Ухвала суду № 92754021, 29.10.2020, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 201/3415/20

2/0187/269/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2020 р. смт Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Столяренко Н.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

22.05.2020 до суду з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за підсудністю надійшла цивільна справа № 201/3415/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог представник банку зазначив, що ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» та 27.04.2012 підписала заяву № б/н про отримання банківських послуг. ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у її заяві.

Правонаступником прав та обов`язків ПАТ КБ "ПриватБанк" є АТ КБ «Приватбанк».

Відповідач не виконала належним чином зобов`язання і за нею станом на 16.03.2020 рахується заборгованість в розмірі 14273,35 грн., яка складається із наступного: 7264,35 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 7264,35 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 2804,71 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625, 3048,42 грн. – заборгованість за пенею, а також штрафи, 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 655,87 грн. - штраф (процентна складова). У зв`язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою судді від 10.06.2020 провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача АТ КБ «Приватбанк» не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи позивач повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься письмове клопотання з проханням розглянути справу за відсутності представника позивача, заявлені позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач по справі ОСОБА_1 в судові засідання повторно не з`явилася, була повідомлена належним чином про місце, час і день слухання справи, що підтверджується поштовими відправленнями, які повернулися до суду із відмітками: «доставлено особисто» за зареєстрованим місцем проживання. Клопотань про розгляд справи за її участі або про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Правом подачі відзиву не скористалася.

При таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу за її відсутності, провівши на підставі вимог ст. 281 ЦПК України заочний розгляд справи.

Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Суд, ознайомившись із позовною заявою, за відсутності заперечень відповідача проти позову, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд виходить з наступних міркувань.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст. 12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 27.04.2020 ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ «Приват Банк», правонаступником якого є АТ КБ «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву № б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приват Банку.

У Анкеті-заяві від 27.04.2012 зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця анкета-заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

Проте заяв про оформлення на своє ім`я будь-якої із платіжних карток (карта «Універсальна», карта Gold або будь-якої іншої кредитної картки) вказана Анкета-заява не містить. Будь-яких даних про розмір відсоткової ставки за користування кредитом в Анкеті-заяві також не зазначено.

Отже, Анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приват Банку не містить відомостей, яку саме кредитну картку та за яким тарифом з обслуговування кредитних карток просив надати відповідач.

При цьому в Анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 27.04.2012 відсутні відомості щодо умов кредитування та узгодження з споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

До кредитного договору банк додав Умови та Правила надання банківських послуг в Приват Банку та Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна COLD», який містить різну між зазначеними картками базову відсоткову ставку за користування кредитом. Позивач вказує на те, що при укладенні кредитного договору були досягнуті всі істотні умови договору.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 станом на 16.03.2020 по укладеному кредитному договору від 27.04.2012 рахується на загальну суму 14273, 35 грн., яка складається з: 7264,35 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 7264,35 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 2804,71 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625, 3048,42 грн. – заборгованість за пенею, а також штрафи, 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 655,87 грн. - штраф (процентна складова).

Спір між сторонами виник з договірних правовідносин, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України в частині позики та договору кредиту, а також регулюються загальними положеннями про договір та зобов`язання.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

АТ КБ «Приват банк», на підтвердження вимог статті 1054 ЦК України, щодо виконання своїх зобов`язань, а саме надання позивачем відповідачу грошових коштів за договором б/н від 27.04.2012, надано виписку з карткового рахунку ОСОБА_1 № б/н, а також довідку про відкриття карткових рахунків.

Як вбачається з довідки виданої АТ КБ «Приват банк», про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ім`я ОСОБА_1 , по картковому рахунку змінювався кредитний ліміт.

Згідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в т.ч. заборгованості за простроченим тілом кредиту, в розмірі 7264,35 грн., як доведені.

Щодо заявлених позовних вимоги про стягнення заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України - 2804,71 грн., нарахованої пені – 3048,42 грн., штрафу (фіксованої частини) - 500 грн. та штрафу (процентна складова) - 655, 87 грн., суд дійшов до наступного.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно до ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ КБ «Приватбанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ч.2 ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Між тим, у заяві позичальника про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку від 27.04.2012, процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, заявляючи у даній справі, вимоги про погашення кредиту, просив стягнути заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит, пенею та штрафами.

Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, банк посилався на Умови та правила надання банківських послуг в Приватбанку, як невід`ємні частини договору.

Разом з тим, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими Умовами та правилами надання банківських послуг в Приватбанку, відповідач, підписуючи заяву від 27.04.2012, ознайомилася і погодилася з ними, а також, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків, пені та штрафів, та саме у зазначеному в цих документах розмірах і порядках нарахування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за користування кредитними коштами, надані банком Умови та правила надання банківських послуг не можуть розцінюватись як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Враховуючи зазначене, суд відхиляє доводи представника позивача, що 27.04.2012 відповідачем підписано Анкету-заяву № б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приват Банку, в якій погоджено істотні умови договору.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61).

Отже, надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг у Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічні висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.

Крім того, з огляду на те, що Умови та правила надання банківських послуг в Приватбанку, які містяться в матеріалах даної справи, підпис відповідача не містять, їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 27.04.2012 року шляхом підписання заяви.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір та порядок нарахування відсотків за користування кредитом, а також відповідальність за порушення умов договору у виді сплати пені та штрафів.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2804,71 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625, 3048,42 грн. – заборгованість за пенею, а також штрафи, 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 655,87 грн. - штраф (процентна складова) не підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вбачає наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми заборгованості за тілом кредиту в т.ч. заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 7264,35 грн.

Викладене ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17-ц.

Позивачем долучено платіжне доручення від 02.04.2020 про сплату ним судового збору у сумі 2102,00 грн. за подання до суду даного позову.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково, суд, згідно до положень ст. 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з відповідача в сумі 1 069, 80 грн., виходячи з розрахунку: (розмір задоволених позовних вимог 7264,35 грн.) * 2102,00 грн. (сума сплаченого судового збору) / 14273,35 грн. (розмір заявлених позовних вимог) = 1 069, 80 грн.

Керуючись статтями 526, 610-611, 629, 1049, 1054 ЦК України та статтями 12, 13, 81, 89, 264, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, рах. № НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором б/н від 27.04.2012 у розмірі 7264,35 (сім тисяч двісті шістдесят чотири грн. 35 коп.), яка складається із заборгованості за тілом кредиту, в т.ч. заборгованості за простроченим тілом кредиту.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 , відмовити.

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, рах. № НОМЕР_2 ) судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 1 069 грн. (одна тисяча шістдесят дев`ять грн. 80 коп.).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В. О. Говоруха