Ухвала суду № 9277861, 23.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

23.04.10 р. Справа № 25/105           

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Авеста-Олеум” м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон” м. Донецьк

про стягнення 15854грн.01коп.

Суддя І.А.Бойко

Товариство з обмеженою відповідальністю „Авеста-Олеум” м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон” м. Донецьк про стягнення 15854грн.01коп., у тому числі заборгованість за поставлені за договором поставки № 185 від 24.11.2009 нафтопродукти в сумі 14000грн.00коп., пеня в сумі 1154грн.01коп., 700грн.00коп. – сума за користування чужими грошовими коштами.

          Ухвалою про порушення справи від 23.04.2010 суд прийняв дану позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі № 25/105.

Позивач в позовній заяві (другий пункт позовної заяви) просить суд з метою забезпечення позову накласти арешт на розрахунковий рахунок, що належить відповідачу № 26009010865601 в ПАТ „Альфа-Банк” м. Київ, МФО 300346, ЗКПО 33671231, розрахунковий рахунок № 2600510687511 в ДОФ АКБ УСБ м. Донецьк, МФО 334011, виявити наявність інших розрахункових рахунків та накласти на них арешт, або на майно, що належить відповідачу на праві власності, яке знаходиться за адресою: 83023, м. Донецьк, вул. Лабутенко, 14, на суму 15854,01грн.

          У відповідності до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову проводиться у разі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно приписів, зазначеної статті підставою для застосування судом заходів забезпечення позову є ситуація, коли невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити виконання позитивного рішення господарського суду, або як попереджувальний засіб завдання значної шкоди заявнику, причому зазначені припущення мають ґрунтуватися на належних та допустимих доказах.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Статтями 43, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

          Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення (п. 3 роз’яснень ВГСУ „Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову” від 23.08.1994 № 02-5/611 з змінами).

З аналізу ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вказаних роз’яснень Вищого господарського суду України № 02-5/611 від 23.08.1004, вбачається, що у випадку пред’явлення вимог щодо накладення арешту на майно або грошові кошти, необхідно чітко зазначити, на яке саме майно та на які грошові кошти слід накласти арешт, тобто майно повинно бути індивідуально визначено, розміщення грошових коштів конкретизовано, наявність майна та грошових коштів документально підтверджена.

Позивач при зверненні до суду з вимогою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки або майно, яке належить ТОВ „Грінко-Дон”, не конкретизував, на яке саме майно необхідно накласти арешт, не зазначив його індивідуальних ознак, документально не підтвердив наявність майна та грошових коштів на розрахункових рахунках відповідача, не навів виняткових обставин та підстав для арешту коштів або майна відповідача, з яких можливо зробити висновок про те, що невжиття таких заходів приведе до утруднення або неможливості виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги вищенаведене, вимоги про забезпечення позову задоволенню не підлягають, оскільки відсутні достатньо обґрунтовані та документально підтверджені підстави вважати, що невжиття таких заходів зробить неможливим або утрудненим виконання рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

В вимогах товариства з обмеженою відповідальністю „Авеста-Олеум” м. Донецьк про застосування до відповідача заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на розрахункові рахунки або майно ТОВ „Грінко-Дон” ВІДМОВИТИ.

Суддя                                Вик. Тимошенко О.О.

Надруковано 3 прим.:

1 – позивачу;

1 - відповідачу;

1 - до справи