Вирок № 92759759, 10.11.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/4653/20

Номер провадження 1-кп/629/512/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Попова О.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Назарової В.С.,

прокурора - Іванчака А.О.,

потерпілої - ОСОБА_1 ,

представника потерпілої - Даниленко Б.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, мешкаючого за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

05.07.2020 року близько 07-30 год. ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки «Москвич 2140», реєстраційний номер НОМЕР_2 , біля будинку №14 по вулиці Дружби в селі Іванівка Лозівського району Харківської області, діючи з необережності, у формі злочинної недбалості, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, у порушенні вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якого: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», не переконався у безпеці перед початком руху керованого ним автомобіля марки «Москвич 2140», почав рух автомобілю у небезпечному напрямку, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1 , яка стояла в хвіртці воріт території вищевказаного домоволодіння. В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримала тілесне ушкодження у вигляді пошкодження м`язів гомілки з розвитком посттравматичної міжм`язової гематоми.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, а саме що він 05.07.2020 року близько 07-30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки «Москвич 2140», біля будинку №14 по вулиці Дружби в селі Іванівка Лозівського району Харківської областідопустив наїзд на пішохода ОСОБА_1 , яка стояла в хвіртці воріт території вищевказаного домоволодіння. Цивільний позов потерпілої визнав у повному обсязі. Щиросердно розкаюється у скоєному ним злочині.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу, доказів щодо витрат по кримінальному провадженню та речових доказів, при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого, суд находить його вину повністю доказаною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують чи обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений скоїв нетяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він не працює, неодружений, раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується формально, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Згідно досудової доповіді Лозівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального проступку є середнім, ризик небезпеки для суспільства - середній.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття у скоєному.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи викладене, обставини і тяжкість вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, позицію сторони обвинувачення щодо призначення покарання з застосуванням випробувального строку, суд призначає покарання в межах санкції відповідної статті та приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень можливе без відбування покарання, звільнивши від такого з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України.

Суд покладає на обвинуваченого обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Підстав для застосування до обвинуваченого ст. ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає.

При вирішенні питання щодо призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк суд враховує, що відповідно до п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.

Враховуючи, що обвинувачений при вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, не мав прав на керування транспортним засобом, суд не призначає додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами

Відповідно до ст.ст. 22, 1166 ЦК України, ч.1 ст. 128 КПК України, враховуючи положення ст. 23 ЦК України та положення п.9 Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з послідуючими змінами та доповненнями «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди», суд вважає, що цивільний позов потерпілої підлягає задоволенню у повному обсязі та стягує на її користь з обвинуваченого матеріальну шкоду в розмірі 4651 грн., моральну шкоду в розмірі 30000 грн.

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати за проведення судової автотехнічної експертизи № 7/1374/1375СЕ-20 від 28.09.2020 року в розмірі 2615 грн. 20 коп.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Долю речових доказів суд вирішує згідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки,без позбавлення права керування транспортними засобами у зв`язку з відсутністю у обвинуваченого такого права.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання звільнити, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нових злочинів та виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальну шкоду в розмірі 4651 грн., моральну шкоду в розмірі 30000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати на користь держави за проведення судової автотехнічної експертизи № 7/1374/1375СЕ-20 від 28.09.2020 року в розмірі 2615 грн. 20 коп. (код доходів 24060300, п/рахунок UA298999980313050115000020005, отримувач платежу: УК Слобідсь/м.Хар.Слобідськи/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, банк: Казначейство України, стягувач (отримувач): держава).

Зняти арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.07.2020 року на автомобіль марки «Москвич 2140» реєстраційний номер НОМЕР_2 , фрагмент дефлектору переднього капоту та уламки ковпаків від коліс автомобіля.

Речові докази:

- автомобіль марки «Москвич 2140» реєстраційний номер НОМЕР_2 , переданий на зберігання ОСОБА_2 - залишити останньому;

- фрагмент дефлектору переднього капоту та уламки ковпаків від коліс автомобіля, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області - знищити.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя О.Г. Попов