Рішення № 92769670, 10.11.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.11.2020Справа № 910/8934/20

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Сервіс Україна"

(Україна, 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5; ідентифікаційний код: 38374839)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудоснова"

(Україна, 01011, м. Київ, Печерський Узвіз, буд. 19; ідентифікаційний код: 40487278)

про стягнення 21 580,00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВК Сервіс Україна" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудоснова" (далі - відповідач) про стягнення 21 580,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором № 1/0301 на надання послуг по подачі бетону на відстань від 03.01.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: Україна, 01011, м. Київ, Печерський Узвіз, буд. 19.

На зазначену адресу судом, відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону, було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 30.06.2020 з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.

Згідно з відомостями з офіційного сайту АТ "Укрпошта" поштове відправлення №0105474343274, адресоване відповідачу разом з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі від 30.06.2020, було вручено відповідачу 08.07.2020.

Таким чином, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та останньому були створені достатні умови для реалізації ним своїх процесуальних прав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

ВСТАНОВИВ:

03.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбудоснова" (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВК Сервіс Україна" (далі - виконавець, позивач) було укладено Договір № 1/0301 на надання послуг по подачі бетону на відстань (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується надати замовнику в установленому цим Договором порядку послуги з вивантаження бетону з автобетонозмішувача бетононасосом (далі - послуги) на об`єктах замовника, на умовах цього Договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги в строки та на умовах, передбачених Договором. Надання послуг включає в себе знаходження на об`єкті, вказаному замовником, бетононасосу виконавця в режимі очікування (тобто без вивантаження бетону з автобетонозмішувача) або в режимі роботи в узгоджений сторонами час.

У пункті 1.2 Договору сторони домовились, що вартість послуг за цим Договором визначається сторонами за фактом їх надання згідно з рахунками на оплату виконавця та актів про надані послуги.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що послуги на об`єкті надаються та фіксуються в період часу, вказаному в узгоджених до Договору заявках замовника, з урахуванням пунктів 3.1, 3.2, 7.1 Договору.

За умовами пункту 7.3 Договору передача-приймання наданих послуг у відповідності з цим Договором оформляється сторонами шляхом підписання Актів передачі-приймання наданих послуг.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, за період з червня 2017 року по червень 2018 року сторонами було підписано та скріплено печатками наступні Акти надання послуг на загальну суму 117 680,00 грн, а саме:

- № 1182 від 27.06.2017 на суму 9 700,00 грн;

- № 1183 від 27.06.2017 на суму 4 000,00 грн;

- № 1583 від 08.08.2017 на суму 6 200,00 грн;

- № 2411 від 28.12.2017 на суму 7 500,00 грн;

- № 669 від 14.05.2018 на суму 21 600,00 грн;

- № 681 від 15.05.2018 на суму 9 540,00 грн;

- № 682 від 15.05.2018 на суму 1 080,00 грн;

- № 978 від 26.06.2018 на суму 14 480,00 грн;

- № 989 від 27.06.2018 на суму 14 480,00 грн;

- № 993 від 27.06.2018 на суму 4 000,00 грн;

- № 1000 від 30.06.2018 на суму 14 480,00 грн;

- № 1001 від 30.06.2018 на суму 2 700,00 грн;

- № 1015 від 30.06.2018 на суму 7 920,00 грн.

Згідно з п. 3.6 Договору авансовий платіж за надання послуг, вказаних в рахунку-фактурі виконавця, замовник зобов`язується сплатити в розмірі 100%, не пізніше ніж за добу до початку надання послуг.

Відповідно до п. 3.7 Договору остаточний розрахунок - доплата по додатковим рахункам-фактурам виконавця за фактично надані послуги, сформованим згідно з підписаними листами обліку виконавця, на об`єктах замовника уповноваженими особами обох сторін замовник проводить не пізніше як за 3 (три) дні після підписання Акту передачі-приймання наданих послуг уповноваженими представниками сторін.

Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018. Якщо наприкінці дії Договору (за 30 календарних днів) сторони в письмовому вигляді не повідомили іншу сторону про його зміну, або скасування, Договір продовжує свою дію до 31.12.2019 (п. 12.3 Договору).

За твердженнями позивача, відповідач взяті на себе зобов`язання за Договором належним чином не виконав, вартість наданих позивачем послуг оплатив частково на суму 96 100,00 грн, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 21 580,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було направлено відповідачу претензію від 02.04.2020 щодо сплати заборгованості за Договором у розмірі 21 580,00 грн (докази направлення вказаної претензії відповідачу містяться у матеріалах справи), яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

З огляду на те, що відповідач повністю не розрахувався з позивачем за надані послуги, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором у розмірі 21 580,00 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Договір є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Суд встановив факт надання позивачем передбачених Договором послуг на загальну суму 117 680,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями Актів надання послуг за період з червня 2017 по червень 2018, а відповідачем, в свою чергу, було прийнято вказані послуги, про що свідчать підписи його представника та відтиски печатки відповідача у вказаних актах.

При цьому, як вбачається із наявних у матеріалах справи Актів надання послуг, будь-які заперечення щодо якості та обсягу наданих послуг з боку замовника відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення пунктів 3.6, 3.7 Договору, зобов`язання відповідача щодо оплати вартості наданих позивачем послуг мало бути виконане авансовим платежем у розмірі 100%, не пізніше ніж за добу до початку надання послуг, а остаточний розрахунок за надані позивачем послуги - не пізніше як за 3 (три) дні після підписання Актів передачі-приймання наданих послуг уповноваженими представниками сторін.

Таким чином, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором є таким, що настав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд встановив факт часткової оплати відповідачем вартості наданих позивачем послуг за Договором на загальну суму 96 100,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи Довідкою АТ "Райффайзен Банк Аваль" вих. № М-В43/62/1/1088 від 18.06.2020.

Доказів оплати відповідачем повної вартості наданих позивачем послуг за Договором матеріали справи не містять.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за Договором у розмірі 21 580,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудоснова" (Україна, 01011, м. Київ, Печерський Узвіз, буд. 19; ідентифікаційний код: 40487278) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Сервіс Україна" (Україна, 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5; ідентифікаційний код: 38374839) заборгованість в розмірі 21 580 (двадцять одна тисяча п`ятсот вісімдесят) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" та підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.11.2020

Суддя О.В. Нечай