Ухвала суду № 92778019, 04.11.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/8760/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" листопада 2020 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді САВЛУК Т.В., за участі секретаря Бурячек О.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва заяву про витребування доказів, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» про стягнення середнього заробітку за час затримку розрахунку при звільненні працівника,

в с т а н о в и в:

27 липня 2018 року Дніпровським районним судом міста Києва (головуючий суддя Астахова О.О.) постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» про стягнення середнього заробітку за час затримку розрахунку при звільненні працівника, та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ст. 189 Цивільного процесуального кодексу України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

29 жовтня 2018 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про задоволення клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів.

Витребувано з Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» належним чином завірені копії документів на підтвердження інформації, а саме: коли та у якому розмірі (співвідношенні? процентах) на ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» підвищувались оклади керівників, професіоналів, фахівців апарату управління починаючи з травня 2014 року по 29 жовтня 2018 року.

14 січня 2019 року Київським апеляційним судом постановлено ухвалу про повернення відповідачу - Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», апеляційну скаргу на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2018 року.

23 грудня 2019 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про залишення без задоволення клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів.

22 вересня 2020 року (за вх.№59185) позивачем подано до суду заява про витребування доказів, а саме: «Витребувати з Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» інформацію - коли та у якому розмірі здійснювалось підвищення посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців апарату управління Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» та зокрема - посадовий оклад начальника Юридичного управління з 01.10.2018 року по даний час».

Позивач в підготовчому судовому засідання просив задовольнити заяву про витребування доказів з підстав, викладених у письмовій заяві адресованій суду, оскільки отримання запитуваної інформації безпосередньо впливає на вирішення даного спору в частині заявлених вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника.

Представник відповідача в підготовчому судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви про витребування доказів, вважає, що заява про витребування доказів подана представником позивача без дотримання процесуальних строків, крім того відомості, які просить витребувати позивач, не стосується предмету доказування в межах даного спору.

Вислухавши думку учасників справи, оцінивши наведені представником позивача підстави для витребування доказів, суд приходить до наступного.

Забезпечення доказів - це оперативне закріплення у встановленому цивільним процесуальним законом порядку відомостей про факти, яке вчиняється суддею з метою використання їх як докази при розгляді та вирішенні цивільних справ у суці. Забезпечення доказів у жодному випадку не можна ототожнювати із їх дослідженням або оцінкою. Єдина мета забезпечення доказів - це їх фіксація для забезпечення можливості їх дослідження та оцінки при подальшому розгляді справи.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування тобто обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. ( ч. 1 ст. 81 ЦПК України)

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. ( ч.1 ст. 84 ЦПК України)

За змістом положень частини другої та четвертої статті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Виходячи з положень ч.8 ст.83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадків, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. ( ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України)

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. ( ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України)

Як роз`яснено у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Під зловживанням процесуальними правами маємо розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов`язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.

Виходячи з предмету спору та суб`єктивного складу сторін, суд приходить до висновку, що заява позивача про витребування доказів не підлягає задоволенню за відсутності належного обґрунтування підстав для витребування доказів та їх відношення до предмету доказування з урахуванням підстав та предмету позову, крім того позивач втретє звертається з аналогічною заявою про витребування тих саме доказів у відповідача, за результатами попередньо поданих заяв позивача про витребування доказів судом постановлено ухвали від 29 жовтня 2018 року та 23 грудня 2019 року, тому такі дії позивача можуть розцінюватись судом як зловживання процесуальними правами.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 13, 83, 84, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про витребування доказів, яка зареєстрована в канцелярії суду 22 вересня 2020 року за вх.№59185.

Відповідно до положень ч.2 ст.353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. (п.4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України)

Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернетhttp://dn.ki.court.gov.ua.

С у д д я: