Рішення № 92757320, 10.11.2020, Снігурівський районний суд Миколаївської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

10 листопада 2020 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Бодрової О.П.,

секретаря судового засідання Бондаренко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу № 485/1306/20, провадження № 2/485/489/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

У жовтні 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Банк) звернулося до суду з вказаним позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 13049,06 грн за кредитним договором №б/н від 09.03.2010 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09 березня 2010 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н, за умовами якого банк відкрив відповідачці картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці по зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, надавши у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту було збільшено до 8000 грн. Відповідачка порушила свої зобов`язання за кредитним договором та допустила заборгованість, яка станом на 31 серпня 2020 року складає 13049,06 грн, з яких: 11020,89 грн - заборгованість за простроченим тілом кредита, 2028,17 грн заборгованість за простроченими відсотками.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у розмірі 13049,06 грн та понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Відзив на позовну заяву від відповідачки до суду не надходив.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 21 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи /а.с.59-60/.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надали суду заяву про розгляд справи у відсутності представника Банку, позовні вимоги підтримали повністю, не заперечують проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлялася про дату, час і місце судового засідання, про що свідчить її підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення. Причини неявки суду невідомі. Відзив не надійшов.

За наявності умов, визначених у ч. 1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 09 березня 2010 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н, шляхом підписання сторонами анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, згідно з якою остання вказала бажаний кредитний ліміт у розмірі 1500 грн /а.с.19/.

За умовами договору відповідачка отримала кредитну картку «Універсальна».

Строк дії кредитних карток: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 - 03/16, НОМЕР_3 , НОМЕР_4 - 11/17, НОМЕР_5 - 06/18, НОМЕР_6 - 07/22 /а.с.18/.

Старт карткового рахунку відбувся 09.03.2010 року. В подальшому, 27.06.2014 року кредитний ліміт збільшено до 8000 грн; 16.05.2019 року кредитний ліміт зменшено до 0,00 грн /а.с.17/.

З розрахунку заборгованості за договором слідує, що станом на 31 серпня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 перед банком становить 13049,06 грн, з яких: 11020,89 грн - заборгованість за простроченим тілом кредита, 2028,17 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом /а.с.9/.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов`язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. За порушення зобов`язання винна особа несе цивільно-правову відповідальність, тобто зазнає основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні боржника певних прав або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Оскільки відповідачка взяті на себе зобов`язання не виконує, заборгованість не погашає, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за простроченим тілом кредиту.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам, суд виходить з того, що анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, підписана відповідачкою, не містить умов щодо нарахування та сплати зазначених сум, а самі Умови та Правила, на які посилається банк, не містять підпису ОСОБА_1 ..

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (частина 2 статті 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (частина 1 статті 207 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (частина 2 статті 207 ЦК України).

В той же час, долучений до позовної заяви витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» /а.с.20/, не містить підпису відповідачки, а отже не може визнаватися складовою кредитного договору.

Крім того, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідачка, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати відсотків та саме у зазначеному в цих документах розмірах і порядку нарахування.

За таких обставин, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг та за відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору.

Аналогічну позицію висловила Велика палата Верховного суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, зазначивши, що надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання до запропонованого договору.

З урахуванням викладеного, а також того факту, що суду не надано письмового договору, підписаного відповідачкою, про те, що вона приймає умови щодо нарахування відсотків, зважаючи на те, що кредитний ліміт був встановлений на рівні 8000 грн, суд задовольняє позов частково в частині стягнення простроченого тіла кредиту у розмірі 11020,89 грн.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Розподіляючи судові витрати, суд враховує, що позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 2102 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 1775,35 грн (2102 х 84,46 %).

На підставі викладеного, статей 526,530,549,625,610,612,1050,1054 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 13, 81, 263-265, 141, 268, 280-284 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, розрахунковий рахунок № НОМЕР_8 , заборгованість за кредитним договором від 09 березня 2010 року станом на 31 серпня 2020 року в сумі 11020,89 грн (одинадцять тисяч двадцять грн 89 коп.) та 1775,35 грн (одну тисячу сімсот сімдесят п`ять грн 35 коп.) судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням п.п. 15.5 п.15 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Снігурівський районний суд Миколаївської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10 листопада 2020 року.

Суддя О.П.Бодрова