Рішення № 92757387, 06.11.2020, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1412/20

Провадження № 2/486/576/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2020 року м.Южноукраїнськ

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Деменко К.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Южноукраїнської міської ради в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Служба у справах дітей Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

за участю представника позивача ОСОБА_4 , відповідача ОСОБА_2 , представника третьої особи Анчевої І.О., третьої особи ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

15 вересня 2020 року Орган опіки та піклування Южноукраїнської міської ради Миколаївської області звернувся до суду в інтересах малолітньої ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідача на користь опікуна ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з дати звернення з позовом до повноліття дитини.

Свою позицію обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 13 травня 2020 року ОСОБА_5 позбавлений батьківських прав відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_6 . Мати дівчинки була засуджена до покарання у вигляді позбавлення волі та дитина фактично залишилась без батьківського піклування. Рішенням виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради від 31 жовтня 2016 року № 274 над малолітньою ОСОБА_7 було встановлено опіку та опікуном призначено її бабу ОСОБА_3 . На даний час дівчинка проживає з опікуном в квартирі АДРЕСА_1 , де створені належні умови для проживання та виховання дитини. Мати ОСОБА_2 , повернувшись з місць позбавлення волі, самостійно не зверталась до служби у справах дітей Южноукраїнської міської ради для вирішення питання повернення їй дитини для виховання, натомість опікун малолітньої надала до служби у справах дітей Южноукраїнської міської ради нотаріально посвідчену заяву матері дитини, в якій остання зазначила, що не бере участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини та не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно ОСОБА_6 . Під час обстеження умов проживання малолітньої було з`ясовано, що мати, після повернення з місць позбавлення волі не працевлаштувалась, вихованням та утриманням дитини не займається і займатись наміру не має, проти позбавлення її батьківських прав не заперечує, заяву не відкликала.

Зазначив, що ч. 2 ст. 157 Сімейного кодексу України зобов`язує того з батьків, хто проживає окремо від дитини, брати участь у її вихованні, а ст. 180 СК України - утримувати дитину.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю. До викладеного в позовній заяві додала, що орган опіки та піклування діє виключно в інтересах дитини.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала. Зазначила, що не може утримувати дитину.

Представник третьої особи в судовому пояснила, що дитина ОСОБА_7 , до позбавлення батьківських прав знаходилась на утриманні бабусі.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_6 з народження проживає у неї. Батько дівчинки, який є її сином, перебуває в місцях позбавлення волі, а мати ніколи її не забирає.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вислухавши думку учасників справи, дослідивши надані докази в межах заявлених позовних вимог та заперечень, суд дійшов наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Южноукраїнську Миколаївської області, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області 24 листопада 2012 року зроблено відповідний актовий запис № 406. Її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 /а.с. 7/.

Рішенням виконавчого комітету Южноукраїнскьої міської ради Миколаївської області № 273 від 31 жовтня 2016 року ОСОБА_1 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування та визначено форму влаштування малолітньої - встановлення опіки, в зв`язку з тим, що мати малолітньої ОСОБА_7 - ОСОБА_2 , вироком Южноукраїнського міського суду від 21 березня 2016 року по справі № 486/66/16-к засуджена до покарання у виді позбавлення волі, а батько перебуває під вартою у Миколаївському слідчому ізоляторі, згідно ухвали Южноукраїнського міського суду від 03 жовтня 2016 року по справі № 486/835/16-к. Строк тримання під вартою продовжено до 30 листопада 2016 року /а.с. 11/.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 13 травня 2020 року ОСОБА_5 позбавлений батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_1 /а.с. 23-25, 26/.

Рішенням виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 31 жовтня 2016 року № 274 над малолітньою ОСОБА_7 встановлено опіку та призначено опікуном її бабусю ОСОБА_3 /а.с. 12/.

Як вбачається з копії акту обстеження умов проживання від 30 липня 2020 року малолітня ОСОБА_1 проживає в квартирі АДРЕСА_1 . Умови для проживання дівчинки задовільні, відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. На момент відвідування в квартирі чисто, є необхідні меблі, побутова техніка та інші предмети тривалого вжитку. Продукти харчування в наявності. Для виховання та розвитку дитини створена окрема кімната з необхідними меблями. Дитячі речі відповідно до сезону, шкільне приладдя, іграшки. В ході бесіди опікун ОСОБА_3 повідомила, що мати дівчинки, повернувшись з місць позбавлення волі, не має наміру та не виконує в повному обсязі свої батьківські обов`язки відносно малолітньої доньки. Ніде не працює, дитині увагу не приділяє. Дівчинка знаходилась на повному матеріальному утриманні опікуна /а.с. 19/.

Згідно інформації Южноукраїнської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4, мати малолітньої ОСОБА_7 , ОСОБА_2 в 2019-2020 роках не приходила на батьківські збори, не підтримувала зв`язок з класним керівником, не цікавилась життям та успіхами дитини в школі /а.с. 20/.

НКП "Южноукраїнський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" надав інформацію, згідно якої ОСОБА_1 знаходиться під наглядом НКП "ЮУ МЦПМСД" з дня народження. На прийом до лікаря-педіатра з приводу захворювань та профілактичних оглядів дівчинки звертається тільки бабуся, яка є опікуном дитини /а.с. 21/.

Відповідно до інформації Южноукраїнської міської філії Миколаївського обласного центру зайнятості ОСОБА_2 станом на 13 серпня 2020 року не зареєстрована як безробітна /а.с. 27/.

ОСОБА_2 станом на 02 липня 2020 року двічі притягувалась до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП, ч. 1 ст. 181-1 КУпАП, а також до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 187 КК України. Відбувала покарання в місцях позбавлення волі /а.с. 22/.

10 липня 2020 року ОСОБА_2 у своїй заяві повідомила, що у зв`язку з тим, що не бере участь у вихованні та матеріальному забезпеченні її малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заперечує проти позбавлення її батьківських прав по відношенню до малолітньої ОСОБА_1 . Справжність підпису ОСОБА_2 засвідчена приватним нотаріусом Южноукраїнського міського нотаріального округу Миколаївської області Дмитрієвою В.В. /а.с. 13/.

Орган опіки та піклування Южноукраїнської міської ради згідно висновку від 27 серпня 2020 року вважає доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її доньки ОСОБА_1 , оскільки вона свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не приділяє уваги її розвитку /а.с. 15-16/.

Відповідно до ст. 150 СК України та ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини (ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства").

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини ( п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Оцінюючи докази у сукупності, враховуючи висновок органу опіки та піклування, суд вважає, що позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки під час розгляду справи знайшли своє підтвердження факти того, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню доньки, ухиляється від утримання малолітньої дитини, та не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно доньки, що є підставою для задоволення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Розмір аліментів суд визначає з врахуванням обставин передбачених ст. 182 СК України, при цьому мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів, суд враховує матеріальне становище відповідача, яка не працює, її обов`язок по утриманню неповнолітньої доньки до досягнення нею повноліття, стан здоров`я та здатність працювати, і вважає, що позов підлягає задоволенню в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та саме зазначений розмір аліментів буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір за дві вимоги у сумі 1681,60 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з даними вимогами.

Керуючись ст.ст. 12, 81,141, 263, 264, 265, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Органу опіки та піклування Южноукраїнської міської ради в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють вимог на предмет спору на стороні позивача Служба у справах дітей Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задовольнити повністю.

ОСОБА_2 позбавити батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Южноукраїнськ Миколаївської області.

Стягувати зі ОСОБА_2 на користь опікуна ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 15 вересня 2020 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь держави 1681 (одну тисячу шістсот вісімдесят одну) гривню 60 (шістдесят) копійок судових витрат.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Повне найменування позивача: Орган опіки та піклування Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, ідентифікаційний код юридичної особи 33850880, місцезнаходження: вул. Дружби народів, 48 м. Южноукраїнськ Миколаївської області.

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Кірово-Чепецьк Російської Федерації, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Повне найменування третьої особи: Служба у справах дітей Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, ідентифікаційний код юридичної особи: 22433478, місцезнаходження: вул. Молодіжна, 5-а м. Южноукраїнськ Миколаївської області.

Повне ім`я третьої особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка м. Томськ Росії, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення буде складений протягом десяти днів з дня з оголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

При оголошенні в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Южноукраїнського

міського суду Г.А. Далматова

________

Повний текст рішення складено 10 листопада 2020 року.