Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
20 квітня 2010 р. Справа 11/37-10
за позовом приватного сільськогосподарського підприємства «Еліта»,
с. Війтівка Бершадського району
до закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»,
м. Дніпропетровськ
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Суддя В. Матвійчук
при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:
від позивача - А. Шишковська за довіреністю б/н. від 15.01.2010р.;
від відповідача - С. Накорчевський за довіреністю № 4180 від 25.09.2009р..
СУТЬ СПОРУ:
Заявлено позов про визнання виконавчого напису № 898457, виданого 09.04.2009 р. приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик В.В. про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» та приватного сільськогосподарського підприємства «Еліта»543 922, 67 грн. боргу таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.03.2008 р. між закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк»та товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» укладено кредитний договір № 03/08-007. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 04.03.2008 р. між відповідачем та приватним сільськогосподарським підприємством «Еліта»укладено договір застави за умовами якого позивач надав в заставу відповідачу рухоме майно на суму 1082000 грн.. 09 квітня 2009 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудиком Валерієм Вікторовичем видано виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на грошові кошти або ж майно, всього заставною вартістю 1 082 000 грн.. Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», оскільки він вчинений на підставі документів, що не відповідають вимогам ст. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому Постановою КМУ від 29.06.1999 р. № 1172.
Також зазначає, що вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на заставне майно із підтвердженням отримання такої вимоги позивачем від 04.03.2009 р. не свідчить про безспірність заборгованості боржника та не встановлює прострочення виконання зобов’язання, боргові зобов’язання, зазначені у виконавчому написі, не співпадають із зобов’язаннями, зазначеними у договорі застави як за розміром визначених сум, так і характером та підставою. При вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом Рудиком В.В. було порушено вимоги ч. 1 ст. 24, ч. 1 ст. 26 та частини 1, 3 розділу 1Х Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Відповідач у відзиві заперечує проти позову посилаючись на те, що виконавчий напис № 898457 від 09.04.2009 р. вчинений на підставі документів, передбачених Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому Постановою КМУ від 29.06.1999 р. № 1172, а саме:
- договору застави від 04.03.2008 р., нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Бершадського районного нотаріального округу Вінницької області 04.03.2008 р. за реєстровим номером 407;
- кредитного договору;
- розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 09.04.2009 р.;
- вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на заставне майно із підтвердженням отримання такої вимоги позивачем 04.03.2009 року.
Також вказує, що п.п. 14.7.1, 14.7.2 та 14.7.3 договору застави передбачено право вчинення виконавчого напису у випадку порушення зобов’язань за кредитним договором, тому приватним нотаріусом Рудиком В.В. було дотримані всі вимоги чинного законодавства при вчиненні виконавчого напису.
В судовому засіданні 12.04.2010р. судом оголошувалась перерва до 20.04.2010р. з метою надання сторонами додаткових доказів та пояснень.
З метою з’ясування обставин на які посилаються сторони, судом витребувано у приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Рудика Валерія Вікторовича документи, на підставі яких вчинено виконавчий напис та в порядку ст.. 30 ГПК України останнього викликано до суду для надання пояснень.
Заслухавши пояснення представників сторін та нотаріуса, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повно і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.
03 березня 2008 року між закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк»(надалі Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібороб»(надалі ТОВ «Хлібороб») укладено кредитний договір № 03/08-007.
За умовами даного договору ТОВ «Хлібороб»надано кредит в сумі 500000 грн. з кінцевим терміном погашення –02 березня 2009 року.
В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 04.03. 2008 р. між Банком та приватним сільськогосподарським підприємством «Еліта»укладено договір застави майна, посвідчений приватним нотаріусом Бершадського районного нотаріального округу Вінницької області Шийко В.Б., і зареєстровано в реєстрі за № 407.
Відповідно до даного договору застави позивач надав в заставу Банку рухоме майно:
- велику рогату худобу (молодняк) в кількості 150 голів;
- велику рогату худобу (основне стадо) в кількості 100 голів;
- свині в кількості 100 голів.
Всього майна на суму 1082000 грн..
09 квітня 2009 року, приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудиком Валерієм Вікторовичем, видано виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на грошові кошти або ж майно, а саме:
- велику рогату худобу (молодняк) в кількості 150 голів, загальною вагою 40500 кг по ціні за 1 кг 12 грн., заставною вартістю 486000 грн.;
- велику рогату худобу (основне стадо) в кількості 100 голів, загальною вагою 50000 кг по ціні за 1 кг 10 грн., заставною вартістю 500000 грн.;
- свині в кількості 100 голів, загальною вагою 8000 кг по ціні за 1 кг 12 грн., заставною вартістю 96000 грн..
Всього заставною вартістю 1082000 грн., котрі належать на праві власності позивачу.
Запропоновано задовільнити вимоги Банку у розмірі 543922, 67 грн., з яких:
500034 грн. –сума простроченого кредиту;
29446, 67 грн. –нараховані відсотки на прострочений кредит;
150 грн. –винагорода за кредитне обслуговування;
1450 грн. –прострочена винагорода за кредитне обслуговування;
12842 грн. –пені за прострочення сплати відсотків та кредиту;
10000 грн. –витрати за вчинення виконавчого напису.
Згідно пояснень приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Рудика В.В., які останній дав в судовому засіданні 12.04.2010р., Вінницька філія ЗАТ КБ «ПриватБанк»звернулась до нього з заявою про вчинення виконавчого напису на договорі застави від 04.03.2008р., посвідченому, приватним нотаріусом Бершадського районного нотаріального округу Вінницької області Шийко В.Б. за реєстровим № 407.
До заяви було додано розрахунок суми заборгованості, претензії до ТОВ «Хлібороб»№ 1/9-551 від 04.03.2009р., № 1/9-553 від 04.03.2009р., оригінали кредитного договору та договору застави.
Вказані документи за твердженнями нотаріуса є достатніми для вчинення виконавчого напису.
Також повідомив, що вчинив виконавчий напис відповідно до заяви Банку, тому у виконавчому написі виклав зміст заяви, а не договору застави. Не з’ясовував відповідність суми кредиту тій сумі, яка була видана боржнику та яка вказана в кредитному договорі та договорі застави, оскільки про безспірність заборгованості за кредитним договором свідчить претензія, яка була направлена на адресу ТОВ «Хлібороб»з відміткою підпису про її отримання.
Надавши належну оцінку наданим документам та поясненням, суд дійшов висновку, що претензія від 04.03.2009 р. не свідчить про безспірність заборгованості позивача та ТОВ «Хлібороб»та не відповідає вимогам ст. 87 Закону України «Про нотаріат»і статті 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому Постановою КМУ від 29.06.1999 р. № 1172.
Так, згідно даних норм для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання.
Вимога, яка була надана нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не є документом, що підтверджує безспірність заборгованості боржника та встановлює прострочення виконання зобов’язання.
Як передбачено ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», безспірні вимоги кредиторів –вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Як вбачається з поданих приватним нотаріусом Рудиком В.В. документів, а також з відзиву на позовну заяву, виконавчий напис був вчинений не на підставі документів, що свідчать про визнання боргу боржником. До того ж відсутні будь-які докази про повідомлення позивача про існування боргу за вищевказаним кредитним договором.
В претензії від 04.03.2009 р. міститься відмітка, що її одержано Коновалом В.І., проте не вказано, чи дана особа отримала претензію як представник ТОВ «Хлібороб».
Тому суд вважає, що претензія, на яку посилаються приватний нотаріус Рудик В.В. та представник відповідача, не є вимогою, що свідчить про безспірність заборгованості боржника.
Також суд бере до уваги, що для одержання виконавчого напису приватному нотаріусу Вінницького міського нотаріального округу Рудику Валерію Вікторовичу не були надані та останнім не вимагались платіжні документи, що підтверджують видачу суми кредиту ТОВ «Хлібороб», що також є порушенням ст. 1 вищевказаного Переліку.
Крім зазначеного, пунктом 2 договору застави передбачені зобов’язання, які забезпечуються заставою, а саме:
- повернення кредиту у сумі 500000 грн.;
- сплата процентів за користування кредитом у розмірі 17, 55 % річних;
- сплата процентів за користування кредитом у разі несвоєчасного погашення кредиту у розмірі 42, 3 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості по кредиту;
- сплата винагороди за відкриття позичкового рахунку, в розмірі 500 грн. в день укладення кредитного договору;
- сплати Банку винагороди за кредитне обслуговування відновлювальної кредитної лінії в розмірі 0, 2 %;
- сплати пені;
- сплати штрафу в розмірі 2% від суми отриманого кредиту;
- сплати штрафу в розмірі 2 %.
В договорі застави не визначено зобов’язання у вигляді сплати відсотків, яке забезпечується заставою, а у виконавчому написі запропоновано задовільнити вимоги ЗАТ КБ «ПриватБанк»по нарахованим відсоткам на прострочений кредит в сумі 29446, 67 грн..
До того ж, кредитним договором № 03/08-007 від 03.03.2008 р., та договором застави майна встановлено розмір кредиту в сумі 500000 грн., а виконавчим написом на договорі застави запропоновано стягнути 500034 гривні простроченого кредиту.
При з’ясуванні судом сплати Банком витрат за вчинення виконавчого напису приватний нотаріус не міг повідомити дати проведення платежів. З цією метою суд зобов’язав представника відповідача надати докази проведення розрахунків за вчинення виконавчого напису, на що останнім надано меморіальні ордери від 13.04.2009р. на загальну суму 10000 грн.. Отже банком проведено платежі після вчинення виконавчого напису нотаріусом.
Наведене свідчить про порушення приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудиком Валерієм Вікторовичем ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат»та п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою КМУ від 29.06.99 р. № 1172.
З огляду на викладене, боргові зобов’язання, зазначені у виконавчому написі, не співпадають із зобов’язаннями, зазначеними у договорі застави як за розміром визначених сум, так і характером та підставою, тобто виконавчий напис вчинено на виконання зобов’язань, які договором застави такими не визначено.
Крім того, при вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудиком Валерієм Вікторовичем не взято до уваги Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»від 18.11.2003 р. № 1255-1У, стаття 1 якого визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов’язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 цього Закону, до забезпечувальних обтяжень належать застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.
Згідно ч. 1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»визначено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 вказаного Закону передбачено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого мана, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувала в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов’язання в порядку, встановленому цим законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою –покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.
Отже, законом не передбачено звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки таке звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду.
Разом з тим, частинами 1, 3 розділу 1Х «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який набрав чинності з 01.01.2004 р., визначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу»передбачено можливість вчинення виконавчого напису, якщо інше не встановлено законом. При цьому ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»встановлено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Вказаний Закон не передбачає такий позасудовий засіб звернення, як стягнення на підставі виконавчого напису.
Така правова позиція знайшла своє підтвердження у судовій практиці, зокрема у постанові Вищого господарського суду України від 01.04.2009р. у справі № 38/81 за позовом приватного підприємства «Стар Лайт»до закритого акціонерного товариства «Сведбанк Інвест»про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 5139 від 17.09.2007 р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Світланою Миколаївною, про стягнення з ПП «Стар Лайт»на користь ЗАТ «Сведбанк Інвест» суму, еквівалентну 854095, 77 доларів США за рахунок заставленого майна, а саме товарів в обороті, в постанові Вищого господарського суду України від 14.03.2008р. у справі № 22/228/07 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит» до Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню
З аналізу вищевикладеного, суд приходить до висновку, що виконавчий напис № 898457 від 09.04.2009 р. не відповідає приписам наведених норм, а відтак є таким, що не підлягає до виконанню.
В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Заперечення відповідача не підтверджуються матеріалами справи та викладеним вище, а відтак не беруться судом до уваги.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обгрунтованими, а отже підлягають задоволенню з покладанням на відповідача судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.
При розгляді справи судом з‘ясовано, що при зверенні до суду позивачем платіжним дорученням № 33 від 09.02.2010р. зайво сплачено 35 грн. 00 коп. державного мита та квитанцією № 129292 від 12.02.2010р. зайво сплачено 30 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а тому вказані судові витрати в зазначених розмірах підлягають поверненню відповідно до ст. 8 Декрету України «Про державне мито».
Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити.
2. Визнати виконавчий напис № 898457, виданий 09.04.2009р. приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудиком В.В. про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб»та приватного сільськогосподарського підприємства «Еліта»543922,67 грн. боргу таким, що не підлягає виконанню.
3. Стягнути з закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»(21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 52, код 21724222) на користь приватного сільськогосподарського підприємства «Еліта»(24400, Вінницька область, Бернадський район, с. Війтівка, код 31968683) 85 (вісімдесят п’ять) грн. - витрат зі сплати державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Повернути приватному сільськогосподарському підприємству «Еліта»(24400, Вінницька область, Бернадський район, с. Війтівка, код 31968683) з Державного бюджету України суму зайво сплаченого державного мита в розмірі 35 (тридцять п’ять) грн. 00 коп. перерахованого платіжним дорученням № 33 від 09.02.2010р. та суму зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30 (тридцять) грн. 00 коп. сплаченого квитанцією № 129292 від 12.02.2010р. (оригінали платіжного доручення № 33 від 09.02.2010р. та квитанції № 129292 від 12.02.2010р. міститься в матеріалах справи № 11/37-10).
5. Копію рішення направити сторонам.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 22 квітня 2010 р.
Суддя В. Матвійчук
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (24400, Вінницька область, Бершадський район, с. Війтівка)
3-4 - відповідачу (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50)
(Вінницька філія ЗАТ КТ «ПриватБанк», 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 52)
Судове рішення № 9277493, Господарський суд Вінницької області було прийнято 20.04.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 11/37-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: