Постанова № 9275841, 11.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 березня 2010 року           15:42           № 2а-16541/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача:                     Багрянової І.О., Кішинця В.А.;

відповідача:                     Стасюк Н.М.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства “Терра-Р”

доДержавної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва

провизнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 березня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17 грудня 2009 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Приватне підприємство “Терра-Р” (далі по тексту –позивач, ПП “Терра-Р”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Солом’янському районі м. Києва), в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 вересня 2009 року №003452501/0.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2009року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-16541/09/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 16 лютого 2010 року. В судовому засіданні 16 лютого 2010 року оголошувалась перерва до 11 березня 2010 року.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2009 року ДПІ у Солом’янському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0034521501/0, яким позивачу за затримку на 15календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання у розмірі 19223,08 грн. на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами” нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1923,31 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 11 вересня 2009 року №0034521501/0 прийнято ДПІ у Солом’янському районі м. Києва на підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету від11вересня 2009 року №11014/15-1-31245532 (далі по тексту –Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки позивачем в порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами” несвоєчасно з затримкою на 15 календарних днів сплачено суму узгодженого податкового зобов’язання з податку на прибуток згідно декларації за І квартал 2009 року від 17 квітня 2009 року №81697.

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з висновками Акту перевірки про порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на прибуток з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами” податкове зобов’язання - зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Абзацом першим пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами” передбачено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до абзацу першого підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами” платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами” податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а)календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом “г” підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г)календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном “базовий податковий період” слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств. Платник податку звільняється від обов’язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов’язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов’язкового платежу).

17 квітня 2009 року ПП “Терра-Р” подано декларацію з податку на прибуток за Іквартал 2009 року №81697, якою позивач самостійно визначив податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 19305,00 грн. з граничним строком сплати суми узгодженого податкового зобов’язання до 20 травня 2009 року.

Відповідно до абзацу другого пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами” податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

04 червня 2009 року ПП “Терра-Р” подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок №134663, відповідно до якого у І кварталі 2009 року виявлено суму переплати податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 19305,00 грн.

З урахуванням викладеного, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на те, що в період з 20 травня 2009 року по 04 червня 2009 року у позивача існувало узгоджене податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 19305,00 грн., яке не було сплачено протягом граничних строків, визначених Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами”.

Відповідно до підпункту 7.1.7 пункту 7.1 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Таким чином, з урахуванням того, що в період з 20 травня 2009 року по 04 червня 2009 року у позивача існувало узгоджене податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 19305,00 грн., у ПП “Терра-Р” існував обов’язок сплати штрафних (фінансових) санкцій за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання у розмірі 19223,08 грн. на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами”.

При цьому, суд звертає увагу на те, що факт подання позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок після настання граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання не впливає на імперативний обов’язок платника сплатити штрафні (фінансові) санкції передбачені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами”.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Солом’янському районі м. Києва доведено правомірність та обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 11 вересня 2009 року №0034521501/0 з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, у задоволенні адміністративного позову ПП “Терра-Р” має бути відмовлено повністю.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити Приватному підприємству “Терра-Р” у задоволенні адміністративного позову повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                    В.А. Кузьменко

Постанову складено в повному обсязі та підписано 26 квітня 2010 року.