Ухвала суду № 92771956, 11.11.2020, Кремінський районний суд Луганської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 р. м. Кремінна

Справа № 414/1149/19

Провадження № 1-кс/414/817/2020

Кремінський районний суд Луганської області

в складі головуючого: слідчого судді Акулова Є.М ,

секретаря судового засідання Дегтяренко Т.В.

за участю

заявника ОСОБА_1

розглянувши, у відкритому судовому засіданні, в залі суду за адресою площа Красна 5 в м. Кремінна скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Кремінського ВПГУНП в Луганській області про закриття кримінального провадження № 12017130460000944, внесеного до ЄРДР 10.10.2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

26.10.2020 року ОСОБА_1 , звернувся до суду з вказаною скаргою, в якій вказує, що постанова про закриття кримінального провадження № 12017130460000944 від 08.06.2019 року, яка прийнята слідчим СВ Кремінського ВП ГНП в Луганській області старшим лейтенантом поліції Самойленком О.О. 08.06.2019 року необґрунтована та передчасна, просить її скасувати. Посилається на те, що відповідно до мотивувальної частини вказаної постанови, під час досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12017130460000944 від 10.10.2017 року було встановлено, що згідно протоколу засідання комісії з питань визначення переможців міського конкурсу міні - проектів розвитку територіальної громади «Місто своїми руками» від 11.05.2017 року переможцями конкурсу стали ЖБК «Шахтар», ОСББ «Затишок Кремінної», ОСББ «Бібліотечне» та ініціативні групи, які не є юридичними особами , з якими Кремінського міською радою були укладені договори щодо виконання робіт, які переможцями були заявлені на конкурсі по розвитку територіальної громади м. Кремінна Луганської області.

Це твердження слідчого ОСОБА_2 не відповідає дійсності, так як відповідно до протоколу засідання комісії з питань визначення переможців міського конкурсу міні - проектів розвитку територіальної громади «Місто своїми руками» від 11.05.2017 року переможцями конкурсу, окрім перерахованих в постанові про закриття кримінального провадження, також були юридичні особи КРГО «Кремінська бізнес - асоціація», код ЕДРПОУ 34219353, та ГО «Східзахід зміни», код ЄДРПОУ 41277529.

Також не відповідає дійсності твердження слідчого Самойленка О.О. щодо укладення Кремінською міською радою договорів щодо виконання робіт, які переможцями були заявлені на конкурсі по розвитку територіальної громади м. Кремінна Луганської області. Вищенаведене твердження спростовується відповідями Кремінської міської ради № 03-06- 02/1331 від 15.06.2017 року, № 03-06-02/1418 від 30.06.2017 року, № 03-06-08/1465 від 06.07.2017 року, № 03-06-02/17.21 від 08.08.2017 року та відповіддю керівника КРГО «Кремінська бізнес- асоціація» від 18.09.2017 року ОСОБА_3 , згідно яких станом на час звернення з заявою про вчинення кримінального правопорушення, окрім 2-х договорів, будь - яких інших договорів Кремінською міською радою заключено не було.

Ці відповіді знаходяться у вільному доступі на сайті «Доступ до правди», та частково надавались разом з заявою про вчинення кримінального правопорушення, але під час досудового розслідування як докази взагалі не досліджувались.

Окрім цього, твердження слідчого Самойленка О.О., наведені в постанові про закриття кримінального провадження, що фінансування деяких ініціатив не проводилось в зв`язку з відсутністю підрядника і невитрачені асигнування залишились на рахунку міської ради не спростовує, а навпаки підтверджує нецільове використання бюджетних коштів, так як відповідно до п. 6 Положення про проведення Конкурсу міні-проектів, спрямованих на вирішення актуальних проблем місцевого розвитку територіальної громади м. Кремінна в редакції станом на час вчинення правопорушення «якщо переможець Конкурсу протягом 15 робочих днів не уклав Договір або впродовж 30 календарних днів після підписання Договору не почав реалізацію проекту, то кошти міського бюджету, передбачені на спів фінансування даного міні - проекту, відповідно до окремого рішення Конкурсного комітету, формуються в бонусну квоту, з якої перерозподіляються додатково Конкурсантам, що виявляють активність і старанність у реалізації своїх ініціатив, або надаються наступним Конкурсантам (замість тих, що вибули), згідно з рейтингом Конкурсу на основі раніше поданих заявок”. Згідно відповідей Кремінської міської ради, вищенаведені рішення не приймались.

Також не відповідає дійсності твердження слідчого Самойленка О.О. щодо відмови заявника в дачі свідчень в цьому кримінальному провадженню, яке нібито мало місце під час телефонної розмови. Починаючи з липня 2017 року, після того як він звертався з заявою про вчинення кримінального правопорушення стосовно самого слідчого ОСОБА_2 , будь - яких телефонних розмов у них з ним не відбувалось.

На його переконання слідчим СВ Кремінського ВП ГУНП в Луганській області старшим лейтенантом поліції Самойленком О.О., було порушено вимоги ст. 7 ,10 КПК України, згідно яких зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: 3) рівність перед законом і судом; 16) безпосередність дослідження показань, речей і документів.

Вважає, що досудовим слідством проведені не всі можливі слідчі дії в кримінальному провадженні. Тому просить скасувати постанову.

Заявник в судовому засіданні скаргу підтримав, просив її задовольнити та скасувати постанову.

Прокурор в судове засідання не з"явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить його особистий підпис у розписці за наслідками попереднього судового засідання, що не позбавляє суд можливості розглянути справу по суті.

Заявник щодо розгляду скарги без участі прокурора, належним чином повідомленого, посилався на розсуд суду.

Слідчий суддя, вислухавши заявника, дослідивши матеріали скарги та матеріали витребуваного кримінального провадження, вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.191 КК України,

1. Привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в п віданні,-

карається штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем -

карається обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

З. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб,-

караються обмеженням волі на строк від трьох до п`яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

4. Дiї, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені у великих розмірах,-

караються позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

5. Дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою,-

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

З об`єктивної сторони злочин, передбачений ст. 191, може бути вчинений у формі: 1) привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні; 2) розтрати такого майна зазначеною особою (ч. 1 ст. 191); 3) привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191).

Привласнення полягає у протиправному і безоплатному вилученні (утриманні, неповерненні) винним чужого майна, яке знаходилось у його правомірному володінні, з наміром в подальшому обернути його на свою користь чи користь третіх осіб. В результаті привласнення чужого майна винний починає незаконно володіти і користуватись вилученим майном, поліпшуючи безпосередньо за рахунок викраденого своє матеріальне становище.

Розтрата передбачає незаконне і безоплатне витрачання (споживання, продаж, безоплатну передачу, обмін, передачу в рахунок погашення боргу тощо) винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні. В результаті розтрати винний поліпшує майнове становище інших осіб шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилученого майна, позбавлення їх за рахунок витрачання такого майна певних матеріальних витрат, збільшення доходів інших осіб.

Діяння може кваліфікуватися як привласнення чи розтрата лише у тому разі, коли його предметом виступає майно, яке було ввірене винному чи було в його віданні, тобто воно знаходилось у правомірному володінні винного, який був наділений правомочністю по розпорядженню, управлінню, доставці або зберіганню такого майна. Така правомочність може обумовлюватись службовими обов`язками, договірними відносинами або спеціальним дорученням.

Ця правомочність може виникати не лише в осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою чи організацією незалежно від форми власності (комірник, експедитор, агент по постачанню, продавець, касир). Такою правомочністю можуть наділятися і будь-які інші (приватні) особи, яким власник майна відповідно до закону передає певні повноваження щодо розпоряджання, управління, доставки чи зберігання майна. Така-правомочність у особи може виникнути на підставі цивільно-правових угод підряду, оренди, комісії, прокату, перевезення, схову, майнового найму. При цьому не має значення, яким саме власником - юридичною чи фізичною особою - винний був наділений певною правомочністю

щодо відповідного майна.

Звернення на свою користь чужого майна, вчинене особою, яка не була наділена певною правомочністю щодо цього майна а за родом своєї діяльності мала лише доступ до цього майна (сторож, охоронник, підсобний робітник, вантажник та ін.), повинно кваліфікуватися як крадіжка за ст. 185. Це стосується також осіб, які виконували чисто технічні функції з транспортування майна (шофер, тракторист, комбайнер, водії водних транспортних засобів тощо). Якщо ж зазначені особи, крім чисто технічних функцій з транспортування майна, були наділені стосовно довіреного для транспортування майна певною правомочністю, їхні дії по неправомірному заволодінню цим майном слід розглядати як привласнення чи розтрату і кваліфікувати за ст. 191. Водночас, викрадення чужого майна, вчинене особою, яка була наділена щодо нього певною правомочністю, але у даному випадку нею не користувалася, має кваліфікуватися за ст. ст. 185, 186 або 187.

Тимчасове запозичення майна, яке було ввірене винному чи перебувало в його віданні, для тимчасового його використання з подальшим поверненням його або його еквівалента власнику, не може бути визнано протиправним його привласненням. За наявності підстав такі дії можуть бути розцінені як самоправство (ст. 356), а при вчиненні їх службовою особою - як зловживання владою або службовим становищем (ст. 364).

Привласнення та розтрата, вчинені шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, утворюють склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191. Частиною 2 цієї статті охоплюється також заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем.

Заволодіння чужим, майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим, становищем має місце тоді, коли службова особа незаконно обертає чуже майно на свою користь чи користь третіх осіб, використовуючи при цьому своє службове становище. Його особливістю є те, що, на відміну від привласнення чи розтрати, предметом заволодіння чужим майном шляхом службового зловживання може бути і майно, яке безпосередньо не було ввірене винному чи не перебувало в його віданні. У зазначений спосіб винний може заволодівати майном, щодо якого в силу своєї посади він наділений правомочністю управління чи розпорядження майном через інших осіб. Тобто він має певні владні повноваження щодо впливу на осіб, яким це майно ввірено чи перебуває у їх віданні.

Предметом такого протиправного заволодіння може бути також майно, щодо якого ані сам винний, ані його підлеглі не були наділені певною правомочністю. На відміну від привласнення і розтрати для заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем основною ознакою є не наявність чи відсутність у винного певної правомочності щодо майна, яке є предметом злочину, а використання для заволодіння чужим майно офіційно наданих йому за посадою службових повноважень.

Якщо заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем було пов`язане з внесенням такою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, іншим підробленням документів або складанням і видачею завідомо неправдивих документів, дії винного потребують кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами ст. ст. 191, 366.

Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем слід відмежовувати від зловживання владою або службовим становищем, яке вчинюється з корисливих мотивів і утворює склад злочину, передбаченого ст, 364. Зловживання службовою особою своїм службовим становищем при вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191, виступає способом заволодіння чужого майна і таким чином утворює спеціальний склад службового зловживання. При корисливому зловживанні владою або службовим становищем, відповідальність за яке передбачена ст. 364, службова особа не заволодіває чужим майном, а, діючи всупереч інтересам служби і протиправне отримуючи вигоду з свого службового становища, заподіює власникові майна майнову шкоду. При цьому така шкода може полягати у так званій упущеній вигоді. На відміну від злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191, зловживання владою або службовим становищем (ст. 364) може супроводжуватись сплатним вилученням чужого майна, за якого відбувається заміна майна на рівноцінний еквівалент, - інше майно, гроші, використання чужого майна для особистих потреб без мети заволодіння ним тощо.

Умисне і безпідставне отримання службовою особою з використанням свого службового становища чужого майна як премій, надбавок до заробітної плати, пенсій, допомоги, інших виплат слід кваліфікувати за ст. 191, а не за ст. 364,

Якщо службова особа спочатку звертає на свою користь чуже майно шляхом зловживання своїм службовим становищем, а потім з метою приховати вчинений нею злочин зловживає своїм службовим становищем, її дії потребують кваліфікації за правилами реальної сукупності злочинів - за відповідними частинами ст. 191 і 364,

Привласнення вважається закінченим з моменту вилучення чужого майна й отримання винним можливості розпорядитися ним як своїм власним. Момент закінчення розтрати збігається з моментом витрачання чужого майна. Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вважається закінченим з моменту отримання можливості розпорядитися ним на власний розсуд.

Суб`єктом привласнення і розтрати, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 191, може бути осудна приватна особа, яка досягла 16-річного віку і якій майно, що є предметом цього злочину, було ввірене чи перебувало в її віданні.

Суб`єктом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191) може бути лише службова особа. Про поняття службової особи див. примітки 1 і 2 до ст. 364 та Загальні положення до розділу XVII Особливої частини КК.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Кваліфікуючими обставинами привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем закон передбачає вчинення їх: 1) повторно або 2) за попереднім зговором групою осіб (ч. З ст. 191), 3) у великих (ч. 4 ст. 191) або 4) особливо великих (ч. 5 ст. 191) розмірах, або 5) організованою групою (ч. 5 ст. 191).

Судом встановлено, що підставою порушення кримінального провадження стало те що, 09.10.2017 до ЧЧ Кремінського ВП ГУНП в Луганській області надійшла заява з доданими матеріалами ОСОБА_1 , про те, що на його думку посадові особи Кремінської міської ради незаконно використовують кошти місцевого бюджету .

Спочатку заяву було подано до місцевої прокуратури. З заяви ОСОБА_1 та доданих до неї матеріалів вбачається, що з офіційного Інтернет сайту Кремінської міської ради, йому стало відомо, що згідно рішення Кремінської міської ради, № 20/4, від 01.03.2017, прийнято рішення про затвердження положення «Про проведення конкурсу міні-проектів, спрямованих на вирішення актуальних проблем місцевого розвитку територіальної громади м. Кремінна». Фонд конкурсу становив 300 000 гривень, та фінансування здійснюється за рахунок коштів міського бюджету, передбачених на поточний рік. Згідно плану графіку до 10.06.2017 повинні бути укладені договори, однак станом на 30.06.2017 між Кремінською міської радою та переможцями конкурсу жодних договір укладено не було.

Відповідно до п. 6.6. «Положення» якщо переможець конкурсу протягом 15 робочих днів не уклав договір або впродовж 30 календарних днів після підписання договору не почав реалізацію проекту, то кошти місцевого бюджету, формуються в бонусну квоту, з якої перерозподіляються додатково конкурсантам, що виявляють активність і старанність у реалізації своїх ініціатив, або надаються наступним конкурсантам, згідно з рейтингом конкурсу на основі раніше поданих заявок.

Однак станом на початок серпня 2017 року договори не заключні, будь – яких дій, щодо виконання умов положення не вчинено.

Тому вважає, що даний факт на думку заявника призвів до нецільового використання коштів бюджету (а.с.мкп 1-49).

З оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження вбачається, що слідчим перевірено мотиви заяви ОСОБА_1 . Так, згідно протоколу засідання комісії з питань визначення переможців міського конкурсу міні – проектів розвитку територіальної громади «Місто своїми руками», від 11.05.2017, переможцями конкурсу стали ЖБК «Шахтар», ОСББ «Затишок Кремінної», ОСББ «Бібліотечне», та ініціативні групи, які не є юридичними особами, юридичними особами КРГО «Кремінський бізнес – асоціація», код ЄДРПОУ 34219353, та ГО «Східзахід зміни», код ЄДРПОУ 41277529 (а.с.мкп 71-72).

Відповідно до рішення Кремінської міської ради, №22/6, від 17.05.2017, «Про внесення змін до Кремінського міського бюджету на 2017 рік», замовниками по ініціативним групам виступала Кремінська міська рада. Реалізовані у 2017 році ініціативи на суму 214046,40 гривень, щодо облаштування дитячих та спортивних майданчиків: вул. Банкова, буд. 91 – 16650 гривень; вул. Титова, буд.12, вул. Шевченко, буд. 10 - 35000 гривень; вул. Трудова - 33 430 гривень; вул. Центральна, буд. 128 – 33398 гривень; пров. Піщаний 33398 гривень; пл. Красна, буд. 6 – 35000 гривень; вул. Паркова – 27170 гривень; а також 34,59369 гривень на реалізацію проекту ОСББ «Затишок Кремінна» по заміні вікон сходових клітин; 34,59369 гривень для реалізації проекту ОСББ «Бібліотечне», «Капітальний ремонт інших об`єктів, заміна вікон сходових клітин»; 35000 гривень для оплати проекту ЖБК «Шахтар» капітального ремонту заміни вікон сходинкових клітин (а.с.мкп 110-111).

Документи, щодо прийняття виконаних робіт та оплати даних робіт долучені до матеріалів кримінального провадження. Загальна сума коштів місцевого бюджету використана для реалізації проектів в 2017 році становить 318234,40 гривень.(а.с.мкп 114-135).

Згідно рішення №22/5, від 17 травня 2017 року, фонд конкурсу збільшено до 621000 гривень. Комісією з визначення переможців конкурсу окрім вже реалізованих проектів, підтримано ініціативу ЖБК «Шахтар», ЖБК «Рассвет» та трьох ініціативних груп, щодо капітального ремонту асфальтобетонного покриття внутрішньо квартальних доріг та заміщення асфальтобетонним покриттям тротуарів, але у зв`язку з відсутністю підрядника на виконання зазначених робіт, фінансування ініціатив не проводилось і як невикористані асигнування залишились на рахунку міської ради (а.с.мкп 110-112).

Згідно до видаткових накладних, платіжних доручень витребуваних з Кремінської міської ради Луганської області було встановлено, що Кремінською міською радою було сплачено роботи виконані ЖБК «Шахтар», на суму 13950 гривень та 21050 гривень, ОСББ «Затишок Кремінної» та ОСББ «Бібліотечне» на загальну суму 69187, 38 гривень (загальна сума коштів сплачених Кремінською міською радою на реалізацію міні проектів становить 104 187,38 гривень). Окрім того відповідно до видаткових накладних, платіжних доручень витребуваних з Кремінської міської ради Луганської області було встановлено, що Кремінськогою міською радою було сплачено роботи виконані щодо реалізації міні проектів переможців конкурсу - ініціативних груп, які не є юридичними особами, по яким замовниками виступила Кремінська міська рада Луганської області, щодо облаштування дитячих та спортивних майданчиків: вул. Банкова, 91 м. Кремінна Луганської області – 16650 гривень; АДРЕСА_1 – 35000 гривень; вул. Трудова, м. Кремінна Луганської області – 33430 гривень; вул. Центральна, 128, м. Кремінна Луганської області – 33398 гривень; пров. Піщаний, м. Кремінна Луганської області – 33398 гривень; пл. Красна, 6, м. Кремінна Луганської області – 35000 гривень; вул. Паркова, м. Кремінна Луганської області – 27170,40 гривень (а.с.мкп 73-101).

Згідно змісту відповіді, наданої Кремінською міською радою Луганської області, від 15.03.2018, № 03-06-02/6670, Кремінською міською радою Луганської області було підтримано ініціативу ЖБК «Шахтар», ЖБК «Рассвет» та трьох ініціативних груп, щодо капітального ремонту асфальтобетонного покриття внутрішньо квартальних доріг та заміщення асфальтобетонним покриттям тротуарів, але у зв`язку з відсутністю підрядника на виконання зазначених робіт, фінансування ініціатив не проводилося і як невикористані асигнування залишилися на рахунку міської ради (а.с.мкп 110-111).

В ході досудового розслідування були допитані у якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , під час яких було встановлено, що згідно протоколу засідання комісії з питань визначення переможців міського конкурсу міні – проектів розвитку територіальної громади «Місто своїми руками» від 11.05.2017, переможцями конкурсу стали ЖБК «Шахтар», ОСББ «Затишок Кремінної», ОСББ «Бібліотечне», та ініціативні групи, які не є юридичними особами, з якими Кремінською міської радою були укладені договори, щодо виконання робіт, які переможцями були заявлені на конкурсі, по розвитку територіальної громади м. Кремінна Луганської області. У 2017 році були реалізовані ініціативи на суму 214046, 40 гривень, щодо облаштування дитячих та спортивних майданчиків: вул. Банкова буд.91 – 16650 гривень; вул. Титова буд.12 вул. Шевченко буд.10- 35000 гривень; вул. Трудова - 33 430 гривень; вул. Центральна буд. 128 – 33398 гривень; пров. Піщаний 33398 гривень; пл.. Красна буд. 6 – 35000 гривень; вул. Паркова – 27170 гривень; а також 34,59369 гривень на реалізацію проекту ОСББ «Затишок Кремінна» по заміні вікон сходових клітин; 34,59369 гривень для реалізації проекту ОСББ «Бібліотечне» «Капітальний ремонт інших об`єктів, заміна вікон сходових клітин»; 35000 гривень для оплати проекту ЖБК «Шахтар» капітального ремонту заміни вікон сходинкових клітин. Згідно плану графіку до між Кремінською міської радою та переможцями конкурсу були укладені відповідні договори, що підтверджується оригіналами відповідних договорів (підряду; на виконання робіт з капітального ремонту, тощо) (а.с.мкп 182-218).

ОСОБА_1 не оскаржував в судовому порядку рішення посадових осіб Кремінської міської ради, прийняті за результатами конкурсу «Місто своїми руками».

Згідно з приписами ст. 284 КПК України,

1. Кримінальне провадження закривається в разі, якщо:

1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення;

2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;

3) не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати;

3-1) не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав;

3-1) не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі;

4) набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;

5) помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;

6) існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню;

7) потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством;

8) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу;

9) стосовно податкових зобов`язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України;

9-1) існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.

Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання слідчому, дізнавачу, прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав;

10) після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

2. Кримінальне провадження закривається судом:

1) у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності;

1-1) з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті;

1-1) з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті;

2) якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом;

3) досягнуто податковий компроміс у справах про кримінальні правопорушення, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

3. Провадження щодо юридичної особи підлягає закриттю у разі встановлення відсутності підстав для застосування до неї заходів кримінально-правового характеру, закриття кримінального провадження чи ухвалення виправдувального вироку щодо уповноваженої особи юридичної особи.

Про закриття провадження щодо юридичної особи прокурор приймає постанову, а суд зазначає про це у виправдувальному вироку або постановляє ухвалу. Рішення про закриття провадження щодо юридичної особи може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.

4. Про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї частини.

Закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.

5. Рішення прокурора про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення.

6. Копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв`язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

Копія постанови прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи надсилається заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

7. Якщо обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

8. Закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

9. Якщо закінчилися строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру, встановлені частиною першою статті 219 цього Кодексу, слідчий суддя може винести ухвалу про закриття кримінального провадження за клопотанням іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника.

10. Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку про обгрунтованість постанови про закриття кримінального провадження з огляду на те, що що в ході досудового розслідування слідчим було повною мірою виконано неодноразові вказівки прокурорів місцевої та обласної прокуратур щодо спрямування розслідування (а140,148-149), а також вказівки обласного слідчого управління (ас 179-180). При цьому було спрямовано завдання оперативним підрозділам, які здійснюють оперативний супровід економічних злочинів щодо збору доказів, якими не було виявлено порушень та осіб, причетних до зловживань( ас 150-152). Допитано як свідка особу, що здійснювала технічний нагляд за виконаними роботами, - ОСОБА_18 , роботи виконано в повному обсязі, без зауважень (ас 199-201). Обгрунтованість постанови слідчого перевірено, про що свідчить висновок від 08.06.2019 року (ас 227).

Таким чином, твердження ОСОБА_1 не заслуговують на увагу. Слідчий в ході досудового розслідування, проаналізувавши зібрані матеріали, дійшов правильного висновку щодо відсутності факту привласнення, розтрати, чи заволодіння чужим майном посадовими особами Кремінської міської ради Луганської області. Документи, щодо виконання робіт по реалізації міні проектів, та грошові кошти, які були сплачені Кремінською міською радою надані в повному обсязі, фактів сплати коштів, за невиконані роботи під час досудового розслідування не встановлено.

Посилання заявника на порушення слідчим приписів КПК при постановленні рішення про закриття кримінального провадження щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин не заслуговують на увагу з огляду на законні дії слідчого з приводу перевірки заяви і встановлення обставин та їх правильний аналіз з точки зору відсутності складу зазначеного кримінального правопорушення.

Отже, в постанові слідчого зроблено вірний висновок, щодо відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, а постанова слідчого щодо його закриття відповідає приписам Кримінального процесуального законодавства. А тому слід відмовити в задоволенні скарги.

Керуючись ст. 303, 306-307, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Кремінського ВПГУНП в Луганській області про закриття кримінального провадження № 12017130460000944, внесеного до ЄРДР 10.10.2017 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Луганської апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

Слідчий суддя Є.М.Акулов