
Справа №766/13453/20 н/п 2/766/9466/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2020 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Кузьміної О.І.,
за участю секретаря судового засідання Білої А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради, АТ КБ «ПриватБанк» про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на той факт, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір ОСОБА_2 . Після її смерті спадкоємцями першої черги на частину її майна став чоловік ОСОБА_3 та позивач, інших спадкоємців немає. В шестимісячний строк чоловік померлої ОСОБА_4 до нотаріальних органів з заявою при відкриття спадщини не звертався, оскільки був зареєстрований та проживав з спадкодавцем однією сім`єю та належним чином прийняв спадщину. За час свого життя ОСОБА_2 була боржником відповідача АТ КБ «ПриватБанк», на підставі чого після її смерті кредитор спадкодавця звернувся до Другої Херсонської державної нотаріальної контори з заявою про відкриття спадщини. Позивач на момент смерті матері знаходився за межами території України, перебував в трудових відносинах, не мав можливості приїхати до України. Згодом був об`явлений карантин на підставі пандемії Ковід-19, в результаті чого не зміг подати заяву про прийняття спадщини після померлої матері в передбачений шестимісячний строк, який закінчився 05.03.2020 року. Повернутись в Україну позивач зміг лише в квітні 2020 року. 16.04.2020 року позивач звернувся до Другої Херсонської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, проте, нотаріусом йому було роз`яснено, що ним пропущений строк для прийняття спадщини та роз`яснено, що відповідний додатковий строк для її прийняття може бути визначений судом, оскільки він пропущений з поважних причин.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.09.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.10.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання позивач та його представник не з`явились, представник позивача надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.
В судове засідання представник відповідача Херсонської міської ради не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, при вирішенні питання поклався на розсуд суду.
В судове засідання представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не надав, заяву про розгляд справи без його участі не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 виданого 20.06.1983 року Комсомольським відділом ЗАГС м. Херсона, позивач ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказані батько - ОСОБА_4 та матір – ОСОБА_2 .
Згідно із Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 06.09.2019 року виданого Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .
Згідно довідки Другої Херсонської державної нотаріальної контори №484/02-14 від 03.03.2020 року, за претензією АТ КБ «ПриватБанк» була заведено спадкова справа №109/2020 року, після померлої ОСОБА_2 .
Згідно заяви від 16.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Другої Херсонської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_2 .
Відповідно до листа Другої Херсонської державної нотаріальної контори №1856/01-16 від 25.09.2020 року, нотаріусом роз`яснено, що позивачем ОСОБА_1 пропущений строк для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 .
Згідно Довідки від 28.05.2020 року, з 06.03.2019 року ОСОБА_1 знаходився за межами території України, перебував в трудових відносинах за контрактом в компанії «Ендженіо екзек`ютів серч ЛТД» м. Нікосія, о. Крит та не мав можливості приїхати до України, також, протягом строку з вересня 2019 року по березень 2020 року ОСОБА_1 відпустка не надавалась, оскільки вона не була передбачена графіком відпусток (внутрішні правила компанії).
Згідно п. 1 Договору найму, трудовий контракт між «Ендженіо екзек`ютів серч ЛТД» м. Нікосія, о. Крит та ОСОБА_1 укладено на строк 2 роки, починаючи з 06.03.2019 року і до 06.03.2021 року включно.
Відповідно до посідки CY 0206388 ОСОБА_1 має дозвіл на тимчасове проживання в м. Нікосія, о. Крит.
Відповідно до вимог ст.ст. 81, 82 ЦПК України, сторони зобов`язані надати докази та довести ті обставини, які обґрунтовують їх вимоги і заперечення та мають значення для справи, крім тих, які визнаються сторонами, є загальновідомими та встановлені рішенням суду.
За правилами, встановленими ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
В силу ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що позивач в шестимісячний строк після померлої матері ОСОБА_2 до нотаріальних органів з заявою при відкриття спадщини не звертався, оскільки знаходився за межами території України, перебував в трудових відносинах, не мав можливості приїхати до України. Згодом був об`явлений карантин на підставі пандемії Ковід-19. 16.04.2020 року позивач звернувся до Другої Херсонської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, проте, нотаріусом йому було роз`яснено, що ним пропущений строк для прийняття спадщини, що унеможливлює в подальшому отримати позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно.
Справи про визначення додаткового строку на прийняття спадщини вирішуються судом на основі правил глави 87 ЦК України.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст.ст. 1296-1298 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування. При цьому, такі дії повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк. Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.
Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право (ч. 1 та 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 321 ЦК Україн6и право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Таким чином, спадкоємець перебував в трудових відносинах, не мав можливості приїхати до України. Згодом був об`явлений карантин на підставі пандемії Ковід-19, що є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими та в силу ст. 1272 ЦК України підлягають задоволенню, оскільки порушується право позивача як спадкоємця померлої, суд вважає поважними причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, тому необхідно визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. 15, 16, 321, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1261, 1269, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Херсонської міської ради, АТ КБ «ПриватБанк» про визначення додаткового строку на прийняття спадщини – задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном в два місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. І. Кузьміна
Судове рішення № 92758664, Херсонський міський суд Херсонської області було прийнято 09.11.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 766/13453/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: