Ухвала суду № 92776153, 10.11.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/17224/20

Провадження № 2/643/4861/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2020 року м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Довготько Т.М. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккорд-Тур» про захист прав споживачів, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду із позовною заявою про захист прав споживачів, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.

Вказана позовна заява надійшла до суду в електронній формі та містить зазначення про те, що документ був сформований в системі «Електронний суд» 05.11.2020 року.

Вивчивши подану позовну заяву, вважаю, що вона подана з порушенням вимог, встановлених ст. ст. 175, 177 ЦПК України і підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.14 ЦПК України, п.15.15 п.15 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, у судах функціонує Єдина інформаційно-телекомунікаційна система, яка починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференція (ч.4 ст.14 ЦПК України).

У газеті «Голос України» від 01 грудня 2018 опубліковано оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Крім того, в зазначеному оголошені вказано, що з 01 січня 2019 року Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система буде функціонувати в тестовому режимі, а дослідна експлуатація системи розпочнеться з 01 березня 2019 року.

На підставі рішення Вищої ради правосуддя № 624/0/15-19 від 28 лютого 2019 року Державною судовою адміністрацією України відкликано оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Тобто, станом на вересень 2019 року Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система працює в тестовому режимі.

Відповідно до ч.ч.7,8 ст.14 ЦПК України, особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах ,в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Отже, для вчинення під час розгляду справи процесуальних дій в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному ЦПК України та Положенням про Єдину судову інформаційно телекомунікаційну систему, а також вимог щодо направлення процесуальних документів особам, які беруть участь у справі на їхні офіційні електронні адреси, усі учасники судового процесу повинні зареєструвати свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Разом з тим, інформація щодо реєстрації офіційної електронної адреси відповідача в такій системі відсутня, крім того, позивачем не вказано електронну поштову адресу відповідача у зв`язку з чим, суд позбавлений технічної можливості здійснювати в ході розгляду справи процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

У зв`язку з чим, заявнику необхідно вказати електронні поштові адреси всіх учасників справи або позовну заяву, а також додані до неї документи подати до суду в паперовій формі.

Крім того, позивачем не сплачено судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп. за вимогами про відшкодування моральної шкоди, які є вимогами майнового характеру, та не надано підтвердження про його сплату.

Так, позивач при зверненні з вимогами до суду посилався на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

У статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, у якому не передбачено звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав. Разом з тим у частині 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Системний і комплексний аналіз зазначених норм дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб, як «споживачі, які звернулися з позовними вимогами про захист порушених справ», у переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору, установленому в статті 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів, а саме Законом України «Про захист прав споживачів».

Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються від майнового навантаження з метою захисту своїх порушених прав (частина третя стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №761/24672/15-ц від 19.06.2018 р.

При цьому, позовна заява містить декілька вимог, одна з яких про відшкодування моральної шкоди в сумі 5000,00 грн.

Пунктом 5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) відповідно до закону. Таким чином, споживачі звільнені від сплати судового збору за подання позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої лише внаслідок недоліків продукції, тобто в даному випадку позивач не звільнений від сплати судового збору у відповідності до положень ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» за вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від такого.

Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.

Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведене, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк у п`ять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків.

При цьому, суд роз`яснює, що у випадку невиконання вимог суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккорд-Тур» про захист прав споживачів, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків – п`ять днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

Роз`яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви, відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.М.Довготько