Постанова № 9275870, 07.04.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.04.10Справа №2а-271/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі: судді Кравченко М.М., при секретарі Строміло А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу

за адміністративним позовом

Прокурора Гагарінського району м. Севастополя (99014, м. Севастополь, вул. Корчагіна 16)

в інтересах держави в особі Севастопольського міського центру зайнятості (99053, м. Севастополь,вул. Руднєва,40)

до Приватного підприємства «Еліттрансеко»(99002, м. Севастополь, вул. Мачтова, 11, кв. 2,)

про стягнення штрафу

Представники сторін:

прокурор Гагарінського району м. Севастополя не з"явився, причин неявки суду не повідомив ;

представник зацікавленої особи Севастопольський міський центр зайнятості Балдига Тетяна Іванівна довіреність № 98/08 від 10.01.09 посвідчення № 162 від 06.03.09;

представник відповідача ПП "Еліттрансеко" у судове засідання не з"явився, причин неявки суду не повідомив ;

Суть спору:

Прокурор Гагарінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольського міського центру зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Приватного підприємства «Еліттрансеко» про стягнення штрафу в розмірі 2971,12 грн.

Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовує порушенням відповідачем Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Ухвалою суду від 12.02.2010 відкрито провадження у справі, призначене попереднє судове засідання.

23.03.2010 року підготовче провадження по справі закінчено, та справа призначена до судового розгляду.

Представник відповідача в судове засідання неодноразово не зявлявся, заперечення на позов не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином у встановленому порядку.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та прокурора за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст.ст.27, 49, 51, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представнику позивача, роз'яснені його процесуальні права і обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, прокурора, суд

В с т а н о в и в :

Відповідно до ст. 121 Конституції України, на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави у судах у випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу - ч. 2 ст. 60 КАС України.

У силу ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»підставою представництва прокуратурою у суді інтересів держави являється наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Визначення субєкта власних повноважень дається в п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з Указом Президента України «Про зміни в системі центральних органів виконавчої влади України»(№ 1573/99 від 15.12.99), до складу Центральних органів виконавчої влади входить в том числі і Міністерство праці та соціальної політики України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Питання Міністерства праці та соціальної політики»(№ 966 від 03.09.97) установлено, що до сфери управління Міністерства праці та соціальної політики передаються підприємства, установи та організації ліквідованих Міністерства праці та Міністерства соціального захисту населення згідно з додатком «Переліком підприємств, установ та організацій, що передаються до сфери управління Міністерства праці соціальної політики», зокрема, встановлено, що Державна служба зайнятості входить до сфери управління Міністерства праці та соціальної політики України.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»(№ 1533 від 02.03.00, далі Закон) Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно зі ст. 12 Закону виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та його заступники є відповідно керівником та заступниками виконавчої дирекції Фонду.

Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Відповідно до п.п. 1.1 Положення про Севастопольський міський центр зайнятості, затвердженого директором Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України 15.10.98, основною задачею СМЦЗ є реалізація державної політики зайнятості населення, здійснення контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форми власності.

У відповідності п. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення»(№ 803-XII від 01.03.91) підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць(вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день(тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або працюють у звязку з простоєм виробництва з незалежних від них причин, і в десятиденний строк про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

У відповідності пп. 3 п. 2 ст. 35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»(№ 1533-ІII від 02.03.00) роботодавець зобовязаний надавати виконавчої дирекції Фонду відомості в установленому порядку про прийняття на роботу працівників.

У відповідності ч. 2. п. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»із роботодавця утримуються незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу.

Інструкція щодо заповнення форми звітності № 5-ПН «Звіт про прийнятих працівників»затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.12. 05 № 420.

У відповідності п. 5 ст. 12 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом за погодженням з правлінням фонду.

Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.06 № 357 «Деякі питання загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття».

Перевіркою проведеною прокуратурою Гагарінського району м. Севастополя встановлено, що 20.11.08 ОСОБА_1 звернувся до Севастопольського міського центру зайнятості з проханням про допомогу у працевлаштуванні. 27.11.08 наказом № НТ081127 від 27.11.08 ОСОБА_1 надано статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю. Наказом по Севастопольському міському центру зайнятості від 15.07.09 № НТ090715 ОСОБА_1 15.07.09 припинено виплату допомоги по безробіттю у звязку з невідвідуванням безробітним ДЦЗ без поважних причин 30 к.д. і більше пп. «13»п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування» та знято його з обліку з 15.07.09 відповідно до абзацу 4 пп. 2 п. 20 Порядку № 219 у звязку з невідвідуванням безробітним центру зайнятості протягом 30 і більше календарних днів без поважних причин після закінчення встановленого строку відвідування.

У жовтні 2009 року на підставі даних Державної податкової інспекції було проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітному ОСОБА_1 (акт від 04.11.09).

В ході розслідування було встановлено що ОСОБА_1 в період перебування на обліку у СМЦЗ як безробітний був прийнятий на роботу головним інженером до ПП «Еліттрансеко»01.12.2008р. (наказ №3-ОК від 01.12.08) та звільнений 27.01.09 (наказ № 6-ОК від 27.01.09). ОСОБА_1 за період з 01.12.08 по 27.01.09 була нарахована та виплачена допомога по безробіттю у сумі 2971,72 грн. ПП «Еліттрансеко» не представило до СМЦЗ адміністративні дані про прийняття на роботу ОСОБА_1 з 01.12.08 в установленому порядку за формою № 5-ПН.

На підставі п. 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним директор СМЦЗ видав наказ №137 від 05.11.09 про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю.

06.11.08 засновнику «Еліттрансеко» ОСОБА_2 було направлено лист с пропозицією добровільно повернути кошти незаконно виплачені ОСОБА_1 як допомога по безробіттю за період з 01.12.08 по 27.01.09 (вих.4458/05), але відповідь до Севастопольського міського центра зайнятості не надійшла. Рішення СМЦЗ щодо повернення коштів оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку не було, заборгованість дотепер відповідачем не сплачена, чим заподіюється збиток соціально - економічним інтересам держави.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного , керуючись ст. 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Еліттрансеко»на користь Севастопольського міського центру зайнятості штраф у сумі 2971,72 грн. (р/р № 37176304900001 «Надходження від застосування штрафних санкцій», код платежу 50040500, отримувач - Севастопольській міській центр зайнятості ОКПО 03491145, Банк - ГУГК в м. Севастополі, МФО - 824509).

3.Копію постанови направити прокурору та відповідачу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя М.М.Кравченко

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

09.04.2010