Рішення № 92766748, 23.09.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/4549/18

№ 2/183/252/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2020 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

секретаря судового засідання Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - відділ реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в :

01 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - відділ реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Ухвалою суду від 06 серпня 2018 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

22 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся з уточненим позовом, в якому усунув недоліки первісно заяви.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2018 року відкрите провадження у справі.

Ухвалою суду від 11 березня 2020 року закрите підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те, що з 23 червня 2007 року він перебував у шлюбі з ОСОБА_2 .

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2013 року шлюб між ним та відповідачкою було розірвано.

05 серпня 2015 року між ним, ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Трест Дніпродорбуд» укладений договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського міського Дніпропетровської області Шевченко Г.В., зареєстрованого в реєстрі за № 789, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство «Трест Дніпродорбуд», як продавець продало, а він, ОСОБА_1 , як покупець, купив житлову квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 35,6кв.м, житловою площею 30,6кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 зазначає, що в спірну квартиру позивач та відповідач вселилися та були зареєстровані 18 червня 2009 року на підставі договору найму, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Трест Дніпродорбуд» та позивачем ОСОБА_1 , тобто до придбання ним нерухомого майна та після розірвання шлюбу з відповідачем).

На теперішній час його колишня дружина - відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована в квартирі, але з грудня 2015 року фактично не проживає в житловому приміщенні без поважних причин.

Позивач ОСОБА_1 зазначив в заяві, що реєстрація колишньої дружини перешкоджає реалізації його прав як власника житла, в зв`язку з чим, посилаючись на вимоги ч. 2 ст. 405 ЖК України, просив суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з`явилися, згідно заяви представника останній просив суд розглядати справу без його участі, позов підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позовні вимоги, у разі повторної неявки відповідача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про місце, дату і час розгляду справи належним чином повідомлена, причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву до суду не надала.

Представник третьої особи відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, згідно заяви просив розглядати справу без його участі.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи те, що відповідач була належним чином повідомлена про місце, дату і час розгляду справи, повторно не з`явилася в судове засідання, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані позивачем письмові докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 23 червня 2007 року Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції між сторонами був зареєстрований шлюб, актовий запис № 333.

18 червня 2019 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 на підставі договору найму, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Трест Дніпродорбуд» та позивачем ОСОБА_1 , вселилися в квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2013 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний, рішення набрало законної сили 30 серпня 2013 року.

Встановлено, що після розірвання шлюбу між сторонами, позивач придбав житлову квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 35,6кв.м, житловою площею 30,6кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 05 серпня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Трест Дніпродорбуд», посвідченого приватним нотаріусом Новомосковськогоміського Дніпропетровської області Шевченко Г.В., зареєстрованого в реєстрі за № 789, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 41769635 від 05 серпня 2015 року.

Станом на теперішній час в квартирі зареєстрована відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кристал-2011» від 25 червня 2018 року, а також довідкою з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 04 грудня 2018 року за вих. № 3993/2.

Встановлено, що з 01 вересня 2015 року відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в квартирі АДРЕСА_1 , не проживає, житловим приміщенням не користується, що підтверджується актом від 15 жовтня 2019року, складеним головою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кристал-2011» Хорольською О.М. в присутності членів цього об`єднання.

Статтею 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

На підстав статті 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

У відповідності до статті 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

У відповідності до вимог статті 391 ЦК України, власник має права вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

На підставі ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ч.1 ст.156 ЖК України члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

На підставі частини 2 статті 405 Цивільного кодексу України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживає в спірному житловому приміщенні понад один рік, не надала суду доказів наявності поважних причин, які перешкоджають їй користуватися житлом, суд приходить до переконання, що у відповідності до вимог частини 2 статті 405 ЦК України, вона може бути визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням, в зв`язку з чим, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про зняття відповідача з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Тобто спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», підзаконними нормативними актами, визначено позасудовий порядок вирішення і оформлення питань зняття з реєстрації місця проживання особи, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності судів та інших органів державної влади.

Таким чином, рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є підставою для зняття з реєстрації місця проживання особи, що відноситься до компетенції органів Державної міграційної служби України, і суд не вбачає правових підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки у такий спосіб суд своїм рішенням всупереч вимог закону підмінив би юрисдикційну діяльність іншого органу державної влади.

В зв`язку з наведеним, в задоволенні вимог про зняття відповідача з реєстраційного обліку належить відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 405 ЦК, ст.ст. 4, 6-10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - відділ реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).

В задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 , - відмовити.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

-третя особа: відділ реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04052206, місцезнаходження за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, буд. 14.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне судове рішення складено 23 вересня 2020 року.

Суддя Д.І. Городецький