Рішення № 92759163, 10.11.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 758/16459/17

Провадження № 2/639/403/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2020 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Гаврилюк С. М.,

при секретарі судового засідання - Пивоваровій Т. В.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Лакізи О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 758/16459/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав,

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд позбавити батьківських прав відповідача відносно малолітньої дитини - ОСОБА_3 .

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що сторони перебували у шлюбі, який зареєстрований 03.09.2004, та від якого мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням суду від 19.10.2007 шлюб між позивачем та відповідачем розірвано. Дитина після розірвання шлюбу та по теперішній час фактично проживає з матір`ю та знаходиться на повному її утриманні. Відповідач не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу. Починаючи з дати розлучення і до сьогодення ОСОБА_2 не зустрічався з донькою. Ще до розлучення, а саме з березня 2007 року відповідач почав жити окремо в своїй квартирі. Наразі донька взагалі не входить до кола інтересів відповідача: він має нову сім`ю, дітей. Порядок участі у вихованні дитини відносно ОСОБА_2 було встановлено по неділям з 09:00 до 19:00, але відповідач скористався правом на спілкування з донькою лише один раз, а після цього не виявляв бажання приділити свою увагу і час власній дитині. У можливостях спілкування з донькою відповідача ніхто жодним чином не обмежує, однак останній участі у житті дитини не бере, не приїздить і не телефонує навіть на свята. Ані навчанням, ані станом здоров`я доньки ОСОБА_2 не цікавиться, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не надає дозволу на виїзд дитини за кордон, участі у матеріальному забезпеченні доньки не приймає, призначені судом аліменти не сплачує.

Зважаючи на викладене позивач вимушена звернутися до суду з вказаним позовом.

30.01.2018 ухвалою Подільського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 16.07.2019 роз`єднано кілька поєднаних в одному провадженні вимог, шляхом виділення в самостійне провадження позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів.

Також, 16.07.2019 ухвалою суду передано справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав на розгляд до Київського районного суду м. Харкова.

16.10.2019 ухвалою Київського районного суду м. Харкова матеріали цивільної справи направлено за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Жовтневого районного суду м. Харкова.

Вказана справа відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2019 передана у провадження судді Гаврилюк С. М. (том 1 а.с. 77).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.11.2019 прийнято до свого провадження та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, призначено підготовче засідання (том 1 а.с. 78-80).

19.12.2019 ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Службу у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, як орган опіки та піклування (том 1 а.с. 100-101).

На підставі заяви представника позивача ОСОБА_4 від 19.12.2019 виключено з числа третіх осіб у даній справі Службу у справах дітей Подільської районної в м. Києві державної адміністрації (том 1 а.с. 108).

15.01.2020 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у судовому засіданні у зв`язку із ненадходження до суду висновку органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на виконання ухвали суду від 19.12.2019, відповідно до ч. 3 ст. 189 ЦПК України для належної підготовки справи для розгляду по суті, продовжено строк проведення підготовчого провадження (том 1 а.с. 125-127).

При підготовці справи до судового розгляду проведені підготовчі дії, визначені ч. 2 ст. 197 ЦПК України, зокрема, долучено до матеріалів справи висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 (том 1 а.с. 137-138).

28.02.2020 ухвалою суду підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду у судове засідання. Крім того, постановлено визнати явку представника органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації обов`язковою у судове засідання для розгляду справи по суті, надання пояснень (том 1 а.с. 143-144).

Ухвалою суду від 26.03.2020 постановлено проводити судове засідання в режимі відеоконференції між Жовтневим районним судом м. Харкова та Дніпровським районним судом м. Києва (том 1 а.с. 160-161).

07.07.2020 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у судовому засіданні постановлено розглядати справу в заочному порядку за згодою позивача та представника позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України (том 1 а.с. 213-221).

Окрім того, ухвалою суду від 07.07.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача щодо залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог про збільшення розміру аліментів (том 1 а.с. 212).

Також, у судовому засіданні 07.07.2020 вирішено питання щодо можливості надання власної думки та пояснень неповнолітньою дитиною ОСОБА_3 у присутності її законного представника - позивача ОСОБА_1 , згідно вимог ч. 2 ст. 59 ЦПК України (том 1 а.с. 213-221).

Позивач, представник позивача ОСОБА_4 , який діє на підставі ордеру, у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили задовольнити їх, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник третьої особи ОСОБА_5 у судовому засіданні 07.07.2020 підтримала позов. Після оголошення перерви у судовому засіданні представником третьої особи подано до суду клопотання про розгляд справи без присутності у судовому засіданні представника Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому вони також просять прийняти рішення в найкращих інтересах дитини (том 1 а.с. 136).

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не подавав.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, зі згоди позивача та представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника третьої особи, пояснення неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, докази, надані в обґрунтування позову, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Виходячи з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 07 листопада 2007 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції 07.11.2007, актовий запис № 552. Після реєстрації розірвання шлюбу позивачеві присвоєно прізвище « ОСОБА_6 » (том 1 а.с. 14).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 01.04.2006 відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції міста Харкова, батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (том 1 а.с. 13).

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19.10.2007 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.08.2007 та до досягнення дитиною повноліття (том 1 а.с. 19-21).

Частиною четвертою статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

26 січня 2008 року ОСОБА_8 зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 , про що зроблено відповідний актовий запис за № 38 та видано відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 2 Харківського міського управління юстиції 26.01.2008 відповідне свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 . Після реєстрації шлюбу позивачеві присвоєно прізвище чоловіка - « ОСОБА_10 » (том 1 а.с. 15).

Дитина сторін - ОСОБА_3 з 23.01.2009 проживає разом з позивачем ОСОБА_1 в м. Києві, що підтверджується довідками про реєстрацію місця проживання особи (том 1 а.с. 114, 115).

Як вбачається з довідки Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 234 м. Києва з поглибленим вивченням економіки і права від 17.11.2017 за № 189, ОСОБА_11 на день видачі довідки навчалася в 6-в класі даного закладу (том 1 а.с. 16).

Окрім того, 11.12.2017 даним закладом видано психолого-педагогічну характеристику за № 371 на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ученицю 6-В класу, відповідно до якої батьківські збори відвідує мати дитини - ОСОБА_1 , яка також індивідуально спілкується з класним керівником та цікавиться навчанням дитини (том 1 а.с. 17).

Позивач ОСОБА_1 з 07.11.2015 до теперішнього часу працює в Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України, що підтверджується довідкою з місця роботи № 19/111/3-36534, виданою 29.11.2017 (том 1 а.с. 18).

Із психолого-педагогічної характеристики на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ученицю 8-В класу, видану 04.11.2019 Спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів № 234 м. Києва з поглибленим вивченням економіки і права, вбачається, що батько дитини - ОСОБА_2 жодного разу не відвідував батьківські збори, навчанням дитини постійно цікавиться мати - ОСОБА_1 , яка завжди відвідує батьківські збори та спілкується з класним керівником індивідуально (том 1 а.с. 116).

29.11.2019 завідувачем сектору служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської РДА в м. Києві проведено обстеження умов проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі чого складено акт № 241, з якого вбачається, що дитина проживає разом з позивачем, її чоловіком ОСОБА_9 та молодшою сестрою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Для виховання та розвитку дитини в квартирі створено всі необхідні умови. Стосунки в сім`ї теплі, існує взаєморозуміння та повага. За результатами проведеної бесіди встановлено, що мати дівчинки бажає позбавити батьківських прав відносно дитини, так як батько не займається її вихованням та утриманням (том 1 а.с. 113).

Висновком органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 27.01.2020 № 103/640/41/3, що міститься в матеріалах цивільної справи, визнано за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1 а.с. 137-138).

Окрім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 належним чином свої обов`язки щодо утримання дитини та виконання судового рішення про стягнення аліментів не виконує, у зв`язку з чим у останнього утворилася заборгованість, яка станом на 30.09.2020 складає 103629,25 грн, про що зазначено у розрахунку заборгованості по аліментам від 29.10.2020, виданим старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-2819/07.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Статтею 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.п. 15, 16 його Постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

В Рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно своє малолітньої доньки ОСОБА_13 .

Аналізуючи наведені обставини, досліджені докази, суд вважає, що існують усі правові підстави щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача, сплачений останньою судовий збір в розмірі 640,00 грн за вимогу про позбавлення батьківських прав (а.с. 1).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 265, 280-284, 289 ЦПК України, ст.ст. 150, 151, 155, 164, 165 Сімейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ЄДРПОУ 37397237, адреса місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Краківська, 20.

Повне рішення складено 10.11.2020.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя С. М. Гаврилюк