
Справа № 175/3965/20-ц
Провадження №2з/175/14/20
У Х В А Л А
09 листопада 2020 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області:
головуючого судді Озерянської Ж.М.,
за участю секретаря Кравченко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви, -
В С Т А Н О В И В:
05 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви, в якій вона просила суд звільнити її від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»; вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» (ідентифікаційний код: 42869331, місцезнаходження: м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 66А), в розмірі 100% номінальною вартістю 33 000 000,00 грн.; заборонити органам державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, суб`єктам державної реєстрації прав: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям; акредитованим суб`єктам; державним реєстраторам юридичних осіб, громадських формувань, а також іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, іншим уповноваженим суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань) здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА», (ідентифікаційний код: 42869331, місцезнаходження: м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 66А), в розмірі 100% номінальною вартістю 33 000 000,00 грн. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що має намір звернутися до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» про стягнення боргу за договором оренди.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв?язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, роз`яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов`язок суду забезпечити позов, при чому, відповідно до вимог законодавства, це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Із доданих до заяви про забезпечення позову матеріалів випливає, що 15 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Група Електроюа» було укладено Договір №15-10-2019-1/1 купівлі-продажу обладнання, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 придбала у ТОВ «Група Електроюа» зарядні пристрої (станції) для електромобілів згідно Специфікації, що є Додатком № 1 до даного договору та сплатила вартість у розмірі 20 000,00 доларів США. Того ж дня, 15 жовтня 2019 року, між ОСОБА_1 та ТОВ «Група Електроюа» було укладено Договір №15-10-2019-1/2 оренди обладнання з обов`язковим викупом, за умовами якого ОСОБА_1 передала, а ТОВ «Група Електроюа» прийняв у строкове платне користування, з зобов`язанням обов`язкового викупу - зарядні пристрої (станції) для електромобілів з характеристиками, визначеними у Специфікації, що даного Договору у кількості 4 (чотирьох) одиниць. ТОВ «Група Електроюа» не виконав умови договору, а саме не виплатив ОСОБА_1 обов`язковий викупний платіж у розмірі 25829,00 доларів США.
ОСОБА_1 зазначає, що підставою звернення до суду з позовом є Закон України «Про захист прав споживачів», а предметом позовної заяви буде розірвання договору купівлі-продажу обладнання та договору оренди обладнання, а оскільки відповідач від виконання своїх зобов`язань ухиляється, ОСОБА_1 вважає, що існує ризик утруднення або унеможливлення виконання рішення в майбутньому.
Однак, звертаючись з заявою про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви, ОСОБА_1 не наведено належного обґрунтування підстав для застосування заходів забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви, не надано належних та допустимих доказів, які мали підтвердити, що майбутнім відповідачем вживаються заходи, спрямовані на здійснення відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, в той же час, відсутність зазначених відомостей та обґрунтування підстав для вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви шляхом накладення арешту на частку в статутному капіталі в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду.
Крім того, накладення арешту на частку в статутному капіталі ТОВ «Група Електроюа» може спричинити блокування господарської діяльності товариства, що також є неприпустимим.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви, що не обмежує сторони в праві звернутись з обґрунтованою заявою про забезпечення позову до суду протягом розгляду цивільної справи, з урахуванням положень ч. 2 ст. 149 ЦПК України.
У зв`язку з викладеним, суд вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку в статутному капіталі та встановлення заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам та іншим особам вчиняти реєстраційні дії стосовно частки в статутному капіталі, суперечить змісту заходів забезпечення позову та меті їх застосування, яка полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб.
При вирішенні питання про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви, суд враховує, що заявницею не надано переконливих доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача ОСОБА_1 , за захистом яких вона планує звернутися до суду та вважає, що вжиття запропонованих заявницею заходів забезпечення позову фактично замінює собою вирішення по суті позову.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 259, 261 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви – відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Озерянська Ж.М.
Судове рішення № 92753193, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області) було прийнято 09.11.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 175/3965/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: