Рішення № 92769472, 19.10.2020, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_________

____________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/377/20

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Юзьвак М.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Кожухівський О.В. - дов. №20 від 02.01.2020

від відповідача: не прибув;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист"

до Приватного підприємства "Сузір`я"

про 295342,46грн (відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 30.07.20р.)

Процесуальні дії по справі.

Відповідно до ухвали суду від 16.04.2020 року справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист" до відповідача Приватного підприємства "Сузір`я" про стягнення 295342,46 грн. заборгованості відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, перше засідання розгляду справи по суті призначено на 21.05.2020 року.

Відповідно до ухвали суду від 21.05.2020 року відкладено розгляд справи по суті на 03.06.2020 року.

В подальшому ухвалами суду розгляд справи по суті відкладався з 03.06.2020 на 06.07.2020, з 06.07.2020 на 23.07.2020, з 23.07.2020 на 03.08.2020, з 03.08.2020 на 14.09.2020 .

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Машевської О.П. в період з 14.09.2020 по 28.09.2020 судове засідання не відбулося.

Ухвалою суду від 02.10.2020 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 19.10.2020.

В засіданні розгляду справи по суті 19.10.2020 року судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення про часткове задоволення позову.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист" звернулося до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Сузір`я" про стягнення 296 652, 70 грн, з яких : 180000,00грн - сума основного боргу, 50989,42 грн - сума пені, 65663,28 грн - сума річних відсотків.

В обґрунтування фактичних підстав позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати товару у строки, визначені умовами Договору купівлі-продажу №02-02-Ж-ЧП від 22.02.2019 року.

Правові підстави позову: ст.ст.525, 526,530,549,610,625, 655, 692 ЦК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові з урахуванням заяви від 29.07.2020.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення від 06.10.2020 (а.с.99). У відзиві на позовну заяву (а.с. 58-59) представник ПП "Сузір`я" позовні вимоги в частині основного боргу визнав. Однак вимоги позову про стягнення пені та річних відсотків сторона спору не визнає з тих підстав, що правило ч. 1 статті 693 ЦК України прямо передбачає, що у разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу, зокрема її частини третьої.

Відповідач доводить, що за умовами Договору купівлі-продажу № 02-02-Ж-ЧП від 22.02.2019 року та Специфікацій №№ 1та 2, ПП "Сузір`я" повинно було попередньо сплатити 20% від суми товару до 22.02.2019 року. Оскільки відповідач обов`язок не виконав, позивач мав право пред`явити претензії згідно вимог ч. 3 статті 538 ЦК України, а не нараховувати пеню та річні за прострочення сплати попередньої оплати.

Окрім того, відповідач об`єктивно не міг здійснити попередню оплату товару до 22.02.2019р., тобто, фактично - 21.02.2019р. , оскільки Специфікації № 1 та №2 до Договору купівлі-продажу № 02-02-Ж-ЧП від 22.02.2019 року сторони оформили станом від 22.02.2019р.

З посиланням на ст.ст. 663 та 655 ЦК України, відповідач доводить, що як Договір купівлі-продажу № 02-02-Ж-ЧП від 22.02.2019 року, так і Специфікації № 1 та №2 до нього , встановлюють строки виконання зобов`язань покупцем та не встановлюють будь яких строків для продавця. За цих обставин відповідач вважає, що позовні вимоги щодо стягнення пені та % річних з ПП "Сузір`я" задоволенню не підлягають.

У відповіді на відзив (а.с.64-65) позивач не погодився з доводами відповідача, оскільки у ч. 3 ст. 538 ЦК України йдеться про права сторони договору , а не про її обов`язки. Окрім того, позивач вважає, що до спірних відносинах підлягає застосуванню ч.4 ст. 538 ЦК України та ст. 222 ГК України, а умова п. 5.6. Договору купівлі-продажу № 02-02-Ж-ЧП від 22.02.2019 року додатково це підтверджує.

Доводи відповідача про об`єктивну неможливість здійснення попередньої оплати товару у строк до 22.02.2019р. позивач спростовує змістом п. 1.9 Постанови Пленуму ВГСУ “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" щодо застосування прийменників "до" та "по" для визначення останнього дня строку виконання зобов`язання. Та наполягає на правомірності нарахування відсотків річних та пені з 23.02.2020 року.

Ухвалою суду від 23.07.2020р. позивача було зобов`язано подати додаткові пояснення щодо обґрунтованості розміру позовних вимог, оскільки у п.3.1 Договору купівлі - продажу № 02-02-Ж-ЧП від 22.02.19р. сторони домовились про те, що строки здійснення платежів зазначаються у специфікаціях до договору. У специфікаціях №1 та №2 сторони погодили у таблиці про те, що попередню оплату у розмірі 20% відповідач мав сплатити 22.02.19р., тоді як у п. 3 про те, що попередня оплата повинна бути здійснена протягом трьох банківських днів від дати пред`явлення продавцем рахунку-фактури.

30.07.2020 року до суду надійшла заява позивача від 29.07.2020 року (вх. г/с №02-44/1065/20 від 30.07.2020 року) про зменшення розміру позовних вимог із суми 296 652,70грн до суми 295342, 46грн, з яких: 180 000,00грн основного боргу, 50 427,89грн пені, 64 914,57грн 3% річних.

Відповідачу ухвалено подати письмово викладену позицію стосовно заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог від 29.07.2020 року (вх. г/с №02-44/1065/20 від 30.07.2020 року).

У запереченні від 04.08.20р. відповідач підтримує викладені у відзиві на позов доводи про те, що оскільки строк для внесення попередньої оплати в розмірі 20% фактично настав 21.02.20року, тобто напередодні дня укладення Договору купівлі-продажу №02-02-Ж-ЧП від 22.02.2019 року та Специфікацій №1 та №2 до нього, слід вважати, що у відповідача були відсутні підстави для її проведення, тому позивач безпідставно нарахував суми пені та річних за прострочення сплати попередньої оплати на його користь у визначеному розмірі .

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити в редакції заяви від 29.07.2020 року (вх. г/с №02-44/1065/20 від 30.07.2020 року) про зменшення розміру позовних вимог.

Спір вирішено за наявними у справі матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

22.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист" (продавець/позивач) та Приватним підприємством "Сузір`я" (покупець/відповідач) укладено договір купівлі-продажу №02-02-Ж-ЧП (надалі - Договір).

За умовами Договору (п.1.1.) продавець зобов`язався передати, а покупець зобов`язався прийняти та сплатити вартість агрохімічної продукції, продукції виробничого призначення (засобів захисту рослин), іменованих у подальшому Товар, відповідно до умов даного договору (додатків та специфікацій до нього).

За умовами п. 1.2. Договору, поставляється виключно Товар, що дозволений до використання на території України. Конкретний асортимент Товару, кількість, ціна, загальна вартість, строк поставки та у мови оплати Товару наведені в Специфікаціях до даного Договору та/або видаткових накладних. У випадку розбіжності даних у Специфікаціях щодо найменування, кількості і ціни Товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній, перевагу має видаткова накладна (п.1.2 договору).

В силу положень п.1.4. Договору, загальна сума договору складається із суми вартості Товару за всіма специфікаціями та/або видатковими накладними (якщо Товар був відпущений без укладення Специфікації), підписаними в рамках цього договору які є його невід`ємною частиною, з урахуванням зміни ціни у спосіб передбачений п.3.3. Договору.

Конкретний асортимент, кількість та строк поставки товару наведений в специфікаціях до даного договору (п.4.1 Договору).

Наявними в матеріалах справи видатковими та товарно-транспортними накладними підтверджено, що позивач, на виконання умов договору і додатків (специфікацій №№1-2), здійснив поставку товару на суму 569327,04 грн (а.с.14-17, 21-24). Видаткові і товарно-транспортні накладні підписані та скріплені печатками обох сторін без жодних зауважень.

За умовами п.3.1. Договору, Товар по даному Договору продається на умовах здійснення часткової передоплати та/або товарною кредиту (відстрочення кінцевого розрахунку). Умови оплати відповідної партії Товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у специфікаціях до Договору.

Оплата вартості Товару проводиться покупцем у безготівковій формі в гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (п.3.2 Договору).

Проставленням свого підпису на видатковій накладній покупець засвідчує факт отримання ним відповідної кількості товару (п.3.8 договору).

Специфікаціями №№1-2 встановлено різні порядок та умови оплати.

Так, згідно специфікації №1 від 22.02.2019 (поставка на суму 290064,24грн) оплата мала бути здійснена наступним чином:

- попередня оплата в розмірі 20% - до 22.02.2019;

- оплата залишку несплаченої вартості в розмірі 80% - до 30.10.2019.

Згідно специфікації №2 від 22.02.2019 (поставка на суму 279262,80грн) оплата мала бути здійснена наступним чином:

- попередня оплата в розмірі 20% - до 22.02.2019;

- оплата залишку несплаченої вартості в розмірі 80% - до 30.10.2019.

Водночас у п. 3 Специфікацій №№1-2 сторони погодили , що попередня оплата, яка передбачена у цих специфікаціях, повинна бути здійснена протягом трьох банківських днів від дати пред`явлення продавцем рахунку-фактури.

Відповідач здійснив оплату за отриманий товар частково на суму 389327,04грн, що підтверджується наявними у справі копіями меморіальних ордерів (а.с.18-20, 25-26). Залишок несплаченого боргу на день звернення до суду склав 180000,00грн.

Згідно наданих позивачем меморіальних ордерів, суд встановив, що відповідач свій обов`язок по оплаті отриманого товару виконав з порушенням визначених Договором та специфікаціями строків, сплативши 58012,85грн 13.11.2019, 200000,00грн 27.12.2019, 32051,39грн 20.01.2020, 55852,56грн 13.11.2019, 43410,24грн 20.01.2020.

За несвоєчасне здійснення розрахунків за Договором позивачем нарахована для відповідача пеню та відсотки річних.

Відповідно до нового розрахунку у матеріалах справи (а.с.76-79), позивачем визначено строк виконання відповідачем зобов`язання щодо сплати попередньої оплати в розмірі 20% на суму 58012,85грн та на суму 55852,56 грн- до 27.02.2019. З врахуванням викладеного та здійснених відповідачем платежів за Договором, позивачем здійснено розрахунок пені та річних за кожною окремою підписаною сторонами специфікацією на суму 50427,89грн. пені та 64914,57грн. відсотків річних.

Згідно з п. 5.4 договору, за порушення строків оплати, встановлених договором та/або специфікаціями до нього, покупець у випадку прострочення виконання зобов`язання щодо своєчасної оплати Товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу.

Відповідно до п.5.5 Договору, сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченою частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України і встановили її в 25 % річних від несплаченої загальної вартості Товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем (відповідно до специфікації до договору) та 48% річних від несплаченої ціни товару з дати закінчення 90 календарних днів до дня повної оплати.

На підставі викладених умов Договору позивач вимагає їх стягнення з відповідача за цим рішенням суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Договір купівлі-продажу №02-02-Ж-ЧП від 22.02.2019 року підпадає під правове регулювання норм підрозділу 1 глави 54 ЦК України.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Наявними в матеріалах справи видатковими та товарно-транспортними накладними підтверджено, що позивач, на виконання умов Договору і Специфікацій №№1-2), передав відповідачу у власність товар на загальну суму 569327,04грн.

Відповідач визнав, що залишок основного боргу складає 180000,00 грн.

Позовна вимога про його примусове стягнення підлягає задоволенню, оскільки відповідач не скористався правом добровільного погашення боргу на суму 180000,00грн перед позивачем до ухвалення цього рішення.

Як встановив суд у п.3.1. Договору сторони домовились , що товар по даному Договору продається на умовах здійснення часткової передоплати та/або товарною кредиту (відстрочення кінцевого розрахунку). Умови оплати відповідної партії Товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у специфікаціях до Договору.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 918/631/19 аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані.

Відповідно до встановлених судом обставин справи, за змістом статті 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума інфляційних втрат та річних від несплаченої суми попередньої оплати є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

Так, відповідно до п.5.5 Договору, сторони дійшли змінити розмір процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України і встановили її в розмірі 25 % річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем (відповідно до специфікації до договору та в розмірі 48% річних від несплаченої ціни товару з дати закінчення 90 календарних днів до дня повної оплати.

За умовами п.5.7 договору, сторони домовились, що нарахування неустойки, відсотків річних, інфляційних втрат за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором припиняється через 3 (три) роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконане. Строк позовної давності щодо стягнення заборгованості та нарахованих на суму заборгованості неустойки, відсотків річних, інфляційних втрат за цим Договором становить 3 (три) роки.

Відповідно до нового розрахунку позовних вимог позивач визначив загальну суму річних в розмірі 64914,57грн як за прострочення внесення попередньої оплати в розмірі 20% станом на 27.02.2019р. включно , так і за прострочення сплати 80% вартості товару станом на 30.11.2019р. Відповідач помилково вважає, що строк виконання грошового зобов`язання з попередньої оплати товару у розмірі 20% настав фактично 21.02.19р., тобто до укладення власне Договору та Специфікацій №№1 та 2.

Господарський суд, перевіривши розрахунок відсотків річних на загальну суму 64914,57грн, визнає його арифметично правильним та задовольняє позовну вимогу у повному розмірі.

За умовою п.5.4 договору, за порушення строків оплати, встановлених договором та/або специфікаціями до нього, покупець у випадку прострочення виконання зобов`язання щодо своєчасної оплати Товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу.

Господарський суд, перевіривши розрахунок пені на загальну суму 50427,89грн визнає його обґрунтованим в розмірі 47828,57грн, у стягненні 2599,32грн пені суд відмовляє.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 180000,00грн основного боргу, 47828,57грн пені, 64914,57грн відсотків річних. У стягненні 2599,32 грн пені суд відмовляє.

Щодо судового збору

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом

Таким чином, сплачена сума судового збору у сумі 19,65 грн. як надмірно сплачена у цій справі може бути повернута позивачу з підстав та в порядку визначеному п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі 4391,15 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Сузір`я" ( 12640, Житомирська область, Брусилівський район, село Соболівка, вулиця Центральна, буд. 23, код ЄДРПОУ 31320258) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист" ( 21029, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122, код ЄДРПОУ 37898486)-180000,00грн основного боргу, 47828,57грн пені, 64914,57грн річні відсотки, 4391,15грн судового збору. Видати наказ.

3. У стягненні 2599,32 грн пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 10.11.20

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - в справу 2,3 - сторонам (рек. з повід.)