Ухвала суду № 92750421, 09.11.2020, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/684/20

1-кп/302/133/20

227

У Х В А Л А

(в повному обсязі)

09.11.2020 смт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі суддя Кривка В.П.

з участю: секретар судового засідання - Царь О.В.,

прокурор - Пилип Б.Ф.,

обвинувачений - ОСОБА_1 ,

захисник - адвокат Белла В.М.,

потерпіла - ОСОБА_2 ,

представник потерпілої юридичної особи - Бундзяк В.В.,

представник органу пробації - Шкудор М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні райсуду в смт.Міжгір`ї кримінальне провадження № ЄРДР 12020070110000174 від 04.05.2020, клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 286 ч.2, 135 ч.1 КК України,

- гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр.України, уродженець та місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , з повною загальною середньою освітою, особа з інвалідністю ІІІ-ї групи з дитинства, одружений, має на утриманні 3 н/дітей, раніше неодноразово судимого, судимості погашені,

а також клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу тримання під вартою на домашній арешт,-

В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні прокурором Пилип Б.Ф. подано клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 на 60 днів до 13.12.2020 року, яке вмотивоване так.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. ст.ст. 286 ч.2, 135 ч.1 КК України. 06.05.2020 року стосовно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід - тримання під вартою строком до 02.07.2020 включно. 02.07.2020 згідно ухвали Хустського районного суду обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід - тримання під вартою строком до 01.08.2020 включно. Згідно ухвали Міжгірського районного суду від 28.07.2020 ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою, а саме починаючи з 28.07.2020 року по 25.09.2020 року включно. Згідно ухвали цього ж суду від 16.09.2020 задоволено клопотання прокурора і продовжено строк тримання обвинуваченого під вартою по 14.11.2020.

ОСОБА_1 обвинувачується в учиненні кримінальних правопорушень , передбачених статтями 286 ч.2. 135 ч.1 КК України за таких обставин.

04 травня 2020 року, близько 15.30 години, водій ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки «ВАЗ» моделі 2107 реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Дружби в с. Колочава Міжгірського району Закарпатської області в напрямку вулиці Заверхня, у світлу пору доби, проявив неуважність до дорожньої обстановки що склалася, не забезпечив безпеку дорожнього руху, діючи самовпевнено та самонадіяно, не обрав безпечну швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, відволікся від керування своїм автомобілем та виїхав на узбіччя і допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка рухалась узбіччям вулиці у попутному йому напрямку, в результаті чого, остання отримала згідно висновку судово-медичної експертизи № 93 від 22.06.2020 тілесні ушкодження: синців обличчя. синців лівої гомілки, саден і забійних ран голови, обличчя та саден спини, обох колінних суглобів та згідно медичних карт стаціонарного хворого виставлено діагноз: ЗЧМТ, забій головного мозку 2 ст., правобічна підгостра субдуральна гематома, ЗТГК двобічний гідроторакс. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупих, твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини кузова автомобіля по ударному механізму дії з послідуючим падінням і ударянням, тертя тіла об тверде дорожнє покриття та за своїм характером могли виникнути при обставинах ДТП і вкладаються у строк 04.05.2020. За ступенем тяжкості ці тілесні ушкодження кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя. Надалі, ОСОБА_1 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, після скоєння даного наїзду на пішохода, зник з місця події, залишивши потерпілу ОСОБА_2 в безпорадному та небезпечному стані, при цьому маючи можливість надати такій допомогу, та через 1065 метрів від місця наїзду на пішохода допустив зіткнення із електричною опорою.

ОСОБА_1 є здоровий, офіційно ніде не працює. Перебуваючи на волі може незаконно впливати на учасників кримінального провадження: потерпілого, свідків, з метою зміни ними показань та відмови від них, шляхом умовлянь, погроз, залякувань, не виключаючи спроби підкупу останніх. Разом з тим особа є раніше судимою за злочини середньої тяжкості та тяжкі і була засуджена Сколівським районним судом до реальної міри покарання, який будучи звільненим після відбування покарання порушував правила перебування під час адміністративного нагляду, за що був також засудженим Сколівським районним судом Львівської області за ст. 395 КК України до штрафу у сумі 850 гривень. Крім того, ОСОБА_1 , вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 26.05.2017 засуджено за ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у виді штраф сумі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень, однак не сплатив його та неодноразово виїжджав на сезонні роботи до Чеської Республіки, тим самим уникав зустрічі з працівниками Міжгірського районного сектору з питань пробації та не являвся на неодноразові їх виклики, за що поніс покарання за ч. 1 ст. 389 КК України та був звільненим від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки Міжгірським районним судом від 01.07.2019 та звільнений від сплати штрафу із застосуванням до нього акту амністії. Всі вище перераховані підстави дають підстави вважати, що обвинувачений будучи на волі може скриватись від суду виїхавши за кордон, маючи документ для цього, та через своїх знайомих буде здійснювати вплив на потерпілого та свідків у даному провадженні шляхом зміни показів та фактичним обставинам ДТП. Окрім цього, прокурор вважає, що ОСОБА_1 може перебуваючи на волі вчиняти нові кримінальні правопорушення та переховуватися від суду з метою уникнути покарання, а також не зменшились ризики впливу на потерпілу та свідків з метою перешкодити кримінальному провадженню.

Прокурор внесене до суду клопотання підтримав просить узяти до уваги , що за змістом дослідженої судом досудової доповіді органу пробації визначено , що ризик повторного вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_1 є високим.

Захисник обвинуваченого - адвокат Белла В.М. подав суду заперечення на клопотання про продовження строку тримання під вартою, яке обґрунтував так.

Сторона захисту не погоджується з наведеними прокурором ризиками та вважає їх безпідставними, не підтвердженими документально. Так прокурором не наведено жодного факту спроби обвинуваченого ОСОБА_1 впливати на свідків та потерпілу, переховування ним від суду. Сторона захисту доводи прокурора вважає припущеннями і покликається на помилковість твердження, що обвинувачений є здоровим. ОСОБА_1 визнаний особою з інвалідністю третьої групи з дитинства. Крім того, наведені прокурором ризики повністю забезпечуються запобіжним заходом у вигляді "цілодобового домашнього арешту" з огляду на те, що ОСОБА_1 на даний час є не судимою особою, по місцю проживання характеризується позитивно та має на утриманні трьох малолітніх дітей. За цих підстав захисник обвинуваченого просить клопотання прокурора відхилити та обрати стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді " домашнього арешту".

Обвинувачений з клопотанням прокурора не погодився та подав суду клопотання про зміну запобіжного заходу обраного стосовно нього з тримання під вартою на домашній арешт в нічну пору доби або цілодобовий. Подане ним суду клопотання обґрунтовано так. Він має на утриманні троє неповнолітніх дітей, його дружина на даний час є непрацюючою, бо змушена вести догляд за дітьми. Він є єдиним годувальником своєї сім`ї. Покладені на нього обов`язки на досудовому слідстві він не порушував, прокурор не обґрунтував належними доказами наведені ним в клопотанні про продовження строку тримання під вартою ризики, щодо ухилення ним від суду та впливу на свідків і потерпілу. Він є особою з інвалідністю третьої групи має намір відшкодувати заподіяну шкоду потерпілим особам, але для цього йому треба працевлаштуватися. Тому просить застосувати стосовно нього домашній арешт в нічну пору доби, а в клопотанні прокурора відмовити. Просить узяти до уваги , що з таким же письмовим клопотання звернулась до суду його дружина, а також те, що потерпіла подала заяву про примирення з обвинуваченим і не бажає , що він перебував під вартою.

Оцінивши зміст клопотання та обвинувального акту стосовно ОСОБА_1 , заслухавши позицію прокурора, обвинуваченого та його захисника, потерпілих осіб, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Судом не встановлено підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу, підстави та ризики, на підставі яких обирався запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого існують і надалі.

Вирішуючи питання про доцільність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів - ст.286 ч.2 КК України. Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 8 років позбавлення волі , а санкція статті 135ч.1 КК України, передбачає покарання , яке загрожує обвинуваченому в разі доведеності його вини у виді обмеження волі або позбавлення волі на строк до двох років.. За обставинами , зазначеними в обвинувальному акті цей злочин ним був вчинений в стані алкогольного сп`яніння. Обвинувачений в минулому неодноразово вчиняв кримінальні правопорушення, а також притягався до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 130 ч.1 КУпАП, згідно постанови суду від 17.02.2020, тобто незадовго до вчинення кримінального правопорушення. Добровільно ОСОБА_1 постанову суду не виконав, а саме штраф за постановою суду в сумі 10200 грн та судовий збір ним не оплачено, що свідчить про недобросовісну поведінку обвинуваченого. ОСОБА_1 під час судового розгляду змінює свою позицію щодо пред`явленого обвинувачення , зокрема в попередньому судовому засіданні заперечив обвинувачення в учиненні кримінального правопорушення , передбаченого статтею 135 ч.1 КК України, а в судовому засіданні від 09.11.2020 заперечив обтяжуючу обставину вчиненні злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Отже , для перевірки доводів сторін обвинувачення і захисту суду необхідно було допитати свідків, а також постановлено допитати в справі експерта , який надавав висновок про відсутність етилового спирту в крові обвинуваченого та дослідити процесуальні документи досудового розслідування , що стали підставою для проведення зазначеної експертизи з огляду на те, що сторони оспорюють ці докази щодо допустимості і недопустимості, а також на те, що згідно висновку лікаря КНП «МІжгірська РЛ» щодо результатів медичного огляду на стан сп`яніння, складеного в день події ОСОБА_1 визнаний таким , що перебував у стані алкогольного сп`яніння, що заперечується стороною захисту.

Під час судового розгляду судом досліджено документи , яків характеризують обвинуваченого і встановлено , що він не має судимості , однак у минулому неодноразово вчиняв умисні злочини , які передбачені статтями 185 ч.3 , 296 ч.1 , 395, 152 ч.3 . 156 ч.1, 382 ч.1 , 296 ч.1 (повторно), 395 (повторно) КК України. Ці відомості стверджені інформацією з спеціалізованого центру УМВС , змістом вироків, ухвал і постанов Сколівського районного суду Львівської області, Міжгірського районного суду Закарпатської області. Зазначене не стверджує винуватість ОСОБА_1 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях за змістом розглядуваного судом обвинувального акту, однак характеризують особу обвинуваченого як схильну до вчинення кримінальних правопорушень. Тому зазначені відомості оцінюються судом тільки для розгляду заявлених клопотання сторін кримінального провадження, тобто для вирішення питання запобіжного заходу та продовження строку його дії.

Підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на більш м`яке у виді домашнього арешту суд не вбачає, оскільки існують ризики, що ОСОБА_1 може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення ОСОБА_1 постійного місця праці не має, його фактична адреса проживання не співпадає з місцем реєстрації проживання. Доказів того, що житловий будинок під АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності обвинуваченому ОСОБА_1 або його дружині ОСОБА_3 суду не подано. Належних підтверджень того, що обвинувачений ОСОБА_1 не може перебувати під вартою за станом здоров`я стороною захисту суду не подано. Не надано доказів того , що обвинувачений , маючи стан інвалідності з дитинства, втратив працездатність. Натомість обвинувачений неодноразово заявляв , що виїжджав на заробітки за межі України і не подавав скарг та належних доказів на погіршення здоров`я. Станом на час розгляду справи (09.11.2020) ні обвинувачений , ні його захисник чи близькі особи так і не вжили заходів щодо здачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон слідчому, суду або прокурору. Тому, клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на більш м`яке до задоволення не підлягає. Суд також відхиляє доводи обвинуваченого необхідності утримувати неповнолітніх дітей та заробляти кошти для відшкодування потерпілим завданої злочином шкоди, бо з огляду на вищевикладене існують ризики повторного вчинення ним кримінального правопорушення , а також можливість переховуватись від суду з метою уникнути кримінальної відповідальності, тобто наявні підстави , передбачені ст. 177 ч.1 пункти 1,5 КПК України.

Отже, суд, оцінюючи суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, особу обвинуваченого, приходить до висновку про необхідність продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 331, 371, 372, 376, 183, 201 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченому ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу.

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів, починаючи з 09.11.2020 по 07.01.2021 (включно).

Ухвала може бути оскаржена в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня оголошення ухвали, а особа яка перебуває під вартою, - в той же строк з дня отримання копії ухвали. Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали суду.

Копію ухвали невідкладно вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та надіслати до Закарпатського УВП № 9 ВДПтС України в Закарпатській області. Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 10.11.2020.

Слідчий суддя:В. П. Кривка