Ухвала суду № 92754204, 09.11.2020, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/7637/20

2-з/214/9/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову в забезпеченні позову

(до подання позову)

09 листопада 2020 року м. Кривий Ріг

Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської Євтушенко О.І., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представників – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про забезпечення позову (до подання позову), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представники – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду із заявою про забезпечення позову до подання позову до Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, скасування фіктивного акта про порушення, поновлення електропостачання.

В заяві про забезпечення позову заявники та їх представники просять суд: зобов`язати відповідача АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» поновити їм електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 ; керуючись ст.262 ЦПК України винести ухвалу та матеріали справи передати до правоохоронних органів для здійснення перевірки за очевидними шахрайськими діями відповідача та вимагання грошей. Крім того, заявники та їх представники просили звільнити від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову з огляду на скрутне матеріальне становище заявників та подання ними заяви в порядку Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до ст.22 якого вони звільняються від сплати судового збору у справах за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав як споживачів.

В обґрунтування вимог заяви зазначили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є пенсіонерами, особами похилого віку, проживають в будинку АДРЕСА_1 . Електроенергію до їх будинку надає АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ». Послуги з постачання електроенергії вони сплачують належним чином, не допускаючи виникнення заборгованості. За результатами проведення перевірки працівниками енергопостачального підприємства 15 березня 2016 року жодних порушень у них не було виявлено. При цьому, 28 вересня 2020 року приблизно о 14.00 год. дві особи, які відмовились надати документи, однак представилися працівниками АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», зайшли до двору заявників без їх дозволу, почали бігати по кімнатам домоволодіння та начебто перевіряти електрику. Виявивши незрозуміле порушення, вони почали звинувачувати заявників в розкраданні електроенергії, склавши акт про порушення. Крім того, ці особи зняли лічильник, переставили його на вулицю та повністю відключили від електроенергії. Свою незаконну поведінку особи відмовились коментувати, зазначивши лише, що заявники мало споживають електроенергії. 09 жовтня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися із заявою щодо свавілля працівників АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» на ім`я керівництва енергопостачального підприємства, проте у відповідь отримали вимогу сплатити 43 541 грн. 74 коп. за «неіснуюче порушення». Окремо зазначили, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби», на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних з поширенням коронавірусної хвороби, та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється припинення / зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі. Зараз розпочався опалювальний сезон, а опалення будинку заявників без електроенергії неможливе, оскільки газовий котел не працює без електровитяжки. Тобто ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як хворі люди похилого віку фактично замерзають в будинку. На переконання заявників та їх представників, невжиття заявлених ними заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав чи інтересів, за захистом яких вони мають намір звернутись до суду. В обґрунтування наявності підстав для забезпечення позову посилались на правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 27 лютого 2020 року у справі №359/5592/18-ц.

У порядку ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Заяву про забезпечення позову подано до суду з дотриманням порядку, встановленого ч.1 ст.152 ЦПК України. З огляду на подання заяви в порядку Закону України «Про захист прав споживачів», суд вважає за можливе звільнити заявників від сплати судового збору за її подання на підставі ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Верховним Судом України у постанові від 25 травня 2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Мета забезпечення позову – це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Положеннями ч.1 ст.150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом, перелік яких не є вичерпним.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, чи є він співрозмірним позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Так, в поданій заяві заявники та їх представники просять забезпечити свій позов (до його подання) шляхом зобов`язання АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до вчинення певних дій, а саме шляхом зобов`язання АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» поновити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з його неправомірним відключенням на підставі фіктивного акта про порушення, який вони мають намір оспорити в судовому порядку із пред`явленням вимоги поновлення електропостачання.

Разом з тим, на переконання суду, захід забезпечення позову у спосіб, який просять вжити заявники, по своїй суті за характеру є тотожним з підставами позову та змістом вимог, які вони мають намір заявити, а так само вжиття такого заходу забезпечення позову фактично буде свідченням вирішення спору по суті чи висловленням судом оцінки обставинам спору на майбутнє, в той час як на стадії вжиття заходів забезпечення позову до його подання спір не вирішується по суті, що є недопустимим відповідно до ч.10 ст.150 ЦПК України.

Крім того, заявниками не враховано адекватність заявленого заходу забезпечення позову з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких вони просить, та прав і обсягу повноважень АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», адже вжиття таких заходів не повинно мати наслідком втручання в його діяльність загалом.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що вид забезпечення позову, який просять застосувати заявники та їх представники, не узгоджується з предметом позову та вимогами чинного законодавства, а тому приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Посилання заявників на правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 28 лютого 2020 року у справі №359/5592/18-ц (ухвалою суду від 16 березня 2020 року виправлено описку в даті її ухвалення) суд оцінює критично, оскільки обставини в тій справі та предмет спору є відмінними від обставин даної справи, як і вид забезпечення позову, в застосуванні якого судами апеляційної та касаційної інстанцій, між іншим, було відмовлено.

Стосовно вимоги заявників та їх представників щодо винесення ухвали в порядку ст.262 ЦПК України та передання матеріалів справи до правоохоронних органів для здійснення перевірки за очевидними шахрайськими діями відповідача та вимагання грошей, то суд зауважує, що такі вимоги не мають жодного відношення до інституту забезпечення позову в цивільному судочинстві, а тому їх заявлення є недоречним. Окрім того, винесення судом окремої ухвали в порядку ст.262 ЦПК України є правом суду та може мати місце при вирішенні спору, а ніяк не при розгляді заяви про забезпечення позову до його пред`явлення. Разом з тим, суд звертає увагу заявників та їх представників, що вони вправі самостійно звернутись до правоохоронних органів в порядку, встановленому КПК України, з відповідними заявами, якщо вважають, що їх права чи інтереси порушено вчиненням кримінального правопорушення іншими особами, які мають відношення до АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».

Керуючись ст.ст.2, 150-153, 157, 260-261, 353, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представників – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про забезпечення позову (до подання позову) – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу протягом 15 днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення їй копії ухвали суду. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвалу складено та підписано 09 листопада 2020 року.

Суддя О.І. Євтушенко