Рішення № 92758892, 10.11.2020, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/1035/20 Провадження № 2-о/613/66/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участю секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю.,

заявника ОСОБА_1 ,

заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

свідка - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Богодухівського районного суду Харківської області цивільну справу № 613/1035/20

за заявою ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області

про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, за участю заінтересованих осіб – ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , Богодухівської державної нотаріальної контори, у якій просить суд встановити факт належності ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право власності на житло, видане 15 березня 1996 року, видане органом приватизації Свердловського бурякорадгоспу, що посвідчує право її приватної спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 , що видане на ім`я « ОСОБА_8 ».

В обґрунтування вимог заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її матір ОСОБА_7 , після смерті якої залишилося спадкове майно – одна п`ята частина квартири АДРЕСА_1 . Вказана квартира була набута внаслідок приватизації ОСОБА_7 , заявницею ОСОБА_1 , а також чоловіком та дітьми останньої. Однак, у свідоцтві про право власності на житло було допущено помилку в написанні прізвища одного з власників, а саме прізвище матері заявниці вказано як « ОСОБА_9 », в той час як правильним написанням прізвища є « ОСОБА_10 ». За життя матері заявниця не звернула уваги на помилку, допущену в свідоцтві про право власності на житло, однак, після смерті ОСОБА_7 ця обставина стала підставою для відмови державного нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з невідповідністю прізвища спадкодавця, вказаного у свідоцтві про смерть, та прізвища власника майна у документі, що посвідчує право власності на квартиру. На даний час орган приватизації Свердловського бурякорадгоспу перестав існувати, а тому виправити помилку, допущену в свідоцтві про право власності на житло, неможливо. Встановлення факту належності ОСОБА_7 свідоцтва про право власності на житло є єдиним способом для заявниці реалізувати право на оформлення спадщини (однієї п`ятої вищезазначеної квартири) після померлої матері.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 24 вересня 2020 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20.10.2020.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги заяви підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у заяві.

Заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, підтримали. Підтвердили, що ОСОБА_7 дійсно є їх матір`ю та матір`ю ОСОБА_1 , проживала разом із останньою за адресою : АДРЕСА_2 . ОСОБА_7 мала шестеро дітей, у зв`язку з чим їй було видано «Медаль материнства». Право власності на житло ОСОБА_7 отримала як працівник Свердловського бурякорадгоспу, однак, у цьому свідоцтві, внаслідок помилки особи, яка його заповнювала, було невірно вказано прізвище матері – « ОСОБА_9 » замість « ОСОБА_10 ». Повідомили, що на частину квартири, що залишилась у спадок після смерті матері, вони не претендують, бажають, щоб право власності на вказану частину квартири оформила на себе їх сестра ОСОБА_1 .

Заінтересовані особи – ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також представник заінтересованої особи Богодухівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явились, заінтересовані особи про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у надісланих до суду письмових заявах просили розглянути справу за їх відсутності.

Згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення заявника, заінтересованих осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_4 , дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини.

Судом встановлено, що відповідно до копії паспорту серії НОМЕР_1 , виданого 21.02.2001, заявниця ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Запілля Лугинського району Житомирської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.6).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 03.01.1956 Жеревецькою сільською радою Лугинського району Житомирської області, батьками ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , місце народження дитини – с. Запілля Лугинського району Житомирської області (а.с.7).

Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 18.08.1978, ОСОБА_11 , уклавши шлюб із ОСОБА_4 , змінила прізвище на « ОСОБА_13 » (а.с. 8).

Відповідно до довідок виконавчого комітету Шарівської селищної ради від 24.01.2020 № 56 та від 06.08.2020 № 492, ОСОБА_7 , 1931 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті проживала у АДРЕСА_2 , разом із дочкою - ОСОБА_1 , зятем - ОСОБА_4 , онуком - ОСОБА_14 та онукою - ОСОБА_15 .

Також заявницею надано копію свідоцтва про народження матері серії НОМЕР_4 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Лугинського району Житомирської області 27.03.1975, відповідно до якого ОСОБА_16 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Запілля Лугинського району Житомирської області.

З наданої заявницею копії свідоцтва про одруження її батьків серії НОМЕР_5 , виданого Жеревецькою сільською радою Лугинського району Житомирської області 03.01.1956, а також витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя від 21.02.2020, вбачається, що 03.01.1956 було укладено шлюб між ОСОБА_12 , 1933 року народження, та ОСОБА_16 , 1931 року народження, після укладення шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_10 ».

Крім того, заявницею було надано копію свідоцтва серії НОМЕР_6 до медалі «Медаль материнства» І ступеню, виданого 20.02.1969 її матері ОСОБА_7 . Відповідно до Положення про медаль «Медаль материнства», наведеного у свідоцтві, вказаною медаллю першого ступеню нагороджуються матері, які народили і виховали шестеро дітей.

З викладеного вище вбачається, що матір`ю заявниці є ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка була зареєстрована та фактично проживала за місцем проживання та реєстрації заявниці ОСОБА_1 – АДРЕСА_2 .

Листом-відповіддю Комунальної установи Богодухівської районної ради «Об`єднаний Трудовий архів Богодухівського району» на ухвалу суду від 20.10.2020, а також копією особової картки ОСОБА_7 підтверджено, що згідно з документами архівного фонду «Свердловського бурякорадгоспу» асоціації «Харківцукор», в особових картках працівників, звільнених з вказаного підприємства у 1983 році, є ОСОБА_7 , яка працювала з 02.10.1975 по 07.07.1983, та звільнилася у зв`язку з виходом на пенсію по інвалідності.

Заявником було надано копію трудової книжки її матері – ОСОБА_7 , 1931 року народження, відповідно до якої єдиним місцем роботи її матері був Свердловський бурякорадгосп, куди ОСОБА_7 02.10.1975 була прийнята телятницею, 07.07.1983 звільнена за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію по інвалідності.

Отже, право на отримання житла від Свердловського бурякорадгоспу отримала саме ОСОБА_7 , 1931 року народження, як колишній працівник цього підприємства.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 15.03.1996, виданого Органом приватизації Свердловського бурякорадгоспу, квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_1 та членам її сім`ї – ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Вказана квартира була зареєстрована у Богодухівському бюро технічної інвентаризації 10.04.1996 за № 67 у книзі № 1.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтвердив, що є чоловіком заявниці ОСОБА_1 , а ОСОБА_7 є його тещею (матір`ю заявниці). Всі разом вони проживали у квартирі АДРЕСА_1 . ОСОБА_7 працювала у Свердловському бурякорадгоспі телятницею, і як працівник цього підприємства набула права на приватизацію житла. Свідоцтво про право власності на вказану вище квартиру видавалося органом приватизації Свердловського бурякорадгоспу на нього, його тещу ОСОБА_7 та його дружину ОСОБА_1 , а також на їх дітей (онуків ОСОБА_7 ). Під час видачі свідоцтва ніхто не звернув уваги на неправильне написання прізвища його тещі, ця обставина з`ясувалася лише після того, як його дружина звернулася до державного нотаріуса для оформлення права власності на частину вищезазначеної квартири в порядку спадкування після матері ОСОБА_7 .

З вищевикладеного свідоцтва, а також показань свідка вбачається, що фактично квартира АДРЕСА_1 була приватизована ОСОБА_10 (яка зазначена у свідоцтві як ОСОБА_8 саме як членом сім`ї ОСОБА_1 та колишнім працівником Свердловського бурякорадгоспу.

З огляду на викладене, ОСОБА_8 , зазначена як співвласник квартири у свідоцтві про право власності на житло від 15.03.1996, виданому ОСОБА_1 , фактично є матір`ю заявниці ОСОБА_7 , яка працювала у Свердловському бурякорадгоспі.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 померла, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого Шарівською селищною радою (а.с.9).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зверталася до Богодухівської державної нотаріальної контори з питання отримання свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_7 .

Листом Богодухівської державної нотаріальної контори від 01.09.2020 № 1190/02-17 заявницю повідомлено, що у свідоцтві про право власності на житло, виданому органом приватизації Свердловського бурякорадгоспу 15.03.1996 зазначено власника однієї п`ятої квартири АДРЕСА_1 , - ОСОБА_8 . У Богодухівському БТІ право власності на одну п`яту вказаної квартири зареєстровано за ОСОБА_8 . Отже, прізвище власника нерухомості – « ОСОБА_9 » - відрізняється від прізвища померлої матері заявниці – « ОСОБА_10 ». З огляду на викладене, заявницю повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину та рекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності зазначеного свідоцтва про право власності на житло ОСОБА_7 (а.с.11).

Матеріалами справи підтверджено, що 23.08.2019 Богодухівською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 380/2018 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 .

Згідно з наявною в матеріалах спадкової справи заявою ОСОБА_1 від 23.08.2019, остання повідомила державного нотаріуса, що фактично прийнята спадщину після померлої ОСОБА_7 , оскільки вступила в управління спадковим майном (а.с.13).

23.08.2019 братами заявниці ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та сестрою ОСОБА_3 , а 14.08.2020 - братом заявниці ОСОБА_2 та сестрою ОСОБА_6 було подано заяви, адресовані Богодухівській державній нотаріальній конторі, в яких останні повідомили, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла їхня мати – ОСОБА_7 , вказані особи є її спадкоємцями за законом, однак, у шестимісячний строк спадщини не прийняли, не претендують на неї, до судової установи щодо продовження терміну прийняття спадщини не звертались та не заперечують щодо видачі свідоцтва про право на спадщину іншим спадкоємцям (а.с.14, 15, 16, 20, 21).

Вказана обставина свідчить про відсутність між спадкоємцями ОСОБА_7 спору щодо права власності на нерухоме майно, вказане у свідоцтві про право власності на житло від 15.03.1996, виданому органом приватизації Свердловського бурякорадгоспу – квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно з наявною в матеріалах справи копією листа Комунальної установи Богодухівської районної ради «Об`єднаний трудовий архів Богодухівського району» від 19.02.2020 № 01-20/Б-52, Свердловський бурякорадгосп асоціації «Харківцукор» з 18.06.1997 перереєстровано на «Сільськогосподарське Акціонерне товариство «Свердловське» асоціації «Харківцукор», з 22.04.1998 перереєстроване на Сільськогосподарське закрите Акціонерне товариство «Свердловське», підприємство ліквідоване та архівні документи передані до архіву згідно з актом прийому-передачі від 12.12.2007, відсутні дані, розпорядження про приватизацію житлової площі (а.с.23).

З викладеного вбачається неможливість виправлення помилки у свідоцтві про право власності на житло, виданому 15.03.1996 органом приватизації Свердловського бурякорадгоспу, у зв`язку з ліквідацією вказаної установи.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чиним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Частинами 1, 2, 4 ст. 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких наданоВерховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі "Голден протии Сполученого королівства") та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13 Конвенції).

Частиною першою та частиною п`ятою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також показаннями свідка повністю підтверджується факт належності матері позивачки – ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтва про право власності на житло – квартиру АДРЕСА_1 , виданого органом приватизації Свердловського бурякорадгоспу на ім`я « ОСОБА_8 ».

Частиною 2 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм, практики Європейського суду з прав людини та матеріалів справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та встановлення факту належності ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтва про право власності на житло, виданого 15.03.1996 органом приватизації Свердловського бурякорадгоспу на ім`я « ОСОБА_8 ».

Встановлення факту належності правовстановлюючого документу ОСОБА_7 необхідно заявниці ОСОБА_1 для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 11, 13, 76 – 81, 211, 247, 263 – 265, 268, 273, 293, 294, 315-319, 354, п.3 Прикінцевих положень, пп. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право власності на житло, виданого 15 березня 1996 року органом приватизації Свердловського бурякорадгоспу, що посвідчує її право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , що видане на ім`я « ОСОБА_8 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Богодухівський районний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Заявник: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Заінтересована особа: ОСОБА_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 .

Заінтересована особа: ОСОБА_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 .

Заінтересована особа: Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області, розташована за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Чернієнка, 7, код ЄДРПОУ 02900618.

Повне судове рішення складено 10.11.2020.

Суддя О.С. Сеник