Ухвала суду № 92758993, 15.10.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/20001/16-а

Провадження № 2-а/638/181/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді – Шестака О.І.,

за участю секретаря – Фатєєвої С.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова справу за адміністративним позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус ХМНО Шаульська Наталія Іванівна, приватний нотаріус ХМНО ПодкуйкоТетяна Володимирівна про приведення об`єкту в попередній стан, скасування запису в державній реєстрації прав, про визнання договору дарування частково недійсним,-

встановив:

Позивач–Харківська міська рада звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому, з урахуванням уточнених вимог, просить зобов`язати ОСОБА_1 здійснити перебудову об`єкта нерухомого майна « АДРЕСА_1 », загальною площею 293,6 кв. м, шляхом приведення у відповідність до матеріалів технічної інвентаризації (поверхового плану будинку та експлікації внутрішніх площ до плану житлового будинку, виготовлених КП «ХМ БТІ», проведених станом на 03.03.2006).

26.03.2019 ОСОБА_3 подала до суду заяву про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що у позивача, відповідно до ЗУ «Про місцеве самоврядування», відсутні повноваження щодо державного архітектурного контролю та нагляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб відпорушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 4 КАС України визначено, що адміністративна справа – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до п. 2 ч. 1 цієї ж статті, публічно-правовий спір–це спір, в якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник в зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спірвиник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до п.5 ч.1ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень –це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ст.46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач .Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Однак відповідно до ч.7 ст.5 КАС України при цьому суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Ч. 1 ст. 38 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. Вразі якщо особа в установлений строк добровільно не виконалавимоги, встановлені в приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Таким чином Харківська міська рада не уповноважена законом на звернення до суду з позовом про приведення об`єкта будівництва в попередній стан, тому позивач в даній справі є неналежним,

і питання його заміни слід вирішувати в порядку, встановленому ст.48 КАС України.

Доводи представника відповідача про те, що цей спір носить цивільно-правовий характер, не відповідають дійсності, оскільки сторони не перебувають в договірних чи господарських відносинах одна з одною. Законом визначено право органу державного архітектурно-будівельного контролю подавати позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Ці повноваження носять публічно-правовий характер, оскільки спрямовані на захист інтересів громади.

На підставі викладеного, керуючисьст.ст.48, 238, 243, 248,250,256 КАС України, суд,-

ухвалив:

У задоволенні клопотання про закриття провадження по справі – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя