Рішення № 92762246, 09.11.2020, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/787/20

Єдиний унікальний № 748/2011/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2020 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді: Майбороди С.М.,

при секретарі: Оніщенко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

29 серпня 2020 року, згідно поштового відправлення, представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Гребенюк О.С., звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 31.07.2012 року в сумі 123670 грн 80 коп, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту, який у подальшому збільшувався до 50000,00 грн, вказуючи, що позичальник зобов`язався сплачувати заборгованість по кредиту, проценти та винагороди, проте, порушив свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши про підтримання позовних вимог та відсутності заперечень щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України, оскільки відмовився отримати судову повістку, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов до суду не надав. Суд визнав можливим проводити заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, враховуючи те, що представник позивача проти цього не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 10561 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позивач на підтвердження заявлених позовних вимог, надав анкету-заяву від 31 липня 2012 року, підписану ОСОБА_1 , яка не містить відомостей про встановлення кредитного ліміту на картку, в ній не зазначено ані вид картки, яку бажав отримати відповідач, ані розмір процентної ставки, під яку надається кредит. Крім того, у заяві не встановлено відповідальності ОСОБА_1 за порушення укладеного сторонами договору. ( а.с.15)

Витяги з Умов та Правил надання банківських послуг та з Тарифів обслуговування кредитних карт, не містять підпису ОСОБА_1 (а.с.18).

Відповідно до розрахунку, наданого банком станом на 15.06.2020 року загальна заборгованість становить 123670 грн 80 коп., з яких: 85175,36 грн – заборгованість за тілом кредиту, 2870,59 грн – заборгованість за простроченими відсотками, 35625,85 грн – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України.

Як слідує з довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 старт карткового рахунку НОМЕР_1 відбувся 31.01.2018 та на картку було встановлено кредитний ліміт 50000 грн, який зменшено до нульової ставки 15.11.2018. ( а.с.13)

У відповідності до наданої довідки ОСОБА_1 відкрито картку НОМЕР_1 31.01.2018 зі строком дії до 12/21. Також, 23.05.2018 відкрито ще одну картку зі строком дії до 04/22.( а.с.14)

АТ КБ «ПриватБанк» надали виписку по рахунках ОСОБА_1 , з якої слідує, що останній почав використовувати картку НОМЕР_1 з 01.02.2018 та кошти також спрямовані банком та погашення боргу. ( а.с.53-54)

Позивачем надані аркуші з інформацією від 31.01.2018, яка містить умови кредитування за кредитними картками «Універсальна» та «Універсальна ГОЛД» про те, що процентна ставка за карткою «Універсальна» становить 43,2% річних, а за карткою «Універсальна ГОЛД» - 42% річних, процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, за карткою «Універсальна» - 86,4% річних, а за карткою «Універсальна ГОЛД» - 84% річних. В довідці сторонами обумовлено і нарахування штрафу, що застосовується до обох кредитних карток, за прострочення сплати кредиту у розмірі 500 грн 00 коп. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів та комісій; термін дії цієї довідки - з 31.01.2018 по 15.02.2018. ( а.с.16-17)

Інформаційні листи, які підписав ОСОБА_1 містять лише дані, що він як споживач отримав та ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, а також можливість оцінити чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, шляхом надання відповідних роз`яснень.

У справі відсутні докази, яку саме кредитну картку - «Універсальну» чи «Універсальну ГОЛД» отримав ОСОБА_1 . Крім того, у справі відсутні докази погодження сторонами розміру процентів за користування кредитом і видів та розміру неустойок за порушення умов кредитного договору після 15.02.2018.

Згідно з ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Частина 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» приписує, що у договорі про споживчий кредит зазначається, зокрема, таке: тип кредиту (п. 2), відсоткова ставка, її тип та порядок обчислення, у тому числі порядок зміни та сплати процентів (п. 8), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору; усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту (п. 9), загальний розмір наданого кредиту (п. 3), строк, на який надається кредит (п. 5).

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Наведене узгоджується з правовою позицією, що сформульована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 (справа № 342/180/17), яка, в силу положень частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підлягає врахуванню усіма іншими судами при застосуванні таких норм права.

Разом з тим, банк просив стягнути відсотки, що нараховані на просторочений кредит згідно ст.625 ЦК України.

Положеннями ст. 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, ст. 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу проценти входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі ст. 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Як слідує з доданих документів, зокрема довідок та виписки по рахунку, відповідач отримав кредитні кошти зі встановленим лімітом на суму 50000 грн, термін дії кредитної картки - до грудня 2021 року (а.с. 14).

Матеріали справи не містять жодних доказів про те, що Банк використав своє право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту до подання даного позову. Отже, подання Банком 29.08.2020 позову розцінюється судом як зміна умов основного зобов`язання щодо строку дії договору і з цієї дати у позивача виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦПК України, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про безпідставність заявлених вимог банку в частині стягнення процентів за ст. 625 ЦК України.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками згідно ст.625 ЦК України, не у розмірі, встановленому законом (3% річних), а у розмірі, зазначеному в Умовах та правилах надання банківських послуг (84%).

Проте, як вже зазначалось, Умови та правила банківських послуг, на які посилається позивач, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору від 31 липня 2012 року.

Отже, вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за вказаними відсотками є безпідставними.

В даному випадку відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною 2 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

За таких обставин, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача нарахованої позивачем суми заборгованості за простроченими відсотками 2870,59 грн, заборгованості за відсоками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України станом на 15.06.2020 в сумі 35624,85 грн, а отже в цій частині позовні вимоги задоволеню не підлягають.

Водночас, враховуючи, що фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає можливим стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 85175 грн 36 коп.

Отже, пред`явлений позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 123670,80 грн. Судом стягнуто 85175,36 грн, тобто позовні вимоги задоволені на 68,87% (85175,36 х 100 : 123670,80). За таких підстав, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1447 грн 65 коп. (2102 х 68,87% : 100).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 263-265, 289-282 ЦПК України, ст. 526, 610, 611, 612, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України,

В И Р І Ш И В :

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», адресою місцезнаходження якого є м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570, 85175 (вісімдесят п`ять тисяч сто сімдесят п`ять) грн 36 коп – заборгованості за тілом кредиту.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» 1447 грн 65 коп. судового збору.

Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення подати заяву на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С. М. Майборода