Ухвала суду № 92774201, 10.11.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/8766/19

Провадження № 1-кп/947/502/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2020 року колегія суддів Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді Войтова Г.В.,

судді Прохоров П.А., Борщова І.О.,

за участю секретаря Кондрашевої К.С.,

прокурора Чечітко О.А.,

захисника Грицюка О.О.,

представник потерпілої ОСОБА_1 - адвокат Врона А.В.,

потерпілі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160500001892 від 03.04.2018 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст. 190; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190,ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні колегії судді Київського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Відповідно до ст. 331 ч. 3 КПК України до спливу двомісячного строку з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Прокурор в судовому засіданні просив суд продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні ряду особливо тяжких злочинів у складі організованої групи, що вказує на те, що знаходячись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, він може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, він не працює, та не має постійного джерела доходів, може вчинити інше кримінальне правопорушення, або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення вказаного кримінального провадження, за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, прокурор просив суд продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні ряду особливо тяжких злочинів у складі організованої групи, що вказує на те, що знаходячись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, він може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, він не працює, та не має постійного джерела доходів, не одружений, тобто не має стійких соціальних зв`язків у суспільстві, може вчинити інше кримінальне правопорушення, або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення вказаного кримінального провадження, за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, прокурор просив суд продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, що вказує на те, що знаходячись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, він може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, він не працює, та не має постійного джерела доходів, не одружений, тобто не має стійких соціальних зв`язків у суспільстві, може вчинити інше кримінальне правопорушення, або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення вказаного кримінального провадження, за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, прокурор заявив письмове клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з підстав, що ОСОБА_3 раніше судимий, обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, що вказує на те, що знаходячись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, він може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, а саме: ОСОБА_3 після зміни запобіжного заходу на домашній арешт, почав здійснювати тиск на свідка ОСОБА_7 , яка звернулася до Суворовського ВП у місті Одесі ГУНП в Одеській області з відповідною заявою, за результатами розгляду якої розпочато кримінальне провадження № 12020160490000534 від 18.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України, потерпілих та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, він не працює, та не має постійного джерела доходів, може вчинити інше кримінальне правопорушення, або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Також, обвинувачений ОСОБА_3 перебуваючи під дією запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, 30.04.2020 року був затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України. Враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення вказаного кримінального провадження, за доцільне обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з призначенням застави у розмірі 1320 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 774 640 гривень. Обґрунтування обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 викладені в письмовому клопотанні прокурора з додатками.

Представник потерпілої Врона А.В., та потерпілі ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , просили продовжити запобіжний захід відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та вирішення клопотання прокурора щодо обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишили на розсуд суду.

Захисник Грицюк О.О. заявив клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у зв`язку з тим, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України в цьому кримінальному провадженні відсутні або низькі. Враховуючі, що у кожного обвинуваченого є постійне місце проживання, дружина та родина, тобто міцність соціальних зв`язків, немає жодних підстав стверджувати про наявність ризику переховування обвинувачених від правосуддя. Посилання прокурора на ризики, є лише припущення прокурора. Так усі речові докази та документи по справі зібрані, оскільки досудове розслідування вже закінчене, отже відсутні ризики знищення будь яких доказів. Крім того, жодних підстав передбачати незаконний вплив на свідків немає бо свідків не має. Обвинувачені не судимі у розумінні норм Закону, що характеризує кожного з них, як дисципліновану та порядну особу, сумлінно працювали весь час знаходження на волі, тобто не має жодних підстав стверджувати про ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Також, відповідно до рішень ЕСПЛ «тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою», а «небезпека ухилення від правосуддя не може вимірюватися тільки залежно від суворості можливого покарання», а також «не наведення обвинуваченням конкретних фактів щодо наявності ризиків продовження злочинної діяльності», є прямою підставою для обрання менш суворого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_4 надав до суду клопотання про зміну відносно нього запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки він протягом двох років перебуває під вартою, та не має можливості допомагати своїй дружині утримувати двох неповнолітніх дітей, яких протягом двох років утримує його дружина на зарплатню у розмірі 5000 гривень. Обгрунтування зміни запобіжного заходу відносно нього, викладені ним в письмовому клопотанні.

Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підтримали думку захисника.

Захисник Грицюк О.О. та обвинувачений ОСОБА_3 просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора щодо обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відносно ОСОБА_3 вже діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах іншого кримінального провадження.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту, та документи, надані учасниками провадження, суд приходить до наступного висновку.

Ухвалою колегії суддів Суворовського районного суду міста Одеси до обвинуваченого ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження за № 12020160000000388 від 01.04.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 189, ч.3 ст.190 КК України, яке на теперішній час перебуває на розгляді у Суворовському районному суду міста Одеси, та обвинувачений ОСОБА_3 утримується в ОСІ та рахується за Суворовським районним судом міста Одеси.

Враховуючи зазначене, та те щостаном на день розгляду клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вже діє обраний колегією суддів Суворовського районного суду міста Одеси відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який не було змінено, скасовано, чи припинено, а відтак запобіжний захід неможливо обрати повторно при дії раніше обраного запобіжного заходу, тому колегія суддів вважає, що клопотання прокурора задоволенню не підлягає.

Також, вислухавши думку учасників судового провадження щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , колегія суддів приходить до висновку про доцільність продовжити відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Під час судового розгляду справи, керуючись ст.331 ч.3 КПК України, суд, розглядаючи питання доцільності продовження, обраного обвинуваченим запобіжного заходу, вирішує чи є на час розгляду зазначеного питання ризики, передбачені ст. 177 КПК України, чи вони не зменшилися та не відпали.

Відповідно до п. 4,5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років або ж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішені питання щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів, та потребує від суду більшої суворості в оцінці порушених цінностей суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Відповідно до положень ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.

Відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст.177,178,183,199 КПК України.

При продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, що раніше не судимий, його віку, стану здоров`я, майнового стану, міцності соціальних зв`язків, що він одружений, офіційно не працевлаштований, обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_4 винним, того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, переховуватися від суду та чинити тиск на потерпілих, свідків, колегія судді приходить до висновку що суспільний інтерес у триманні обвинуваченого під вартою, переважає над особистими інтересами обвинуваченого, прокурором доведені ризики передбачені ст.177 КПК України та вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 , та запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження відносно ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, стану здоров`я, майнового стану, міцності соціальних зв`язків, що він не одружений, офіційно не працевлаштований, обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_5 винним, того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, переховуватися від суду та чинити тиск на потерпілих, свідків, та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що прокурором доведені ризики передбачені ст.177 КПК України та колегія суддів приходить до висновку що суспільний інтерес у триманні обвинуваченого під вартою, переважає над особистими інтересами обвинуваченого, і що жоден з більш м`яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 та запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК

України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, стану здоров`я, майнового стану, міцності соціальних зв`язків, що він розлучений, офіційно не працевлаштований, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_6 винним, того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_6 перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, уникнути від суду та чинити тиск на потерпілих та свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що прокурором доведені ризики передбачені ст.177 КПК України і що суспільний інтерес у триманні обвинуваченого під вартою, переважає над особистими інтересами обвинуваченого, прокурором доведені ризики передбачені ст.177 КПК України та вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 , та запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження відносно ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, а також обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_9 , наявності вищезазначених ризиків передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за можливе визначити розмір застави в розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: в розмірі 528 600 гривень, оскільки застава у менших розмірах не здатна забезпечити виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, а також обставини кримінальних правопорушень у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_4 , ОСОБА_5 наявності вищезазначених ризиків передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає за можливе визначити окремо кожному обвинуваченому розмір застави в розмірі 165 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: в розмірі 303 765 гривень, оскільки застава у менших розмірах не здатна забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України.

Колегія суддів, вважає що клопотання захисника Грицюка О.О. щодо зміни відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, та клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 щодо зміни відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, залишити без задоволення, оскільки викладені в клопотаннях обставини не підтверджені та не обґрунтовані.

Крім того, не надано доказів, які б свідчили про те, що ризики та обставини, які враховувалися при обранні та продовженні обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час відпали, або змінилися..

Колегія суддів, також приймає до уваги і стадію даного судового провадження, в межах якого свідки та потерпілі на даний час судом не допитані, відтак докази, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, судом не досліджувалися. В разі переховування обвинувачених, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою щодо обвинувачених.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31,177-178,183,184,194,196,197,331,369-372 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні клопотання прокурора Чечітко О.А. щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

В задоволенні клопотання захисника Грицюка О.О., та обвинуваченого ОСОБА_4 щодо зміну обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту- відмовити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з відповідним визначеним розміром застави у розмірі 303 765 (триста три сімсот шістдесят п`ять) гривень, та покладеними обов`язками строком на 60 днів, тобто до 09.01.2021 року включно, з утриманням в ДУ ОСІ.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з відповідним визначеним розміром застави у розмірі 303 765 (триста три сімсот шістдесят п`ять) гривень, та покладеними обов`язками строком на 60 днів, тобто до 09.01.2021 року включно, з утриманням в ДУ ОСІ.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з відповідним визначеним розміром застави у розмірі 528 600 (п`ятсот двадцять вісім тисяч шістсот ) гривень, та покладеними обов`язками строком на 60 днів, тобто до 09.01.2021 року включно, з утриманням в ДУ ОСІ.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копія ухвали вручається обвинуваченим, прокурору та направляється уповноваженій особі місця ув`язнення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Войтов Г. В.

Судді Борщов В.І.

Прохоров П.А.