Ухвала суду № 92765807, 11.11.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/366/18

Провадження № 1-кп/175/29/18

Ухвала

Іменем України

11 листопада 2020 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

суддів: Бойка О.М., Реброва С.О.,

при секретареві Мельнику Д.П.,

за участю сторін: прокурора Нероди Д.Д.,

захисника Завгороднього О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12017040440002212 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.185 КК України,

встановив:

При оголошенні перерви для ознайомлення прокурора з матеріалами кримінального провадження, останній заявив письмове клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_1 під вартою на 60 днів, зазначивши, що до цього часу наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Захисник заперечував проти клопотання та просив змінити його підзахисному запобіжний захід на більш м`який - домашній арешт, оскільки ОСОБА_1 тривалий час перебуває під вартою, тоді як досліджені докази не підтверджують висновки сторони обвинувачення.

Обвинувачений просив обрати йому домашній арешт.

Обсудивши заявлені клопотання, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За приписом частини 3 цієї статті… до спливу продовженого строку, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою запобіжного заходу є…

наявність ризиків, які дають достатні підстави… суду вважати, що… обвинувачений… може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

Статтею 178 цього Кодексу передбачено, що при вирішенні питання про… продовження запобіжного заходу, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона… обвинувачується; вік та стан здоров`я… обвинуваченого; репутацію… обвинуваченого, наявність у нього судимостей.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що при вирішенні питання дії запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яким запобіжним заходом, мають бути зроблені судом за результатами з`ясування обставин злочину та особи… обвинуваченого. Крім того, таке судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Під час судового провадження через встановлення ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_1 неодноразово продовжувався строк тримання під вартою, останній раз до 27 листопада 2020 року.

Наразі, з урахуванням об`єктивних причин, які не дозволяють закінчити судовий розгляд з ухваленням вироку до спливу цього строку, враховуючи, що зазначений у попередніх ухвалах суду ризик не змінився, продовжує існувати та є реальним, колегія суддів вважає його достатнім для продовження дії вказаного запобіжного заходу ще на 60 днів.

Обставини вчинення злочину і зазначений ризик не дозволяють застосувати до ОСОБА_1 альтернативні (інші) види запобіжних заходів, у тому числі домашній арешт, які, на думку суду, не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку, оскільки він усвідомлює передбачену законом відповідальність, що загрожує йому у разі доведеності вини за вчинення інкримінованого особливо тяжкого злочину, наслідком якого стала смерть людини, а тому, не визнаючи вини, може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання, тобто може здійснити дії, передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Питання належності доказів, не є предметом при розгляді питання дії запобіжного заходу, а тому судом не приймаються до уваги доводи захисника щодо недоведеності вини його підзахисного.

У зв`язку з цим клопотання захисника про зміну запобіжного заходу не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.331, 369 КПК України, колегія суддів -

ухвалила:

У судовому провадженні оголосити перерву до 15.30 години 08 грудня 2020 року.

Клопотання прокурора Нероди Д.Д. про продовження дії строку запобіжного заходу - задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком до 27 листопада 2020 року, - продовжити на 60 днів, тобто до 09 січня 2021 року.

Клопотання захисника Завгороднього О.С. про зміну запобіжного заходу на альтернативний - залишити без задоволення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику і прокурору, направити начальнику ДУ «Дніпровська УВП № 4».

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя В.В. Бровченко

Суддя О.М. Бойко

Суддя С.О. Ребров