Рішення № 92748752, 21.10.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/66145/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Бусик О.Л.

при секретарі судових засідань - Диба І.Б.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_7

представника відповідача - ТОВ «Убер Україна» - Власенко А.А.

представника відповідача - ТДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» - Головащенко К.Г.

представника відповідача - ОСОБА_1 - Бондарець Р.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Убер Україна», товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.», акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-гарант», ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В :

19 грудня 2019 року ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Убер Україна», товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.», акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-гарант», ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позову, представник позивача зазначала, що 08 липня 2019 року о 10 годині 50 хвилин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки Мерседес-Бенц В170, номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись на зелений сигнал світлофора по вул. Басейній на перехресті бульв. Лесі Українки, рухаючись у напрямку вулиці Мечнікова в м. Києві зіткнулась з автомобілем марки Шкода Октавія А5, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_3 . Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) автомобіль ОСОБА_2 зазнав механічних пошкоджень, а ОСОБА_2 отримала струс головного мозку.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 21 серпня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вказаного ДТП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи від 19 липня 2019 року № 1722 матеріальна шкода, завдана власнику автомобіля складає 277669,13 грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 згідно з полісом серії АМ 5429827 застрахована в товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» (далі - ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.»). Ліміт відповідальності за цим полісом складає 100 000 грн.

10 липня 2019 року представник позивача звернулась із повідомленням про ДТП до ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.».

08 серпня 2019 року представник позивача направив до ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» заяву про виплату страхового відшкодування, однак відповіді не отримала.

17 грудня 2019 року представник позивача направив повторну заяву про ДТП. Однак відповіді також не отримала.

Оскільки майнова шкода, завдана позивачу складає 277669,13 грн, отже підлягає відшкодуванню майнова шкода, яка є різницею між лімітом страхового відшкодування за полісом цивільно-правової відповідальності та завданою позивачу від пошкодження автомобіля шкодою, і яка повинна бути стягнута солідарно з винуватця ДТП ОСОБА_1 та власника автомобіля ОСОБА_3 .

Крім того, позивачу завдана майнова шкода, а саме: кошти за знаходження автомобіля на СТО; кошти за направлення поштових відправлень щодо проведення експертизи; кошти за надання довідки про стан технічних засобів регулювання дорожнього руху; кошти за виготовлення експертного дослідження обставин ДТП та висновку судової автотоварознавчої експертизи в сумі 16684,58 грн, яка повинна бути стягнута із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Також позивачу завдана шкода здоров`ю, що підтверджується квитанціями на суму 5354,65 грн, що також повинна бути стягнута із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Разом з тим, протиправними діями ОСОБА_1 , який керував автомобілем, що належить ОСОБА_3 , позивачу завдано моральну шкоду, яка повинна бути стягнута солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Крім того, на автомобілі, яким керував ОСОБА_1 та який належить на праві власності ОСОБА_3 була наклейка «UBER виклик за телефоном 9988». Згідно з інформацією з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань засновником товариства з обмеженою відповідальністю «Убер Україна» (далі - ТОВ «Убер Україна) є іноземне підприємство Убер Інтернешнл Б.В.Ураховуючи, що відповідно до концепції, яку заявляє ОСОБА_5 про те, що UBER піклується про безпеку та розробляє технології для запобігання нещасним випадкам, наявні підстави для стягнення із зазначеного відповідача моральної шкоди на користь ОСОБА_2 .

Посилаючись на викладене, представник позивача просила стягнути з ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі 100 000 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 1000 грн; стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі 177 669,13 грн, 16 684,58 грн, 5 354,65 грн, моральну шкоду в сумі 100 000 грн та 2997,08 грн витрати по сплаті судового збору та 384,40 грн судовий збір за заявою про забезпечення позову; стягнути з ТОВ «Убер Україна» моральну шкоду в сумі 100 000 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 1000 грн; стягнути з відповідачів солідарно витрати на професійну правничу допомогу в сумі 29500 грн.

Ухвалою судді від 23 грудня 2019 року відкрито провадження у справі для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

29 січня 2020 року ОСОБА_1 подав заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

10 лютого 2020 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує на те, що позивач неправильно вказала по-батькові відповідача, що відповідно до статті 175 ЦПК України є підставою для постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку на усунення недоліків. Для визначення матеріального збитку, заподіяного власнику необхідно проведення відповідної експертизи, яка проводиться з повідомленням всіх учасників ДТП. Однак повідомлення про час та місце проведення експертизи було надіслано ОСОБА_1 , яким відповідач не є. Крім того, дійсна ринкова вартість пошкодженого автомобіля позивача значно нижча ніж вказано у висновку експерта щодо вартості матеріального збитку. Разом з тим, без проведення автотехнічної або інженерно-транспортної експертизи неможливо установити причинно-наслідкового зв`язку між діями водіїв ДТП, однак така експертиза позивачем не проводилась. Щодо відшкодування моральної шкоди, то зазначені виплати повинні здійснюватись за полісом обов`язкової цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів. Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то позивач не виконала вимоги статті 137 ЦПК України, тому витрати на професійну правничу допомогу не є співмірними.

14 лютого 2020 року ТОВ «Убер Україна» подало до суду заяву про зловживання процесуальними правами та залишення позову без розгляду, в якій відповідач вказує на те, що позивач пред`явила позов до ТОВ «Убер Україна» про відшкодування товариством моральної шкоди, з підстав того, що на автомобілі, яким керував ОСОБА_1 була наклейка «UBERвиклик за телефоном 9988», що є абсолютно безпідставним і це є зловживанням процесуальними правами. В позовній заяві не вказано юридичних підстав для пред`явлення позову до ТОВ «Убер Україна». Позивач не вказує у позовній заяві про те, що у відповідь на адвокатський запит представника позивача ТОВ «Убер Україна» зазначило те, що не надає послуги з перевезення пасажирів і не укладає будь-які договори з водіями та власниками автомобілів, на яких зображений логотип UBER. Основним видом діяльності товариства є консультації з питань комерційної діяльності й керування, про що позивачу має бути відомо з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Ураховуючи викладене, ТОВ «Убер Україна» просить суд залишити без розгляду позов ОСОБА_2 до ТОВ «Убер Україна».

Разом із тим, ТОВ «Убер Україна» подало відзив на позовну заяву, відповідно до якого не визнає позовні вимоги, оскільки не є ані володільцем автомобіля, ані його власником, не має з винуватцем ДТП трудових відносин, про що позивачу було відомо ще до звернення до суд із позовом. Позивач не довів, що своїми діями ТОВ «Убер Україна» завдало їй моральну шкоду, а також причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та діями ТОВ «Убер Україна».

17 лютого 2020 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив ОСОБА_1 , в якій вказано про те, що під час подання позову у позивача не було повних паспортних даних ОСОБА_1 , тому і виникла помилка в імені по-батькові відповідача. Під час проведення експертного дослідження щодо визначення матеріального збитку ОСОБА_1 було надіслано запрошення, однак він його умисно не отримував. Крім того, згідно зворотного повідомлення про отримання поштового відправлення щодо огляду автомобіля, ОСОБА_1 його отримав 08 серпня 2019 року. Посилаючись на оголошення в мережі інтернет щодо вартості автомобіля, ОСОБА_1 не спростував надану позивачем оцінку розміру спричиненої шкоди. Щодо твердження ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди страховою компанією, то страхова сума в 100 000 грн не покриває навіть матеріального збитку. Крім того, витрати на правову допомогу позивачем підтверджені належними доказами і відповідають нормам чинного цивільного процесуального законодавства.

17 лютого 2020 року від представника позивача надійшла заява про внесення змін до предмету позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

У заяві представник позивача вказувала про те, що після відкриття провадження у справі на її адресу надійшов лист від ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» про те, що на дату скоєння ОСОБА_1 ДТП діяло два поліси обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо забезпеченого транспортного засобу Шкода Октавія, а саме: поліс серії АМ №4917638 страхової компанії акціонерного товариства «СК «Мега-гарант» (далі - АТ «СК «Мега-гарант») та поліс серії АМ №5429827 ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай». Поліс АТ «СК «Мега-гарант» укладено раніше ніж ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай». Однак ОСОБА_1 вказав поліс саме ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай». У зв`язку із наведеним виникла необхідність залучити до участі у справі в якості співвідповідача АТ «СК «Мега-гарант». Крім того, у імені по-батькові відповідача ОСОБА_1 виникла помилка, тому представник позивача просила виправити описку.

У зв`язку із викладеним представник позивача просила: стягнути солідарно з ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» та АТ «СК «Мега-гарант» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 100 000 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 1000 грн; стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі 177669,13 грн, 16684,58 грн та 5354,65 грн, моральну шкоду в сумі 100 000 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 2997,08 грн; стягнути з ТОВ «Убер Україна» моральну шкоду в сумі 100 000 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 1000 грн.

Ухвалою суду від 17 лютого 2020 року постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

17 лютого 2020 року від представника ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано про те, що відповідно до пункту 36.1 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» прийняв рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування, оскільки в ході перевірки за допомогою електронного ресурсу МТСБУ ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» встановлено, що на дату скоєння ДТП діяло два поліси обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо забезпеченого транспортного засобу Шкода Октавія, а саме: поліс серії АМ №4917638 АТ «СК «Мега-гарант» від 17 серпня 2018 року та поліс серії АМ №5429827 ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай`від 03 жовтня 2018 року. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 989 ЦК України страхувальник під час укладення договору страхування зобов`язаний повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об`єкта, який страхується. Якщо страхувальник не повідомив страховика про це, новий договір страхування вважається нікчемним.

У зв`язку із наведеним, ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» пропонувало позивачу звернутись до АТ «СК «Мега-гарант» для врегулювання питання щодо відшкодування майнової шкоди відповідно до норм чинного законодавства.

17 лютого 2020 року від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій представник позивача просила до моменту набрання чинності рішенням суду накласти арешт на усе нерухоме майно та на транспортні засоби, які на праві власності належать ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 19 лютого 2020 року у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову відмовлено.

27 лютого 2020 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай», в якій представник позивача зазначала, що якщо АТ «СК «Мега-гарант» не буде заперечувати, що згідно із полісом серії АМ №4917638 має сплатити страхове відшкодування на користь ОСОБА_2 , то в даному випадку у позивача не буде вимог до ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай». Однак, ураховуючи вимоги норм чинного законодавства підлягає задоволенню вимога щодо солідарного стягнення з ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» та АТ «СК «Мега-гарант» майнової шкоди в сумі 100 000 грн, якщо на момент ухвалення рішення у справі не буде відшкодована вказана майнова шкода страховою компанією.

До відповіді на відзив представник позивача додала заяву, подану нею 24 лютого 2020 року АТ «СК «Мега-гарант» про виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування.

27 лютого 2020 року представник позивача подала заперечення на заяву ТОВ «Убер Україна» про зловживання правами, в якій вказала на те, що позивач має законне право звернутися із позовною заявою до суду з метою захисту законних прав та інтересів, а будь-яка вимога щодо обмеження вказаного права, така як подання ТОВ «Убер Україна» необґрунтованої заяви про зловживання правами є порушенням вказаного права позивача, що в свою чергу призводять до порушення права на належний ефективний юридичний захист і є порушенням норм міжнародного права.

27 лютого 2020 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив ТОВ «УберУкрана», в якій вказано про те, що моральна шкода, що завдана ТОВ «Убер Україна» полягає в тому, що товариство не перевіряє, хто та яким чином використовує вказану програму ОСОБА_5 , тому ТОВ «Убер Україна» своєю бездіяльністю допускає, що водіями таксі, на яких є наклейка UBER є особи, які грубо порушують правила дорожнього руху. У відзиві ТОВ «Убер Україна» не надало спростування того, що товариство не має правовідносин з ОСОБА_1 , а також не спростовано, що програма ОСОБА_5 не має відношення до ТОВ «Убер Україна», яке засновано спеціально в Україні для правового оформлення діяльності UBERB.V. в Україні, посилання на яке міститься у вказаній програмі UBER.

17 березня 2020 року від ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_2 , в якому він вказав про те, що позиція позивача щодо солідарної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки майнова шкода відшкодовується особою, яка її завдала. Однак позивач не вказала, які саме протиправні дії здійснив ОСОБА_3 щоб до нього могла бути застосована норма Цивільного кодексу України про відшкодування майнової шкоди.

30 березня 2020 року від АТ «СК «Мега-Гарант» надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що умовами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів від 17 серпня 2018 року, що укладений АТ «СК «Мега-Гарант», забезпечений транспортний засіб Шкода Октавіа А5 належав ОСОБА_6 . Натомість ДТП, яка трапилась з автомобілем позивача та автомобілем Шкода Октавіа А5, яким керував ОСОБА_1 належить ОСОБА_3 та було застраховано в ТДВ «СК «СК «Ю.Ес.Ай». Таким чином, автомобіль марки Шкода Октавіа А5 відноситься до полісу серії АМ №5429827. У той же час ОСОБА_1 не порушував вимоги статті 989 ЦК України, оскільки не був страхувальником за договором від 17 серпня 2018 року та не міг повідомити, що ним як страхувальником укладений інший договір страхування.

Ухвалою суду від 10 червня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу для розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити.

Представники відповідачів - ТОВ «Убер Україна», ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.», ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечували просили відмовити в його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.3. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Судом встановлено, що 08 липня 2019 року о 10 годині 50 хвилин, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки Мерседес-Бенц, номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись на зелений сигнал світлофора по вул. Басейній на перехресті вул. Лесі Українки у напрямку вулиці Мечнікова в м. Києві зіткнулась з автомобілем марки Шкода Октавія А5, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 . Внаслідок цієї ДТП автомобіль ОСОБА_2 зазнав механічних пошкоджень.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 перед третіми особами застрахована в ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.», поліс серії АМ №5429827від 03 жовтня 2018 року.

10 липня 2019 року представник позивача подала до ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» повідомлення про ДТП.

Постановою Печерського районного суду м . Києва від 21 серпня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вказаного ДТП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

Згідно із висновком судової автотоварознавчої експертизи від 19 липня 2019 року №1722 матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Мерседес-Бенц В 170, номерний знак НОМЕР_3 результаті його пошкодження внаслідок ДТП складає 277 669,13 грн.

08 серпня 2019 року представник позивача подала до ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» заяву про виплату страхового відшкодування.

Згідно із висновком експертного дослідження обставин ДТП за участю автомобілів марки Мерседес-Бенц В 170, номерний знак НОМЕР_1 , та Шкода Октавія, номерний знак НОМЕР_2 , від 29 серпня 2019 року в момент зіткнення для напрямку руху автомобіля марки Мерседес-Бенц В 170 номерний знак НОМЕР_1 3,6 секунди горів зелений сигнал світлофора, а для автомобіля марки Шкода Октавія, номерний знак НОМЕР_2 , в цей же час 7,6 секунд горів тільки червоний сигнал світлофора і 10,6 секунд горів загалом забороняючий сигнал, тобто, червоний разом із жовтим (жовтий горів 3 секунди).

Відповідно до довідки Клінічної лікарні «Феофанія» ДУС від 15 липня 2019 року ОСОБА_2 поступила на лікування 08 липня 2019 року. Орієнтована виписка зі стаціонару 25 липня 2019 року з діагнозом - струс головного мозку.

Згідно з листками непрацездатності серії АДХ №654424 та серії АДХ №654924 від 02 серпня 2019 року та від 16 серпня 2019 року ОСОБА_2 знаходилась на стаціонарному лікуванні у Клінічній лікарні «Феофанія» з 08 липня 2019 року до 02 серпня 2019 року та з 03 серпня 2019 року до 17 серпня 2019 року.

Згідно з квитанціями та товарними чеками за час лікування ОСОБА_2 витратила на лікування 5354,65 грн.

Відповідно до рахунку-фактури від 09 серпня 2019 року № 190809 та акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) вартість експертного дослідження обставин ДТП становить 7500 грн.

Згідно із рахунком-фактурою від 26 липня 2019 року №СФ-0000312 вартість довідки КП «Центр організації дорожнього руху» про стан технічних засобів регулювання дорожнього руху на перехресті бульв. Л. Українки - вул. Мечникова - вул. Госпітальна в м. Києві станом на 08 липня 2019 року становить 2788,58 грн.

Відповідно до квитанції від 02 вересня 2019 року № 1900015849 вартість знаходження автомобіля марки Мерседес-Бенц В 170 на СТО складає 2263 грн.

Згідно із квитанцією від 15 липня 2019 року АТ «Укрпошта» вартість послуг складає 132,80 грн.

Вартість виготовлення Висновку №1722 судової автотоварознавчої експертизи становить 4000 грн (рахунок-фактура №53 від 19 липня 2019 року).

17 грудня 2019 року представник позивача повторно подала до ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» заяву про виплату страхового відшкодування.

Згідно з роздруківки з мережі Інтернет вартість автомобіля марки Мерседес-Бенц В 170, 2008 року випуску, становить від 4900 доларів США до 7 300 доларів США.

07 лютого 2020 року ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» надало представнику позивача відповідь про відмову у виплаті страхового відшкодування, у зв`язку з тим, що на дату скоєння ДТП діяло два поліси обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо автомобіля Шкода Октавія, а саме: також діяв поліс серії АМ №4917638 АТ «СК «Мега-Гарант» від 17 серпня 2018 року.

24 лютого 2020 року представник позивача подала до АТ «СК «Мега-Гарант» заяву про виплату страхового відшкодування.

У статті 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про страхування»страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем.

Відповідно достатті 980 ЦК Українипредметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

03 жовтня 2018 року між ОСОБА_1 та ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівполіс АМ №5429827. За цим полісом страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяно шкоду третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом). Цим полісом забезпечений транспортний засіб марки Шкода Октавія А5, номерний знак НОМЕР_2 , та встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) - 100 000 грн, за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю (на одного потерпілого) - 200 000 грн.

Також у абзаці другому пункту 16 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз`яснено, що оскільки відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК України, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках МТСБУ, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого статтею 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов`язку з`ясовується судом першої інстанції, у зв`язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик.

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, яка завдала шкоду, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 04 липня 2018 року в справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Таким чином, обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика, а винуватець ДТП повинен сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

В той же час, відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 989 ЦК України при укладенні договору страхування страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об`єкта, який страхується. Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об`єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним.

Відповідно достатті 17 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.

Пунктами 20-1.1, 20-1.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу договір страхування зберігає чинність до закінчення строку його дії. У разі відчуження забезпеченого транспортного засобу права та обов`язки страхувальника переходять до особи, яка прийняла такий транспортний засіб у свою власність.

Ураховуючи те, що на час скоєння ДТП договір страхування автомобіля Шкода Октавія А5, номерний знак НОМЕР_2 , із ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» (03 жовтня 2018 року), укладений пізніше ніж договір страхування цього ж автомобіля з АТ «СК «Мега-Гарант» (17 серпня 2018 року), слід дійти висновку про те, що договір страхування автомобіля Шкода Октавія А5, номерний знак НОМЕР_2 , укладений ОСОБА_1 із ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» є нікчемним.

Зазначений висновок узгоджується із висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 23 липня 2018 року в справі № 761/16781/17 (провадження №61-862св18).

За таких обставин, вимоги позивача до АТ «СК «Мега-Гарант» про стягнення страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль є обґрунтованими.

Оскільки для повного відшкодування ОСОБА_2 шкоди, завданої її автомобілю страхового відшкодування недостатньо, з винуватця ДТП - ОСОБА_1 підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів`потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини 2 статті 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 ЦК України, при цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті цього 9 Закон (статті 261 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно із частиною першою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до пунктів 2, 3 частини 2 цієї статті цього Кодексу моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодження її майна.

Згідно із положенням статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керувався, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, слід дійти висновку про те, що витрати на лікування та моральна шкода відшкодовується особою, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, в даному випадку - ОСОБА_1 .

Враховуючи встановлені під час судового розгляду обставини, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, заявлені ОСОБА_2 до ТОВ «Убер Україна» не підтверджуються належними та допустимими доказами, тому задоволенню не підлягають.

Що стосується вимог позивача до власника автомобіля Шкода Октавія А5, номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , то слід зазначити наступне.

За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Таким чином, підстави для відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП власником автомобіля - ОСОБА_3 - відсутні.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частина 3 зазначеної статті встановлює, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно положень ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідачів судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства просудові витрати у цивільних справах» при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено (п.35). Якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну (п.36).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За правилами ч. 2-4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується належними доказами, що позивачкою понесено витрати з проведення експертизи, витрати пов`язані із витребуванням доказів, які складають 16 684 грн 58 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 29 500 грн та витрати з оплати судового збору.

Враховуючи встановленні судом обставини із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 2 670 грн. 83 коп. витрат з оплати судового збору (з урахуванням задоволеної частини позовних вимог майнового та немайнового характеру), 14 750 гривень витрат на правничу допомогу, 8 342 грн. 29 коп. судових витрат.

З акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-гарант» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 1 000 грн. витрат з оплати судового збору, 8 342 грн. 29 коп. судових витрат та 14750 гривень витрат на правничу допомогу.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року).

Керуючись ст.22, 23, 386, 1188, 1192, 1194, ЦК України, ст.ст. 1, 10 Закону України «Про страхування», ст.ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ст.ст. 12, 13, 18, 82, 141, 263-265,267,273,274,280,354,355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-гарант», ОСОБА_1 , про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 177 669 (сто сімдесят сім тисяч шістсот шістдесят дев`ять) гривень 13 копійок майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та 5 354 (п`ять тисяч триста п`ятдесят чотири) гривні 65 копійок витрат на лікування, 2 670 (дві тисячі шістсот сімдесят) гривень 83 коп. витрат з оплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3 000 (три тисячі) гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 14 750 (чотирнадцять тисяч сімсот пятдесят) гривень витрат на правничу допомогу, 8 342 (вісім тисяч триста сорок дві) гривень 29 коп. судових витрат.

Стягнути з акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-гарант» на користь ОСОБА_2 100 000 (сто тисяч) гривень страхового відшкодування та 1 000 (одна тисяча) грн. судового збору, 8 342 (вісім тисяч триста сорок дві) грн. 29 коп. судових витрат.

Стягнути з акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-гарант» на користь ОСОБА_2 14 750 (чотирнадцять тисяч сімсот пятдесят) гривень витрат на правничу допомогу.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Убер Україна», товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.», ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 )

Відповідач - акціонерне товариство «Страхова компанія «Мега-гарант» (61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8, ЄДРПОУ 30035289).

Повний текст рішення суду виготовлено 9 листопада 2020 року.

Суддя О.Л. Бусик