 серпня 2020 року №4165/03-20-08-03-10 представник ГУ ДПС у Волинській області позовних вимог не визнала. Зауважила, що в оскаржуваному наказі зазначено норми, якими керувався керівник контролюючого органу приймаючи рішення про проведення перевірки, а саме: підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункт 80.8 статті 80 ПК України та положення інших нормативно-правових актів.

Зазначає, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництва і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів).

Зокрема, обставиною для проведення фактичної перевірки передбаченою підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України є інформація, викладена в листі Ковельського управління ДПС у Волинській області від 07 липня 2020 року №458/03-20-52-33 із якого вбачається, що за ФОП ОСОБА_1 рахуються у власності земельні ділянки за наступними адресами: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0710400000:16:00160064, загальна площа 0,4 га; АДРЕСА_1 кадастровий номер 0710400000:16:00160063, загальна площа 0,4 га.

При обстежені даних земельних ділянок, на виконання розпорядження Ковельського міського голови, працівниками виконавчого комітету Ковельської міської ради та Ковельського управління ДПС у Волинській області встановлено наявність на них 2-х паливозаправних пунктів для заправки автомобілів дизпаливо та газ. Дозвільні документи на їх розміщення виконавчим комітетом Ковельської міської ради не надавались. У ФОП ОСОБА_1 відсутній код виду економічної діяльності, який дозволяє здійснювати реалізацію пального, відсутня реєстрація акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних та не подаються до Ковельської ОДПІ податкові декларації з акцизного податку.

Крім того, на думку представника відповідача, контролюючий орган не зобов`язаний в наказі на проведення фактичної перевірки зазначати лист чи інший документ, як підставу перевірки, достатньо зазначити норму статті ПК України.

З огляду на викладене представник ГУ ДПС у Волинській області просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі (арк. спр. 22-24).

Інших заяв по суті справи, передбачених частиною другою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (арк. спр. 20).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін відмовлено (арк. спр. 39-40).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 11:00 год. 19 жовтня 2020 року (арк. спр. 43).

Судовий розгляд справи, призначений на 19 жовтня 2020 року було відкладено на 11:00 год. 02 листопада 2020 року (арк. спр. 50).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року закрито підготовче провадження у даній справі та вирішено продовжити розгляд справи по суті в даному судовому засіданні (арк. спр. 60).

При вирішенні справи по суті у судовому засіданні 02 листопада 2020 року представник ФОП ОСОБА_1 позов підтримує та просить позовні вимоги задовольнити повністю з підстав, викладених у ньому та додаткових усних поясненнях, наданих в ході судового засідання.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечує та просить в задоволенні позову відмовити з огляду на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Головним управлінням ДПС у Волинській області на підставі підпунктів 20.1.9, 20.1.10, 20.1.11 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2. статті 80, підпункту 52-2 пункту 52 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України, з метою здійснення контролю за дотриманням порядку здійснення розрахункових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів видано наказ від 17 липня 2020 року №1346 «Про проведення фактичної перевірки» з питань дотримання ПК України, Законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Зазначеним наказом передбачено проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 протягом 10 днів, починаючи з 17 липня 2020 року. Період діяльності, що перевіряється згідно статті 102 ПК України (арк. спр. 14, 25).

Як убачається із матеріалів справи на підставі направлень від 17 липня 2020 року №001036, №001037 (арк. спр. 26) головними державними ревізорами - інспекторами ГУ ДПС у Волинській області здійснено виїзд для проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 на господарську одиницю автокомплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 , однак особа, яка здійснила розрахункові операції (ОСОБА_2) відмовилася отримувати копію наказу та підписатися в направленнях про проведення фактичної перевірки, про що складено акт від 17 липня 2020 року №162/03-20-05/ НОМЕР_1 (арк. спр. 27).

Перевірка контролюючим органом проведена не була, оскільки вказана особа відмовилася у допуску посадових осіб до проведення перевірки, у зв`язку із чим складено акт відмови у допуску до проведення фактичної перевірки від 17 липня 2020 року №16303-20-05 (арк. спр. 28).

Працівниками повторно здійснювався вихід за вказаною адресою 21, 22, 23 , 24 липня 2020 року, однак ФОП ОСОБА_1 була за вказаною адресою відсутня, про що свідчать відповідні акти обстеження №169/03-20, №170/03-20, №171/03-20, №172/03-20 (арк. спр. 31-34).

Як зазначено у позовній заяві, про наявність оскаржуваного наказу та про проведення фактичної перевірки ОСОБА_1 дізналася лише 30 липня 2020 року, при ознайомленні її представника - адвоката Кучера А.А., із матеріалами судової справи №140/11150/20 за заявою ГУ ДПС у Волинській області до ФОП ОСОБА_1 про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платників податків

Не погоджуючись із наказом ГУ ДПС у Волинській області від 17 липня 2020 року №1346 про проведення фактичної перевірки позивач оскаржила його у судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Як передбачено підпунктом 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи

Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 Податкового кодексу України.

В основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпункти 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Зазначеними пунктами передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2. пункту 80.2 статті 80 ПК України);

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (підпункт 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 ПК України).

Отже, передумовою проведення фактичної перевірки, з підстав передбачених підпунктами 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

Як стверджує представник відповідача підставою для прийняття спірного наказу був лист Ковельського управління ДПС у Волинській області від 07 липня 2020 року №458/03-20-52-33 з якого вбачається, що при обстеженні даних земельних ділянок, на виконання розпорядження Ковельського міського голови, працівниками виконавчого комітету Ковельської міської ради та Ковельського управління ДПС у Волинській області встановлено наявність на них 2-х паливозаправних пунктів для заправки автомобілів дизпаливо та газ. Дозвільні документи на їх розміщення виконавчим комітетом Ковельської міської ради не надавались. У ФОП ОСОБА_1 відсутній код виду економічної діяльності, який дозволяє здійснювати реалізацію пального, відсутня реєстрація акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних та не подаються до Ковельської ОДПІ податкові декларації з акцизного податку. Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна доходів від надання майна в оренду у поданій податковій декларації платника єдиного податку за 2019 рік платником не відображено (арк. спр. 15, 30).

Суд уважає, що вказаний лист не може бути обґрунтованою причиною правомірності наказу, оскільки, податковим органом не доведено, що саме цей лист та наявна в ньому інформація слугували підставою для прийняття спірного наказу, відсутня інформація, що в даному випадку податковий контроль необхідно було здійснювати саме в формі фактичної перевірки.

Зі змісту оскаржуваного наказу судом установлено, що у такому відсутні будь-які покликання на конкретні підстави призначення перевірки, крім як на норми, що регулюють питання призначення перевірки підпункти 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, а також не відображено, яка саме інформація, що фактично наявна та/або фактично отримана контролюючим органом стала підставою для його прийняття.

Натомість відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав письмових та належним чином оформлених доказів, які б підтвердили, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувала інформація про порушення позивачем вимог законодавства. Як у листі, який відповідач визначає як підставу для проведення перевірки, так і у самому наказі про призначення перевірки, податковий орган не конкретизує суть порушення.

На думку суду, для зазначення підстави для проведення перевірки не достатньо вказати номер підпункту статті ПК України, особливо, якщо вказаний підпункт містить декілька обґрунтувань для проведення перевірки, а службова записка повинна містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08 вересня 2020 року по справі № 640/21536/19, від 22 вересня 2020 року №520/1304/2020 від 05 березня 2019 року по справі №820/4893/18, від 11 червня 2019 року у справі №1440/2045/18.

У зв`язку з цим з оскаржуваного наказу неможливо ідентифікувати передбачену ПК України підставу для призначення фактичної перевірки позивача та чи дійсно в наявності була така інформація у розпорядженні контролюючого органу на час прийняття спірного наказу, і чи саме ця інформація слугувала такою підставою.

Окрім того, суд враховує надані в ході судового засідання пояснення представника позивача, який пояснив, що паливнозаправні пункти, про які зазначає контролюючий орган, позивачу не належать та знаходяться поза межами належних позивачу земельних ділянок і відповідно ніяка ОСОБА_2 у трудових відносинах із ФОП ОСОБА_1 не перебуває.

Нормами абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що у наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

Суд не може залишити поза увагою і ту обставину, що спірний наказ не містить періоду діяльності позивача, який буде перевірятися, зазначення якого є обов`язковим за змістом вищевказаної норми. Посилання у наказі на статтю 102 ПК України з метою визначення періоду діяльності позивача, який буде перевірятися, суд вважає недостатнім для ідентифікації цього періоду, а також створення у позивача відчуття правової визначеності при здійсненні відповідачем податкового контролю стосовно нього.

Аналогічну правову позицію займає Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2018 року у справі №826/14478/17.

Окрім того, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_1 перебуває за адресою: АДРЕСА_3 (арк. спр. 13), проте як вбачається із матеріалів справи перевірка була розпочата на території авто комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за адресою, яка не зазначена у спірному наказі.

Вказані обставини зумовлюють висновок про те, що спірний наказ не відповідає положенням ПК України щодо його змісту.

Відповідно до приписів частини другої статті 77 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням встановлених обставин та аналізу норм чинного законодавства, та виходячи із наданих статтею 245 КАС України повноважень, суд дійшов переконання, що відповідачем не доведено правомірності призначення фактичної перевірки на підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2, статті 80 ПК України, а тому позовні вимоги слід задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Волинській області від 17 липня 2020 року №1346 «Про проведення фактичної перевірки» ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві грн 00 копійок), який сплачений відповідно до квитанції від 03 серпня 2020 року №0.0.1789067290.1 (арк. спр. 9).

Керуючись статтями 243-246, 255, 257, 262, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 43143484) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Волинській області №1346 від 17 липня 2020 року «Про проведення фактичної перевірки» ФОП ОСОБА_1 .

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві грн 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасникмиа справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 11 листопада 2020 року.