Рішення № 92752346, 23.09.2020, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/939/20 Провадження № 2/450/1073/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"23" вересня 2020 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Добош Н.Б,

при секретарі Гев`як Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про предмет спору : стягнення з відповідача на користь позивача завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 158 468, 54 грн.,-

суд постановив таке рішення:

підстава позову (позиція позивача): 03.04.2017 року о 00 год. 00 хв. трапилася дорожньо-транспортна пригода, а саме ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ-2108», державний номерний знак « НОМЕР_1 » у напрямку із с. Іванівка, Перемишлянського району, Львівської області до с. Заставки-Яблунів, Перемишлянського району, Львівської області, на передньому сидінні його авто перебував ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечну швидкість руху та не впорався з керуванням, внаслідок чого авто виїхало на праве по ходу руху узбіччя та перекинулося, у зв`язку з чим ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження. Вироком Перемишлянського районного суду Львівської області від 23.10.2018 року, відповідача визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. На момент вчинення ДТП, цивільно-правова відповідальність Відповідача не була застрахована. Потерпіла особа повідомила Позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди та надала останньому усі необхідні документи, надання яких передбачається ст. 35 Закону України № 961-IV. Зокрема потерпіла особа подала Заяву про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позивач визначив розмір заподіяної шкоди та здійснив регламентну виплату потерпілій особі. Нарахування розміру відшкодування, відповідно до розрахунку на виплату, включає: мінімальний розмір регламентної виплати за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого (п. 24.1. ст. 24 Закону України № 1961-IV) - 20 800,65 грн., шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності Потерпілим (ст. 25 Закону України № 1961-IV) - 22 467,89 грн., шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим (ст. 26 Закону України № 1961-ІУ) -115 200,00 грн. Враховуючи вище викладене, розмір відшкодування Потерпілому становить: 158 468.54 грн. У зв`язку з тим, що відповідач на момент настання ДТП не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, то після виплати суми страхового відшкодування на користь потерпілої особи, у Позивача виникло право вимоги до Відповідача про відшкодування завданої шкоди (в порядку регресу). На підставі наведеного просить позовні вимоги задоволити.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак в позовній заяві просить розгляд справи проводити у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує, просить такі задоволити, щодо постановлення судом заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи без участі відповідача чи відкладення розгляду справи до суду від відповідача не надходило.

Проаналізувавши матеріали цивільної справи, з`ясувавши думку представника позивача висловлену у письмовій заяві, суд вважає, що існує достатньо підстав визначених ст. 280 ЦПК України для проведення судового розгляду справи, без участі відповідача, у відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, за наявними у ній доказами та ухвалення за його результатом заочного рішення, відповідно до ст. 282 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

18.03.2020 року запит щодо доступу до персональних даних; 23.04.2020 року відповідь на запит, щодо доступу до персональних даних; 24.04.2020 року ухвала суду про відкриття провадження у справі; 10.08.2020 року клопотання відповідача про відкладення розгляду справи; 10.08.2020 року ухвала про відкладення судового засідання.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Встановлено, що ОСОБА_1 , 03.04.2017 року о 00.00 год. перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння керував автомобілем ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_2 , у напрямку із с. Іванівка Перемишлянського району Львівської області до с. Заставки-Яблунів Перемишлянського району Львівської області, на передньому пасажирському сидінні його авто перебував ОСОБА_2 . ОСОБА_1 не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечну швидкість руху та не впорався з керуванням, внаслідок чого авто виїхало на праве по ходу руху узбіччя та перекинулось. ОСОБА_2 у зв`язку з чим вилетів через лобове скло автомобіля, а сам автомобіль перекинувся на нього, внаслідок ДТП отримав фрагментарний перелом тіла, двобічний перелом дужок та відростків 5 шийного хребця, лінійний перелом 6 шийного хребця та забій спинного мозку тяжкого ступеня у шийному відділі з порушенням функцій, які є тяжкими тілесними ушкодженнями за ознакою небезпеки для життя у момент заподіяння.

23.10.2020 року вироком Перемишлянського районного суду Львівської області, який набрав законної сили 23.11.2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об`єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно з підпунктом «а» пункту 41.1. статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застраховував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до пунктів 24.1, 24.2 статті 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Витрати, пов`язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів.

Статтею 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю;для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, - неотримані доходи, які обчислюються як різниця між доходом за попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік та доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною; для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством. Якщо особа була в зазначеному статусі менше вказаних розрахункових термінів, то до уваги береться середньомісячний доход з розрахунку суми сукупного доходу такої особи за попередній до настання страхового випадку календарний рік та доход протягом фактичного терміну (повні місяці) перебування особи в зазначеному статусі.

Відповідно до пунктів 26.1, 26.2 статті 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить: у разі встановлення I групи інвалідності - 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку; у разі встановлення II групи інвалідності - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку; у разі встановлення III групи інвалідності - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку; у разі визнання неповнолітньої (малолітньої) особи дитиною з інвалідністю - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.

Встановлено, що станом на дату скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не застрахована за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

29.11.2018 року до МТСБУ звернувся представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 із заявою про виплату страхового відшкодування.

12.02.2019 року МТСБУ визначило розмір заподіяної шкоди потерпілій особі ОСОБА_2 у розмірі 158 468, 54 грн. яка складається з наступних виплат : мінімальний розмір регламентної виплати за шкоду, пов`язану з лікуванням - 20 800,65 грн.; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності Потерпілим : - 22 467,89 грн.; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим - 115 200,00 грн., що стверджується розрахунком на виплату та довідкою про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих № 1 від 13.02.2019 року.

19.02.2019 року МТСБУ виплатило заподіяну шкоду потерпілому у розмірі 158 468, 54 грн., що стверджується платіжним дорученням № 912398 від 19.02.2019 року.

Відповідно до п.п. 38.2.1. п. 38.2. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Частина 1 статті 1191 ЦК України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, мас право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Тому враховуючи вищенаведене, аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в межах даного спору позивачем, який виплатив потерпілій особі завдану майнову шкоду, правомірно заявлені вимоги до відповідача, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, в силу вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений позивачем при подачі позовної заяви у розмірі 2 102, 00 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259, 263- 265, 268, 280-284 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131, IBAN НОМЕР_3 в АТ «Укрексімбанк» м. Київ) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 158 468, 54 (сто п`ятдесят вісім тисяч чотириста шістдесят вісім гривень 54 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131, IBAN НОМЕР_3 в АТ «Укрексімбанк» м. Київ) 2 102, 00 (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) грн. сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Пустомитівський суд Львівської області в 30-денний строк з дня проголошення рішення, а учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30-денного строку з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач : Моторне (транспортне) страхове бюро України, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, ЄДРПОУ 21647131.

Відповідач : ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 23.09.2020 року.

СуддяН. Б. Добош