Постанова № 92751004, 10.11.2020, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/2699/20

Провадження №: 3/332/1088/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2020 р. суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Шалпегіна О.Л., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Запоріжжі, громадянки України, не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

09.10.2020 о 13.20 год. було встановлено, що ОСОБА_1 не створила належних умов виховання сина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останнього було госпіталізовано до КНП «Міська дитяча лікарня №5» Запорізької міської ради з діагнозом – алкогольна інтоксикація легкого ступеня.

ОСОБА_1 суду пояснила, що близько 19.00 год. 08.10.2020 самопочуття її сина, який повернувся додому після тренування, погіршилось, тому вона викликала швидку допомогу. Після госпіталізації виявилося, що син отруївся алкоголем. Під час розмови із сином їй стало відомо, що він познайомився із хлопцями, старшими від нього за віком та погодився на їх пропозицію спробувати алкоголь. Втім, зважаючи на наслідки, пожалкував про свої дії. ОСОБА_1 провела з сином бесіду про протиправність, шкідливість та неприпустимість вживання алкоголю, тютюну та наркотичних речовин, останній пообіцяв більше так не робити.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 184 КУпАП визнається ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Роль батьків у питанні попередження алкоголізму і залежності від наркотиків дітей надзвичайно велика, тому що своєчасне попередження вживання алкоголю, наркотиків більш ефективне, ніж робота з тими, хто потрапив в алкогольну чи наркотичну залежність. Саме тому батьки зобов`язані відверто обговорювати з дитиною небезпеку алкоголю, тютюну та інших шкідливих речовин, які можуть вживати підлітки, і попередити їх вживання в майбутньому.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону дитинства» особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10.12.2009 ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7).

Вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 184 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, складеним правомочною посадовою особою у встановленому законом порядку, поясненнями самої ОСОБА_1 у суді.

Крім того, відповідно до копії довідки КНП «Міська дитяча лікарня №5» Запорізької міської ради від 09.10.2020 ОСОБА_2 , 2009 року народження встановлений діагноз – алкогольна інтоксикація легкого ступеня (а.с. 8).

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 допустила невиконання обов`язків щодо виховання неповнолітнього сина – ОСОБА_2 , 2009 року народження в частині попередження вживання алкоголю, не провела достатню виховну, роз`яснювальну роботу щодо небезпеки, шкідливих наслідків вживання вказаної речовини. Вказана бездіяльність призвела до того, що неповнолітній вжив алкоголь та потрапив до закладу охорони здоров`я із діагнозом «алкогольна інтоксикація легкого ступеня».

При призначенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, яке стосується інтересів неповнолітньої дитини, його наслідки у виді завдання шкоди здоров`ю дитини, необережну форму вини, самостійне вжиття ОСОБА_1 заходів щодо проведення виховної роботи із сином, зокрема – бесід щодо небезпеки алкоголю, тютюну та інших шкідливих речовин, налагодження відвертих стосунків із дитиною у цій сфері та прийняття неповнолітнім ОСОБА_2 рішення про невжиття у подальшому небезпечних для його здоров`я речовин.

Також суд враховує особу ОСОБА_1 , яка вперше притягається до адміністративної відповідальності, не працює.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність останньої суд визнає щире розкаяння, яке виразилось у визнанні своєї провини у вчинені адміністративного правопорушення, готовності нести відповідальність та вжиття заходів щодо недопущення аналогічних порушень у подальшому.

Обставин, що обтяжували б відповідальність ОСОБА_1 під час розгляду справи не встановлено.

На підставі викладеного, з метою виховання особи в дусі додержання законів, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, є необхідним застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді попередження.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. З урахуванням викладеного та вимог, встановлених ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Керуючись ст.ст. 283-285 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. на користь держави (Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду в десятиденний строк з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження в разі, якщо скарга не була подана.

Суддя О.Л.Шалпегіна