
Справа №: 343/1623/20
Провадження №: 2-а/0343/34/20
РІШЕННЯ
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2020 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого суддi - Тураша В. А.,
секретаря - Лукань О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №252273 від 05.09.2020 року,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 05 вересня 2020 року серія БАБ №252273, винесену поліцейським СРПП Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Микуляк Ю.Л., щодо нього, ОСОБА_1 , про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1, ч.1 та п.7, ч.1 ст.247 КУпАП.
Свої вимоги мотивує тим, що 05.09.2020 року працівником Долинського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Микуляк Ю. щодо нього, ОСОБА_1 , було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №252273 .
Згідно постанови винесеної поліцейським СРПП Долинського ВП Микуляк І.Л., він, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen, 05.09.2020р. о 09 год. 12 хв. рухаючись автодорогою Н-10 Стрий-Чернівці в с.Княжолука по вул. Дебелівка здійснив обгін транспортного засобу, перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. Постановою накладено адміністративне стягнення на нього у вигляді штрафу розмірі 255грн.
Притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконним виходячи із наступного:
05 вересня 2020 року, він, ОСОБА_1 , керуючи автомобіля марки Volkswagen, д.н.з НОМЕР_1 , рухався автомобільною дорогою Стрий-Чернівці з м.Долина в напрямку м.Болехів. На даній ділянці автомобільна дорога розділена дорожньою розміткою 1.5 (переривчаста лінія, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків та дозволяє здійснювати обгін). Дотримуючись правил дорожнього руху, він здійснив обгін транспортних засобів, в тому числі здійснив обгін автомобіля працівників ДАІ, швидкості руху ним не було порушено. Керований ним автомобіль було зупинено працівниками поліції, які повідомили, що ним порушено правила дорожнього руху, а саме порушено правила обгону, на що він заперечив, повідомивши, що на дорозі наявна переривчаста дорожня розмітка та обгін він розпочав на переривчастій дорожні розмітці.
Згідно оскаржуваної постанови БАБ №252273 від 05.09.2020 року не зазначено, який пункт ПДР України порушено, вказано тільки, що скоєне адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.
Ч.1ст.122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками,
Норма ст. 122 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
Для формулювання суті правопорушення постанова не тільки повинна містити відомості про вчинене правопорушення згідно з диспозицією ст.122 КУпАП з конкретизацією суті порушення, але і необхідне посиланням на нормативно-правовий акт, який порушено.
Крім того, жодного порушення правил обгону ним не було вчинено.
Відповідно до оскаржуваної постанови серія БАБ №252273 від 05.09.2020р. в розділі «7.До постанови додаються» не зазначено жодного доказу, жодного документу.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з?явився, хоч про дату, час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому Законом порядку.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Вовк В.В. (договір про надання правової допомоги від 16.10.2020р. а.с.33) позовні вимоги підтримав в повному обсязі , зіславшись на вищевикладені обставини. Просив позов задоволити.
Представник відповідача ГУНП в Івано-Франківській області Луцишин В.М. (довіреність №26/4 а.с.31) в судове засідання не з"явився, причини своєї неявки не повідомив,хоч про дату, час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому Законом порядку, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.26,40), однак подав відзив на адміністративний позов в якому зазначив, що вважає, що вимоги позивача є безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне:
05.09.2020 року, інспектор СРПП Долинського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Микуляк Ю.Л. під час спільного патрулювання виявив, що водій автомобіля марки «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2 на вул. Дебелівка , що в с. Княжолука Долинського району керував даним транспортним засобом та при здійсненні обгону перетнув вузьку суцільну лінію розмітки
Відповідач підійшов до автомобіля, належним чином представився водію, проінформував його про мету зупинки та попросив пред`явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водієм ТЗ виявився позивач, який на вимогу представника патрульної поліції пред`явив вказані документи.
Відповідач пояснив водію яке саме порушення ПДР він скоїв, тобто порушив вимоги п.34.1 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.1 .ст 122 КупАП, відповідачем було роз`яснено позивачу його права та складено постанову у справі про адміністративне правопорушення БАБ № 252273 від 05.09.2020 року з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Після складання постанови її було надано позивачеві для ознайомлення.
Розглядаючи дану справу, відповідач з`ясував всі обставини, які підлягають з`ясуванню та діяв на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
Враховуючи вищевказане, постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.
Відповідач згідно ст. 252 КУпАП оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтувались на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності,та виніс постанову, що є доказам у справі про адміністративне правопорушення передбаченим ст.251 КУпАП. Відповідачем було прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.27-30).
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вивчивши відзив на позов приходить до наступного висновку:
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.ч.1,2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно пп. 1.1 п. 34.1 ПДР України, вузька суцільна лінія - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі ділянок проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць для стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 252273 від 05 вересня 2020 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, зокрема за те, що він 05 вересня 2020 р. о 09 год. 15 хв. на автодорозі Н-10 Стрий-Чернівці в с.Княжолука по вул. Дебелівка здійснив обгін транспортного засобу навпроти АЗС, перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, чим скоїв адміністративне
правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. Постановою накладено адміністративне стягнення на нього у вигляді штрафу розмірі 255грн. (а.с.21).
Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_1 дійсно 05 вересня 2020 р. о 09 год. 15 хв. керував транспортним засобом в с.Княжолука по вул.Дебелівка та здійснив обгін транспортних засобів, однак маневр обгону він здійснив на ділянці дороги позначену переривчастою лінією з короткими штрихами і рівними їм проміжками , таким чином правил дорожнього руху ОСОБА_1 не порушував та адміністративне правопорушення не вчиняв.
Дані обставини не були спростовані відповідачем.
Приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення за вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідач, як посадова особа, вважав доведеними обставини вчинення даного правопорушення, однак доказів на підтвердження викладеного у постанові до справи не долучив та не надав суду.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Посилання на жоден із доказів, які передбачені статтею 251 КУпАП, у винесеній постанові відсутні.
Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку, однак відео з нагрудної камери інспектора суду не надано.
Оскільки відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що водій ОСОБА_1 допустив вказане правопорушення, а тому притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП не може бути здійснено, за відсутності доказів вчинення такого правопорушення.
Єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити правомірність своїх дій на стадії судового розгляду справи, однак, його небажання надавати докази в судовому засіданні дало суду право вирішити справу, обмежившись доказами наданими позивачем.
Згідно ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним доказам в цілому (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про
адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи прирівнюються до доведеної невинуватості цієї особи.
Верховний Суд в постанові від 23.10.2019 року у справі № 357/10134/17 звертає увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Суд бере до уваги, що відповідачем не представлено суду достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, не надано жодних документів (матеріалів), які стали підставою для прийняття рішення про притягнення позивача до відповідальності.
В матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази, які стверджували б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.
Керуючись, ст.ст. 7, 9, 122, 251, 278-280, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 19-20, 77, 286 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №252273 від 05.09.2020 року - задоволити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №252273 від 05.09.2020 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, у вигляді штрафу у розмірі 255, 00 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, що були відсутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в той же строк з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 житель АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області код ЄДРПОУ 40108798, вул. Сахарова, 15 м. Івано-Франківськ, 76000.
Суддя:
Судове рішення № 92754527, Долинський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 09.11.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 343/1623/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: