Рішення № 92771341, 10.11.2020, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

_______________

2/381/920/20

381/1852/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Момот Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастів Київської області цивільну справу за позовом Моторне (транспортне) страхове бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

24.07.2020 року представник Моторного (транспортного) страхового бюро України звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування школи в порядку регресу, посилаючись на те, що 26.04.2017 року о 17 год. 15 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_1 допустив зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень. Винним в ДТП, за рішенням суду, визнано ОСОБА_1 . Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована. Позивач визначив розмір шкоди в розмірі 40742,24 грн та здійснив регламентну виплату потерпілій особі. Відповідач борг визнав та 14.06.2019 року сплатив 5000,00 грн. Загальний розмір витрат з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди становить 36412,24 грн.

Відповідач в добровільному порядку розмір витрат в повному обсязі не відшкодував, що змусило страхову компанію звернутися з даним позовом до суду.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.08.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі і призначено судове засідання.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав клопотання про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

В судове засідання відповідач не з`явився, повідомлявся вчасно та належним чином про час і місце розгляду справи, зокрема і шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Фастівського міськрайонного суду Київської області, причини неявки суду невідомі, заяв чи клопотань про розгляд справи в його відсутність до суду не надходило.

У встановлений строк відзиву на позовну заяву до суду не надійшло, а тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи положення ст.280 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При розгляді справи судом встановлено, що 26.04.2017 року о 17 гол. 15 хв. за адресою: м. Київ, вул. Козацька, 12б, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомобіля «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 09.06.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

27.04.2017 року власник пошкодженого автомобіля марки «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , звернувся з повідомленням до Моторного (транспортне) страхового бюро про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 26.04.2017 року.

Згідно витягу на момент ДТП поліс на ТЗ № НОМЕР_1 не знайдено.

Відповідно до звіту про оцінку автомобіля Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_2 , складеного 10.05.2017 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 складає 40742,24 грн.

Моторним (транспортним) страховим бюро України був виданий наказ № 5608 від 06.07.2017 року, на підставі якого вирішено відшкодувати на рахунок ОСОБА_2 , шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 40742,24 грн, і яка згідно платіжного доручення № 5608 від 06.07.2017 року виплачена позивачем потерпілій стороні.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно п.п. а) п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до п.п. 38.2.1. пункту 38.2 ст. 38 вказаного Закону, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як вбачається з роз`яснень, викладених в п. 26 Постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК.

Як зазначив позивач, відповідачем 14.06.2019 року було сплачено 5000,00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого останнім страхового відшкодування в розмірі 35742,24 грнта задовольняє позов в цій частині.

При цьому, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову про стягнення витрат на збір документів, оскільки ці витрати не передбачено чинним законодавством та вони не віднесені до фактичних витрат, що були сплачені потерпілому, а є наслідком виконаних робіт за дорученням МТСБУ і не є складовою регламентної виплати, а тому підстави для стягнення цих витрат із відповідача відсутні.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Небажання відповідача надавати докази, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача гуртуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, з урахуванням встановлених судом обставин, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2064,20 грн.

Керуючись, ст. 4,11,12,13,76-81,89,141,265,268,280-284 ЦПК України, на підставі ст.15,16,993,1187,1191 ЦК України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд

ВИРІШИВ:

Позов Моторне (транспортне) страхове бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстр.: АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, юридична адреса: м. Київ, Русанівський бульвар, 8, завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 35742,24 (тридцять п`ять тисяч сімсот сорок дві гривні24 копійки) та 2064,20 грн судового збору.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі через суд першої інстанціїапеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя Г.В. Соловей